Ухвала суду № 55156120, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/27526/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 2а/0470/4133/11 за позовом Приватного підприємства фірма "Севак" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство фірма "Севак" (далі -ППФ "Севак") звернулось в суд з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - ОДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року №0000392320/0, №0000412320/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ППФ "Севак" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо правомірності і обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств, в ланцюгу яких початково є ТОВ "Елфра Дисплей", ТОВ "Е-Восток Україна", ТОВ "Будтехнологія" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 02 березня 2011 року №264/232.21889041 (далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідно до частини першої, п'ятої статті 203, частини першої, другої статті 215, частини першої статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, встановлено, що зазначені в акті перевірки правочини є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, здійснених ППФ "Севак" з постачальником товару ТОВ "Будтехнологія" та покупцями, яким ППФ "Севак" реалізовано придбані у ТОВ "Будтехнологія" матеріали разом з послугами. У зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за серпень 2010 року. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Таким чином ППФ "Севак" порушено: підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), а саме підприємством завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період у сумі 666 004,46 грн.; пункт 3.1 статті 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР, а саме: підприємством завищено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період на суму 223 336,72 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 110 666,94 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), а саме: підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряє мий період на суму 437 701.48 грн.; підпункт 3.1.1 підпункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону №168/97-ВР, а саме підприємством завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 33 121,01 грн., в результаті викладених порушень підприємством занижено податок на додану вартість на суму 404 580,47 грн.

На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року № 00000392320, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 139 900,37 грн., у тому числі 110 666,94 грн. за основним платежем та 29 233,43 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00000412320 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 505 725,59 грн., у тому числі 404 580,47 грн. - за основним платежем і 101 145,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Перевірка ППФ "Севак" проводилась на підставі постанови слідчого від 25 січня 2011 року по кримінальній справі № 99106210 за обвинуваченням засновника та директора ТОВ "Торговий дім "Старком ЛТД" ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Аналогічні положення містить пункту 7 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року.

Згідно пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. При цьому, за результатами перевірки платника податків, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення - рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 серпня 2011 року кримінальна справа № 99106210 відповідно до статті 225 Кримінальнро процесуального кодексу України направлена до прокуратури Дніпропетровської області з обвинувальним висновком.

Так, на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також розгляду даної адміністративної справи, вироку у вищевказаній кримінальній справі судом прийнято не було.

За таких обставини, колегія суддів погоджується з висновками щодо передчасності винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем, оскільки доказів набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі № 99106210 на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 2а/0470/4133/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній