Ухвала суду № 55157928, 18.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/18739/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», в якому з урахуванням уточнень просив суд стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн до спеціального фонду місцевого бюджету.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року позов задоволено; справу розглянуто в порядку скороченого провадження.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, будівля по вулиці Хрещатик, 7/11 є пам'яткою архітектури місцевого значення; розташовується в межах пам'ятки містобудування місцевого значення - вулиця Хрещатик (наказ Міністерства культури України від 14.08.2013 №757, охоронний №927-Кв.) у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804).

Також судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача проведено огляд фасаду об'єкта під час якого встановлено, що в частині приміщень першого поверху розташовується банківська установа ПАТ «Банк Кредит Дніпро». На головному фасаді будинку, з боку вул. Хрещатик розміщено рекламні засоби «Банк Кредит Дніпро» та «Депозит «Надійний». На фасаді з боку вул. Інститутської розміщено рекламний засіб «Банк Кредит Дніпро». Розміщення вказаних рекламних засобів виконано без погодження Управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Замовником робіт з розміщення є ПАТ «Банк Кредит Дніпро». За наслідками огляду складено акт від 28.04.2015 №68.

У зв'язку із наведеним позивачем винесено припис від 28.04.2015 №203/П, яким зобов'язано відповідача демонтувати з фасаду будинку рекламні засоби у тижневий строк з дати отримання припису; погодити з Управлінням розміщення рекламних засобів на фасаді будинку у встановленому законодавством порядку; у триденний термін з дати отримання припису подати до Управління охоронний договір.

07.05.2015 на підставі акту від 24.04.2015 та припису від 28.04.2014 №203/п позивачем винесено постанову №76-14, якою за порушення абзацу 2 частини п'ятої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам'ятки місцевого значення накладено на відповідача фінансові санкції у сумі 17000,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаних фінансових санкцій Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернулося до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган міської ради.

Відповідно до частини шостої статті 3 вказаного Закону рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Частиною першою статті 6 Закону передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про охорону культурної спадщини», на виконання рішення Київської міської ради від 31.03.2005 №247/2822 «Про Головне управління культури і мистецтв та Головне управління охорони культурної спадщини» розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28 вересня 2005 року №1805 затверджено Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Положення №1805).

Згідно пункту 7 та 8.5 вказаного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; видає розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їх територіях і в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини» дозволів або з відхиленням від них; складає протоколи щодо адміністративної відповідальності та застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також готує матеріали про вчинення незаконних дій і подає їх до відповідних органів для притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Управління має право виступати позивачем у суді з питань порушення законодавства про охорону культурної спадщини, подавати матеріали до прокуратури та інших правоохоронних органів.

Зі змісту наведених норм випливає наявність у позивача права накладати на суб'єктів господарювання фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та звертатися до суду з питань порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Згідно абзацу 2 частини п'ятої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток дозволяється за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до положень статті 44 зазначеного Закону відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції. Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду. Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Проте, позивач не скористався правом на оскарження постанови про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 07.05.2015 №76-14 на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, тому, колегія суддів вважає, що не підлягають прийняттю до уваги посилання відповідача на порушення порядку проведення перевірки та неправомірність постанови.

Крім того, колегія суддів вважає, що вчинення відповідачем порушень підтверджується наданими до матеріалів справи дозволами на розміщення рекламного засобу, які у встановленому порядку не погоджені та в яких відсутній строк їх дії. При цьому, з зазначених дозволів неможливо встановити, коли вони були отримані та коли відповідачем порушувалося питання щодо їх надання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно пункту 4 частини першої та частини дев'ятої статті 1832 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Ухвалу у повному обсязі складено 21.01.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.