Ухвала суду № 55155307, 18.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/759/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 639/9305/15-ц ОСОБА_1

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Швецової Л.А.,

суддів : Малінської С.М., Піддубного Р.М.,

за участі секретаря : Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Харківській області; треті особи старший слідчій УСБ України в Харківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобовязання повернути вилучені речі та відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб УСБ України в Харківській області, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області; треті особи старший слідчій УСБ України в Харківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просить ухвалити рішення , яким зобовязати УСБ України в Харківській області повернути йому вилучені у ході обшуку 22.05.2012, 23.05.2012, 26.09.2012 року в гаражі №129 ГК «Весна» за адресою м. Харків, вул. Шатілова Дача, 1-а , що орендувався ОСОБА_6, медичні препарати по кримінальній справі №2360 .

Жовтневим районним судом було винесено ухвалу від 01 грудня 2015 року про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Харківській області; треті особи старший слідчій УСБ України в Харківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобовязання повернути вилучені речі та відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб УСБ України в Харківській області на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Жовтневого районного суду від 01 грудня 2015 року.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що позови, повязані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позивач ОСОБА_2 зареєстрований в Жовтневому районі м. Харкова і тому справа повинна розглядатися відповідно до вимог ст. 110 ЦПК України.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 114 ЦПК).

Вирішення питань щодо підсудності цивільних справ регулюється главою 1 розділу 111 ЦПК України.

За загальним правилом, згідно ч.2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, статтею 110 ЦПК України передбачено також перелік певної категорії справ з альтернативною підсудністю, коли позивач має право обирати на власний розсуд до якого із визначених законом судів звертатися.

Відповідно до п. 4 ст. 110 ЦПК України, позови повязані з відшкодуванням шкоди, завданої особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду можуть предявлятися також за реєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при предявленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом щодо зобовязання повернути вилучені речі та відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб УСБ України в Харківській області.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2015 року провадження по справі ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Харківській області; треті особи старший слідчій УСБ України в Харківській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобовязання повернути вилучені речі та відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб УСБ України в Харківській області було відкрито та справу призначено до розгляду.

Відкриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що дана справа підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача вказав, що звертаючись до суду з позовом, вони вказали на порушення відповідачем вимог ст.1176 ЦК України, щодо відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб УСБ України в Харківській області, але крім вимог щодо повернення вилучених по кримінальній справі речей, які не визнані речовими доказами, інших вимог не заявляли. Крім цього, вважав доцільним розглядати справу у Жовтневому районному суді м. Харкова, оскільки саме в цьому суді розглядалася кримінальна справа і же є можливість ознайомитися з матеріалами.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду про направлення справи за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: