Постанова № 55156947, 10.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 вересня 2015 року (14 год. 20 хв.) Справа № 808/3201/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Кліма Тек» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

15.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Кліма Тек» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо внесення інформації та змін (коригування) до АІС «Податковий блок» на підставі акту №64/08-29-22-0209/33700377 від 16.08.2013; зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію та коригування, внесені на підставі акту №64/08-29-22-0209/33700377 від 16.08.2013 та поновити дані, самостійно задекларовані позивачем в податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток з 01.04.2010 по 31.12.2012.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, відповідачем було складено акт про результати зазначеної перевірки від 16.08.2013 №64/09-29-22-0209/33700377 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем у АІС «Податковий блок» було зменшено суму податкового кредиту та податкового зобов'язання позивача за весь період, який перевірявся, без прийняття податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає внесення інформації та коригування у інформаційних базах податкового органу показників податкової звітності позивача, вчинені за наслідками зазначеної вище перевірки, неправомірними.

Ухвалою від 16.06.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.06.2015.

У судове засідання, призначене на 30.06.2015, представники сторін не прибули.

Ухвалою від 30.06.2015 за клопотаннями сторін провадження у справі було зупинено до 13.07.2015.

У судове засідання 13.07.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Станом на 13.07.2015 відповідачем не була виконана ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.06.2015, отримана відповідачем 23.06.2015.

Ухвалою від 13.07.2015 судовий розгляд був відкладений на 23.07.2015, витребувано у відповідача додаткові докази.

У судове засідання 23.07.2015 представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Ухвалою від 23.07.2015 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 03.08.2015, повторно витребувано у відповідача додаткові докази.

Ухвалою від 03.08.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 03.08.2015.

У судове засідання, призначене на 03.08.2015, представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Ухвалою від 03.08.2015 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 10.09.2015.

Ухвалою від 10.09.2015 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 10.09.2015.

10.09.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання, призначене на 10.09.2015, прибув представник відповідача - Міщенко О.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За приписами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в даному судовому провадженні була відсутня необхідність заслуховувати свідка, експерта, спеціаліста, керуючись вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 05.09.2013 №220, від 05.08.2013 №218, від 05.08.2013 №221, наказу відповідача від 05.08.2013 №232 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, за наслідками якої складено Акт перевірки.

Згідно змісту зазначеного Акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог: п. 4.1 ст. 4, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.36, п. 44.1, п.44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивачем з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

Листом від 29.12.2014 №18/12 позивач звернувся до відповідача з метою отримання інформації щодо проведення (або не проведення) відповідачем коригування сум витрат та доходів у відповідній податковій звітності з податку на прибуток підприємств, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 року в базах даних ДПС на підставі Акту перевірки. Просив відповідача надати інформацію щодо коригування податкової звітності із баз даних ДПС стосовно кожного податкового періоду в числовому виразі.

Листом від 12.01.2015 відповідач повідомив, серед іншого, що Акт перевірки внесено в базу даних ІС «Податковий блок». При цьому, податкове повідомлення - рішення про зменшення суми податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентами не виносилось, у зв'язку із чим вищенаведене не відображається в облікових даних платника та не змінює, по суті, його зобов'язання. На підставі вищевказаного акту по платнику ПДВ в додатку 5 до податкової декларації за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року показники не змінювались. Зазначив, що запитувана інформація про відомості, які містяться в базах даних ДФС України, не може бути надана відповідачем. Повідомив, що відповідно до ст. 23 Розділу V Закону України «Про доступ до публічної інформації позивач має право на оскарження рішень розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо внесення інформації та коригування у інформаційних базах податкового органу даних податкової звітності позивача, здійснені на підставі Акта перевірки, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/7284/13-а щодо спору між позивачем та відповідачем щодо визнання дій протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 у справі №808/7284/13-а адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 у справі №808/7284/13-а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 у справі №808/7284/13-а скасовано частково та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що перевірку здійснено в межах повноважень контролюючого органу, уповноваженими на те службовцями. Висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є помилковим.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача відмовлено.

Отже, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 у справі №808/7284/13-а визнано правомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої було складено акт перевірки №64/08-29-22-0209/33700377 від 16.08.2013.

З Акту перевірки вбачається, що перевірка позивача проводилась на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що за приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, у зв'язку із встановленням порушень податкового законодавства, відповідачем було складено Акт перевірки.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.1, 58.2 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, із зазначених норм чинного законодавства вбачається, що на підставі Акту перевірки, яким було встановлено порушення податкового законодавства, відповідач, протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення позивачу Акта перевірки, мав прийняти податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм ПК України, відповідачем, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, на підставі складеного Акта перевірки, податкове повідомлення-рішення не приймалося.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно із пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 № 948, після впровадження підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі "Податковий аудит" системи "Податковий блок".

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС "Реєстр схем і елементів ухилення".

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Позивач в адміністративному позові просить визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у внесенні інформації та змін (коригування) до АІС «Податковий блок» на підставі акту №64/08-29-22-0209/33700377 від 16.08.2013.

Стосовно визнання протиправними дій відповідача, які виразилися у внесенні коригувань до АІС «Податковий блок», на підставі Акта перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі Акту перевірки було здійснено коригування в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» показників податкової звітності позивача, що відображені в податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає можливості коригування показників податкової звітності платника податків за наслідками складання акту перевірки, підставами для такого коригування може бути податкове повідомлення-рішення, прийняте у встановлений спосіб, або подання платником податків уточнюючої податкової звітності, яких в даному випадку не було.

Отже, оскільки на підставі Акту перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не складалось та позивачем уточнююча податкова звітність не подавалась, суд доходить висновку про те, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 є неправомірними.

Крім того, для відновлення порушених прав позивача необхідно поновити в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» дані, самостійно задекларовані позивачем в податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, які були відкориговані податковим органом на підставі Акту перевірки.

Стосовно визнання протиправними дій відповідача, які виразилися у внесенні інформації до АІС «Податковий блок», на підставі Акта перевірки, суд зазначає наступне.

Акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з висновками посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку, так і відхилити їх.

Складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідках, складених за результатом перевірок, фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи, посилання на норми чинного законодавства є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Суд зазначає, що зміст Акту перевірки та висновки Акту перевірки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути рішення, прийняте на підставі такого Акту перевірки, або дії вчинені за наслідками складання такого акту.

З наведених підстав, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 по справі №21-511а14. Разом з тим, суд зазначає, що зазначене рішення Верховного Суду України не стосується дій податкового органу щодо неправомірного коригування (зміни) показників податкової звітності, задекларованих платником податків, у відповідних податкових базах, оскільки такі дії не були предметом судового розгляду у справа, яка переглядалась Верховним Судом України.

Слід зазначити, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 у справі №808/7284/13-а визнано правомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої було складено Акт перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовлення позовних вимог в цій частині, як необґрунтованих.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в наведений вище частині.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Кліма Тек» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення коригування показників податкової звітності Приватного підприємства «Кліма Тек» (код ЄДРПОУ 33700377) в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», що було здійснене на підставі Акту перевірки від 16.08.2013 №64/08-29-22-0209/33700377.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», показники податкової звітності Приватного підприємства «Кліма Тек» (код ЄДРПОУ 33700377) за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, які були скориговані на підставі Акту перевірки від 16.08.2013 №64/08-29-22-0209/33700377.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль