Постанова № 55161764, 14.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/3776/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представників позивача - Корніліч Л.С., Курбали А.В.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтавський дослідний механічний завод" (надалі - позивач, ПАТ "ПДМЗ") у червні 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 №0000502301 про збільшення ПАТ "ПДМЗ" грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств загалом у розмірі 220 281,25 грн, №0000512301 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 118 214,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків ДПІ у м. Полтаві, викладених в акті перевірки від 20.05.2013 №2879/22.2-09/01412396, щодо порушення ним вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 та пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Наполягав на тому, що кредитні кошти, отримані позивачем в результаті укладення кредитного договору від 22.06.2007 №35 КЛ-Ю з ПАТ АБ "Укргазбанк", використані, на думку відповідача, не за цільовим призначенням, а також проценти, сплачені ПАТ "ПДМЗ", правомірно зараховані останнім до складу валових витрат, оскільки дані кошти були використані платником податку за цільовим призначенням, в тому числі і у якості розрахунку із кредиторами (на погашення інших кредитів та процентів по них). Зазначав, що акт перевірки від 20.05.2013 №2879/22.2-09/01412396, як і попередній акт перевірки від 18.10.2010 №9875/23-2/01412396, не містять посилань на конкретні факти порушення позивачем вимог податкового законодавства у частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зобов'язання зі сплати податку до бюджету. Відповідачем не зазначено конкретні господарські операції, контрагентів ПАТ "ПДМЗ" та період вчинення цих операцій, у зв'язку з чим останній не мав змоги надати відповідні первинні бухгалтерські документи. Звертав увагу на наявність у ПАТ "ПДМЗ" всіх необхідних первинних документів, якими підтверджено право позивача на валові витрати.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 08.05.2013, викладені у акті перевірки від 20.05.2013 №2879/22.2-09/01412396.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 /т. 1, а.с. 175-181/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 /т. 4, а.с. 62-65/, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2015 рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції /т. 5, а.с. 44-49/.

У зв'язку з реорганізацією територіальних фіскальних органів протокольною ухвалою суду від 01.12.2015 здійснено заміну відповідача у справі на належного - ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні ДПІ у м. Полтаві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПАТ "ПДМЗ" (ідентифікаційний код 01412396) 02.02.1994 зареєстроване в якості юридичної особи. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

У період з 26.04.2013 по 14.05.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказів ДПІ у м. Полтаві №1237 від 25.04.2013 та №1281 від 13.05.2013, проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ПДМЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 08.05.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 08.05.2013.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оскаржено.

За результатами перевірки контролюючим органом 20.05.2013 складено акт №2879/22.2-09/01412396 /т. 1, а.с. 9-46/, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог:

- пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 та пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 313 402,00 грн, занижено податок на прибуток за 2010 рік у розмірі 176 225,00 грн, в тому числі по періодах: 3 квартал 2010 року - 42 188,00 грн, 4 квартал 2010 року - 134 037,00 грн, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у розмірі 614 326,00 грн;

- статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік у розмірі 184383,00 грн та за 1 квартал 2013 року у розмірі 6103,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ у м. Полтаві сформовано податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013:

- №0000512301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток загалом у розмірі 1 118 214,00 грн /т. 1, а.с. 47-48/;

- №0000502301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 220 281,25 грн, в тому числі 176 225,00 грн - за основним платежем та 44 056,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /т. 1, а.с. 49-50/.

Не погодившись із правомірністю зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 №0000512301, №0000502301.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стверджуючи про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік на 313 402,00 грн, за 1 квартал 2011 року на 614 326,00 грн, заниження податку на прибуток за 2010 рік у розмірі 176 225,00 грн, відповідач посилається на висновки акта ДПІ у м. Полтаві від 18.10.2010 №9875/23-2/01412396 "Про результати планової виїзної перевірки ВАТ "ПДМЗ" (код ЄДРПОУ 01412396) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010", у якому вказано на порушення ПАТ "ПДМЗ" вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункт 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення оподатковуваного прибутку за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 загалом у розмірі 1 018 300,00 грн.

Окрім того, у акті перевірки від 20.05.2013 №2879/22.2-09/01412396 відповідач зазначає, що позивачем у спірний період невірно розраховано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.03.2013, а саме: за 2-3 квартали 2011 року - завищено на суму 119 436,00 грн; за 2-4 квартали 2011 року - завищено на суму 350 457,00 грн; за 1 квартал 2012 року - завищено на суму 350 457,00 грн; за І півріччя 2012 року - завищено на суму 184 383,00 грн; за 3 квартал 2012 року - завищено на суму 184 383,00 грн; за 1 квартал 2013 року - завищено на суму 6103,00 грн, що призвело до порушення вимог статті 150 Податкового кодексу України.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що судами не встановлено наявність чи відсутність податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки позивача, проведеної у 2010 році.

Крім того, для з'ясування питання щодо правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень мають бути досліджені копії первинних документів, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції в спростування доводів податкового органу щодо вчинених порушень.

До того ж, колегія суддів суду касаційної інстанції вказала на необхідність перегляду встановлених судом першої інстанції обставин щодо згоди представників позивача з допущеними порушеннями в частині зменшення суми від'ємного значення за 2012 рік та І квартал 2013 року загалом у розмірі 190 486, 00 грн.

Стосовно прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акта ДПІ у м. Полтаві від 18.10.2010 №9875/23-2/01412396 "Про результати планової виїзної перевірки ВАТ "ПДМЗ" (код ЄДРПОУ 01412396) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010", у якому вказано на порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункт 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення оподатковуваного прибутку за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 загалом у розмірі 1 018 300,00 грн, представники сторін у судовому засіданні визнали, що жодних рішень ДПІ у м. Полтаві не приймала.

При цьому суд встановив, що позивач у грудні 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування акта перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 у відкритті провадження у справі за даним позовом відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України /т. 5, а.с. 58/. Так, суд виходив з того, що акт перевірки від 18.10.2010 №9875/23-2/014112396 не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, оскільки не носять обов'язкового характеру, не тягне за собою юридичних наслідків та не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представниками позивача у судовому засіданні визнано, що дану ухвалу ВАТ "ПДМЗ" не оскаржило та вона набрала законної сили.

Суд зазначає, що висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків, оскільки він призначається для керівника контролюючого органу, який повинен прийняти на його основі відповідне рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Оскільки податкове повідомлення-рішення на підставі висновків акта перевірки від 18.10.2010 №9875/23-2/01412396 ДПІ у м. Полтаві не приймалось, суд визнає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача на висновки вказаного акта перевірки як на підставу для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ПАТ "ПДМЗ" за відповідні звітні (податкові) періоди 2010 року.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III (чинного у 2010 році) за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, згідно з приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (набув чинності з 01.01.2011, у редакції, чинній на 2013 рік) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ВАТ "ПДМЗ" 09.08.2010 подано до ДПІ у м. Полтаві декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року /т. 4, а.с. 8-9/, за змістом якої скоригований валовий дохід за відповідний звітний (податковий) період становить 2 437 529,00 грн, скориговані валові витрати - 2 261 370,00 грн, сума амортизаційних відрахувань - у розмірі 176 159,00 грн, об'єкт оподаткування - 0 грн.

25.08.2010 позивачем подано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року /т. 4, а.с. 10/, за змістом якого збільшено значення рядка 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт) послуг, крім визначених у 04.11" на 202 539,00 грн та значення рядка 04.13 "Інші витрати, крім визначених у 04.01-04.12" на 815 761,00 грн. Загалом валові витрати звітного (податкового) періоду збільшено на 1 018 300,00 грн, що призвело до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за півріччя 2010 року у розмірі 1 018 300,00 грн.

Оскільки уточнюючий розрахунок позивачем до податкової інспекції подано 25.08.2010, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 №0000502301 та №0000512301 прийнято у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат за І півріччя 2010 року суми у розмірі 1 018 300,00 грн, суд встановив такі обставини.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, до уточненого розрахунку валових витрат за півріччя 2010 року ПАТ "ПДМЗ" включено витрати щодо нарахованих та сплачених відсотків за кредитним договором з Полтавською філією ВАТ АБ "Укргазбанк" від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю у розмірі 815 761,00 грн, а також витрати звітного періоду щодо придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 202 539,00 грн.

Разом з цим, представник відповідача наголошував на тому, що кредитні кошти позивачем використано не за цільовим призначенням, адже за умовами кредитного договору (пункт 1.2) кредит отримано з метою поповнення оборотних коштів. Однак, за рахунок кредитних коштів позивачем проведено повернення фінансової допомоги третім особам: ТОВ ІК "Полтавабудінвест", СК "Ротонда", ОСОБА_4 При цьому представник відповідача посилався на виписки АТ "Імексбанк" м. Одеса від 31.03.2009 №2477 на суму 38000,00 грн, ПФ ВАТ "Інпромбанк" від 31.03.2009 №2 на суму 1 200 000,00 грн, Полтавської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" від 10.06.2009 №2418 на суму 20200,00 грн, Філії ПАТ "ПІБ" м. Полтава від 30.06.2009 №1248 на суму 14000,00 грн, ПФ ВАТ "Інпромбанк" від 30.06.2009 №4 на суму 1 000 000,00 грн, ПФ ВАТ "Інпромбанк" від 30.09.2009 №6 на суму 500 000,00 грн, ПФ ВАТ "Інпромбанк" від 30.11.2009 №8 на суму 200 000,00 грн.

Окрім того, представник відповідача зазначав, що позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів та пояснень, які б підтверджували правомірність віднесення до валових витрат суми коштів у розмірі 202 539,00 грн.

Суд встановив, що між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ВАТ "ПДМЗ" 22.06.2007 укладено кредитний договір №35-КЛ-Ю /т. 1, а.с. 91-94/, за змістом якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію із загальним лімітом п'ять мільйонів гривень, цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

09.06.2008 договірними сторонами підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю, за змістом якої погоджено, окрім іншого, збільшення ліміту кредитної лінії до десяти мільйонів гривень /т. 1, а.с. 95/.

09.12.2008 договірними сторонами підписано додаткову угоду №2 до кредитного договору від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю, за змістом якої визначено суму кредиту у розмірі 7 494 292,10 грн /т. 1, а.с. 96/.

За приписами пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних відносин) кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства /підпункт 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"/.

Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку /пункт 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"/.

Зі змісту пояснень представників позивача суд встановив, що на підставі кредитного договору від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю позивач отримував грошові кошти у період з 22.06.2007 по 30.09.2008, за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 грошові кошти за зазначеним кредитним договором позивач не отримував.

За твердженням представників позивача, витрати у розмірі 815 761,00 грн підприємством понесені у зв'язку з нарахуванням та сплатою на користь ВАТ АБ "Укргазбанк" процентів за користування кредитними коштами.

Цільове використання позивачем отриманих за кредитним договором від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю коштів підтверджено актом планової виїзної перевірки ВАТ "ПДМЗ" за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 від 05.02.2009 №205/23-01/01412396 /пункт 3.1.2 акта перевірки/.

Крім того, листом Полтавської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" від 16.06.2013 вих. №1304 підтверджено, що банком не виявлено фактів нецільового використання коштів ПАТ "ПДМЗ" за кредитним договором від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю /т. 1, а.с. 155/.

Позивач пояснив, що ПАТ "ПДМЗ" дійсно отримувало протягом спірного періоду поворотну фінансову допомогу від акціонерів: ТОВ ІК "Полтавабудінвест", ЗАТ СК "Ротонда", ОСОБА_4 /т. 5, а.с. 75-126/. Однак, повернення поворотної фінансової допомоги було здійснено за рахунок коштів, отриманих як кредит на підставі кредитних договорів з ПФ ВАТ "Інпромбанк" від 31.03.2009 №20/ПФ/08-ЮЛ /т. 4, а.с. 41-42/, від 30.06.2009 №21/ПФ/09-ЮЛ /т. 4, а.с. 38-40/, від 30.09.2009 №22/ПФ/09-ЮЛ /т. 4, а.с. 35-37/ та за рахунок власних коштів, отриманих від реалізації товарів (робіт, послуг) /т. 5, а.с. 84-114/.

Відповідач доказів на підтвердження правомірності своїх доводів про повернення позивачем поворотної фінансової допомоги саме за рахунок коштів, отриманих за кредитним договором з ПОД ВАБ АБ "Укргазбанк" від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю суду не надав.

Залученим до матеріалів справи журналом-ордером та відомістю по рахунку 951 "Відсотки за кредит" за І півріччя 2010 року підтверджено, що позивач нарахував та сплатив відсотків за кредитом загалом у розмірі 782 280,90 грн /т. 6, а.с. 220, 223-224/.

Бухгалтерською довідкою ПАТ "ПДМЗ" підтверджено, що протягом І півріччя 2010 року, у зв'язку зі змінами валютних курсів, втрати від курсових різниць склали 33 480,00 грн /т. 6, а.с. 225/.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Враховуючи зазначені вище положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив до валових витрат за І півріччя 2010 року витрати щодо нарахованих та сплачених відсотків за кредитним договором з Полтавською філією ВАТ АБ "Укргазбанк" від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю у розмірі 815 761,00 грн (782 280,90 грн + 33 480,00 грн).

Стосовно включення до валових витрат суми коштів у розмірі 202 539,00 грн суд звертає увагу на такі обставини.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що для з'ясування питання щодо правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень мають бути досліджені копії первинних документів, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції в спростування доводів податкового органу щодо вчинених порушень.

Так, стверджуючи про правомірність віднесення до складу валових витрат за І півріччя 2010 року суми коштів у розмірі 202 539,00 грн позивач посилається на те, що дані витрати пов'язані з придбанням ПАТ "ПДМЗ" протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) та їх використанням у власній господарській діяльності.

При цьому представники позивача у судовому засіданні визнали, що у ході проведення перевірки та розгляду справи у суді першої інстанції у червні-липні 2013 року ПАТ "ПДМЗ" первинні документи, якими б було підтверджено склад витрат у розмірі 202 539,00 грн не надавались.

Лише у грудні 2013 року до суду апеляційної інстанції позивачем надано суцільним порядком без жодних обґрунтувань копії документів з посиланням на їх віднесення до витрат у оспорюваній сумі /т. 1, а.с. 212; т. 2, а.с. 1-187; т. 3, а.с. 1-249/.

На виконання вказівки колегії суддів Вищого адміністративного суду України суд дослідив у судовому засіданні надані позивачем до суду апеляційної інстанції документи та звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд зазначає, що подані до суду апеляційної інстанції документи складені суцільним порядком, без належного обґрунтування їх доказовості та групування за складом і видами витрат, що унеможливлює перевірку їх належності у якості доказів у справі.

До того ж, такі документи не завірені належним чином, у зв'язку з чим невідомим є їх походження, порядок та період отримання позивачем.

З метою перевірки правомірності формування позивачем валових витрат за І півріччя 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року) суд зобов'язав позивача надати деталізовані розрахунки витрат у розмірі 634 183,00 грн (сума, зазначена позивачем у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року /т. 4, а.с. 8-9/) та 202 539,00 грн (сума на яку уточнено значення рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року шляхом подання 25.08.2010 уточнюючого розрахунку).

У судовому засіданні 25.12.2015 представником позивача надано два реєстри первинних документів, що включені до витрат декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року /т. 5, а.с. 219-220/ та уточнюючого розрахунку декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року /т. 5, а.с. 130/.

Оскільки правомірність віднесення до валових витрат у І півріччі 2010 року суми у розмірі 634 183,00 грн відповідачем не заперечується та не є предметом даного спору, суд відповідні обставини не досліджує.

Разом з цим, предметом дослідження у рамках розгляду даного позову є правомірність віднесення позивачем до валових витрат у І півріччі 2010 року суми у розмірі 202 539,00 грн шляхом подання 25.08.2010 уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що наданий представником позивача у судовому засіданні 25.12.2015 реєстр первинних документів, що включені до витрат в уточнюючому розрахунку декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року /т. 5, а.с. 130/ складено на суму 202 533,42 грн, тоді як в уточнюючому розрахунку зазначено суму 202 539,00 грн. Крім того, до реєстру позивачем додано копії документів (як первинних, так і розрахункових, а також інших) на загальну суму 191 571,18 грн.

З урахуванням наведеного, суд не визнав подані позивачем у судовому засіданні 25.12.2015 реєстр та документи належними доказами у справі і повторно витребував від позивача деталізовані розрахунки витрат у розмірі 202 539,00 грн разом з документальним підтвердженням та обґрунтуванням їх призначення.

13.01.2016 представником позивача через канцелярію суду подано розширений та уточнений реєстр первинних документів, що включені до витрат в уточнюючому розрахунку до декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року разом з документами /т. 7, а.с. 5-104/.

Дослідивши в судовому засіданні подані позивачем реєстр та документи, суд звертає увагу на те, що у ньому вказано перелік витрат на загальну суму 268 286,37 грн, тоді як в уточнюючому розрахунку зазначено суму у розмірі 202 539,00 грн.

Окрім того, позивачем вкотре не виконано вимогу суду про надання документальних підтверджень понесених витрат разом з обґрунтуванням обставин їх походження та призначення.

Надані позивачем суцільним порядком копії видаткових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), рахунків, полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проїзних документів, виписок про рух коштів, ВМД, пакувальних листів /т. 5, а.с. 131-249; т. 6, а.с. 1-219; т. 7, а.с. 8-104/ суд не приймає у якості належних доказів, оскільки з їх змісту неможливо встановити понесення ПАТ "ПДМЗ" витрат саме у розмірі 202 539,00 грн та пов'язаність таких витрат з господарською діяльністю позивача. До того ж, не всі з перелічених документів є первинними документами у розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 202 539,00 грн, стосовно яких виникли спірні відносини.

Так, на вимогу суду позивачем не надано первинні та розрахункові документи, якими було б підтверджено правомірність віднесення до валових витрат саме суми у розмірі 202 539,00 грн.

Представники позивача у ході судового розгляду справи не змогли пояснити, які саме витрати віднесено до валових витрат шляхом подання до податкової інспекції уточнюючого розрахунку 25.08.2010 та в чому полягала необхідність подання такого уточнюючого розрахунку.

Доводи позивача стосовно того, що валові витрати ПАТ "ПДМЗ" у спірному періоді формувались за погодженням з ДПІ у м. Полтаві шляхом мінімізації від'ємного значення не підтверджені жодними доказами.

Суд зауважує, що платник податку формує валові витрати за періодом їх понесення, що має бути підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У свою чергу, підставою для уточнення показників податкової звітності може бути або допущена платником податку арифметична помилка у заповненні такої звітності, або отримання платником податку розрахункових, платіжних чи інших документів, що були з об'єктивних причин відсутні на момент складення та подання звітності до податкової інспекції.

Позивачем посилань на відповідні обставини не наведено.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами контролюючого органу щодо завищення ПАТ "ПДМЗ" валових витрат за І півріччя 2010 року на суму у розмірі 202 539,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000502301 збільшено суму грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток приватних підприємств загалом у розмірі 220 281,25 грн, в тому числі 176 225,00 грн - за основним платежем та 44 056,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /т. 1, а.с. 49-50/.

При цьому відповідач виходив з тощо, що ПАТ "ПДМЗ" завищено валові витрати за І півріччя 2010 року на суму 1018300,00 грн, що призвело до заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 2010 рік у розмірі 704898,00 грн (розраховано шляхом зменшення 1018300,00 грн на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначену у декларації за 2010 рік, у розмірі 313402,00 грн /т. 1, а.с. 110-111/).

З урахуванням наведеного, відповідач прийняв рішення про донарахування позивачу грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 176225,00 грн (704898,00 грн х 25%) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44 056,25 грн (176225,00 грн х 25%).

Разом з цим, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем правомірно зараховано до валових витрат за І півріччя 2010 року витрати щодо нарахованих та сплачених відсотків за кредитним договором з Полтавською філією ВАТ АБ "Укргазбанк" від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю у розмірі 815 761,00 грн (782 280,90 грн + 33 480,00 грн).

З огляду на викладене, податкова звітність ПАТ "ПДМЗ" з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року та 2010 рік має містити такі показники:

- у декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року /т. 4, а.с. 8/: скоригований валовий дохід становитиме 2 437 529,00 грн, скориговані валові витрати становитимуть 3 077 131,00 грн (за рахунок віднесення до інших витрат /рядок 04.13/ витрат за кредитним договором у розмірі 815 761,00 грн), сума амортизаційних відрахувань - 176159,00 грн, а відтак, об'єкт оподаткування матиме від'ємне значення та становитиме - 815761,00 грн;

- у декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року /т. 1, а.с. 113-114/: скоригований валовий дохід становитиме 4 671 918,00 грн, скориговані валові витрати становитимуть 5 059 972,00 грн (за рахунок зменшення значення рядка 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на непідтверджену документально суму у розмірі 202 539,00 грн), сума амортизаційних відрахувань - 258 956,00 грн, а відтак, від'ємне значення об'єкта оподаткування становитиме - 647 010,00 грн;

- у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік /т. 1, а.с. 110-111/: скоригований валовий дохід становитиме 7 576 111,00 грн, скориговані валові витрати становитимуть 7 349 074,00 грн (за рахунок зменшення значення рядка 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на непідтверджену документально суму у розмірі 202 539,00 грн), сума амортизаційних відрахувань - 337 900,00 грн, а відтак, від'ємне значення об'єкта оподаткування становитиме - 110 863,00 грн.

За таких обставин, оскільки за результатами 2010 року об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства у ПАТ "ПДМЗ" має від'ємне значення, підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 2010 рік - відсутні, а відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000502301 належить визнати протиправним та скасувати повністю.

Стосовно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000512301, на підставі якого ПАТ "ПДМЗ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток загалом у розмірі 1 118 214,00 грн (в т.ч., за 2010 рік - у розмірі 313 402,00 грн, за І квартал 2011 року - 614 326,00 грн, за 2012 рік - 184 383,00 грн, за І квартал 2013 року - 6103,00 грн), суд дійшов такого висновку.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказала на необхідність перегляду встановлених судом першої інстанції обставин щодо згоди представників позивача з допущеними порушеннями в частині зменшення суми від'ємного значення за 2012 рік та І квартал 2013 року загалом у розмірі 190 486, 00 грн.

У ході нового розгляду справи в суді першої інстанції представники позивача не змогли пояснити у чому полягала згода ПАТ "ПДМЗ" із зменшенням спірним рішенням від'ємного значення за 2012 рік та І квартал 2013 року.

Натомість, 18.12.2015 позивач надав до суду письмові пояснення, за змістом яких визнав правомірність зменшення від'ємного значення за І квартал 2011 року у сумі 300 924,00 грн та за 2012 рік у сумі 78 351,00 грн /т. 5, а.с. 69-70/.

Перевіряючи правомірність рішення контролюючого органу про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, І квартал 2011 року, 2012 рік та І квартал 2013 року з урахуванням доводів позивача про часткове визнання правомірності такого рішення, суд встановив нижченаведене.

З 01.04.2011 порядок сплати податку на прибуток приватних підприємств визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог пункту 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Так, зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У той же час, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктом 6.1 статті 6 якого визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому у 2010 році зазначена норма застосовувалась з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникла у 2010 році.

За таких обставин, відповідно до вищезазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

У поданій до податкової інспекції декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивач задекларував валові витрати загалом у розмірі 1 900 127,00 грн, у тому числі, за рахунок віднесення до валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (2010 рік) у розмірі 614 326,00 грн /т. 1, а.с. 117-118/.

У ході судового розгляду справи представники позивача визнали, що у зв'язку з бухгалтерською помилкою ПАТ "ПДМЗ" невірно зазначило у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду у розмірі 614 326,00 грн, адже за даними платника податків від'ємне значення за 2010 рік становило 313 402,00 грн /т. 1, а.с. 110-111/.

Разом з цим, як зазначено судом вище, за наслідками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у позивача мало становити - 110 863,00 грн.

Відтак, позивач мав право на включення до складу валових витрат за перший квартал 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду у розмірі 110 863,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000512301 позивачу правомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік - у розмірі 202 539,00 грн та за І квартал 2011 року - у розмірі 503 463,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у позивача матиме від'ємне значення, однак становитиме 461 320,00 грн (задекларовану позивачем суму від'ємного значення у розмірі 964 783,00 грн належить зменшити на 300 924,00 грн /визнана позивачем помилка/ та непідтверджену документально суму у розмірі 202 539,00 грн) /т. 1, а.с. 117-118/.

У подальшому до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесено зміни, згідно з якими пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2012-2015 роках таким чином, зокрема: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах.

У письмових поясненнях від 18.12.2015 /т. 5, а.с. 69-70/ позивач визнав, що ПАТ "ПДМЗ" помилково перенесено до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік 100% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік та погодився з доводами відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на 78351,00 грн.

Однак, за змістом податкової декларації ПАТ "ПДМЗ" з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року /т. 1, а.с. 127-128/ об'єкт оподаткування має від'ємне значення та становить - 362 663,00 грн.

Разом з цим, за даними перевірки позивачем занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 119 436,00 грн, за ІІ-IV квартали 2011 року - на 350 457,00 грн та за І квартал 2012 року - на 350457,00 грн /т. 1, а.с. 20-22/.

При цьому у розрахунках відповідач виходив із визнаної за результатами перевірки суми від'ємного значення за І квартал 2011 року у розмірі 350 457,00 грн та зазначав, що від'ємне значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2012 року у позивача мало становити 713 120,00 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у позивача становитиме 461 320,00 грн.

Відтак, 100% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік становитиме 823 983,00 грн (від'ємне значення ІІ-ІV кварталів 2011 року у розмірі 362 663,00 грн /сторонами не оспорюється/ + від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 461 320,00 грн).

У свою чергу, 25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування складає 205 996,00 грн (823 983,00 грн х 25%).

Отже, податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000512301 позивачу безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 184 383,00 грн, оскільки завищена платником податку сума становить 156 667,00 грн (362 663,00 грн - 205 996,00 грн).

Як наслідок, спірним податковим повідомленням-рішенням також безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2013 року на 6103,00 грн, адже за висновком суду 25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік складає 205 996,00 грн, а не 178 280,00 грн, як про те стверджує відповідач.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05.06.2013 №0000512301 належить визнати протиправним та скасувати в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток загалом у розмірі 255 545,00 грн.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ "ПДМЗ" частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 червня 2013 року №0000502301 повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 червня 2013 року №0000512301 у частині зменшення Публічному акціонерному товариству "Полтавський дослідний механічний завод" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 347 221 (триста сорок сім тисяч двісті двадцять одна) гривня.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" (код ЄДРПОУ 01412396) витрати зі сплати судового збору у розмірі 972,62 грн (дев'ятсот сімдесят дві гривні шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 19 січня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько