Вирок № 55153582, 22.01.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/14182/15-к

Провадження №1-кп/263/120/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Грачовій О.Ю., з участю прокурора Буцулаєва Є.Ф., захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого змінним помічником капітана буксира «Нібулон-6» судноплавної компанії ТОВ СП «Нібулон», не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2015 року приблизно о 14 годині 50 хвилин водій ОСОБА_3, діючи в порушення вимог п.п.2.9 «а», 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, згідно яких: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння

або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год; водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 Правил дорожнього руху України,- перебуваючи під впливом наркотичних речовин у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання каннабіноідів (неускладненої), керуючи технічно справним автомобілем «Нуundаі Ассеnt», реєстраційний номер НОМЕР_1, з перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул. ОСОБА_4 з боку бул. Шевченка у напрямку пр. Леніна в Жовтневому районі м. Маріуполя

Донецької області.

Проїжджаючи ділянку проїжджої частини вул. ОСОБА_4 в районі перехрестя з вул. Євпаторійською, де мається нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою «Зебра», водій ОСОБА_3, діючи необережно, в порушення вимог п.п.1.7, 2.3 «б», 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких: водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,- маючи об'єктивну можливість спостерігати, що перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом в попутному йому напрямку на проїжджій частині вул. ОСОБА_4 зупинився автомобіль «Nissan Sunny 1.6», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, проявляючи злочинну самовпевненість, не звернувши на це увагу і не зробивши належних висновків про можливість знаходження на пішохідному переході пішоходів, не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та, продовживши подальший рух вперед, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину вул. ОСОБА_4 по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно руху автомобіля «Нуundаі Ассеnt», реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події малолітньому пішоходу ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під м'які оболонки та речовину головного мозку, від яких 22.10.2015 р. о 17:10 год. в приміщенні КП «Міська лікарня №5» м. Маріуполя останній помер.

Обвинувачений у судовому засіданні вину свою визнав у повному обсязі, за виключенням того, що знаходився у стані наркотичного спяніння, та пояснив, що він їхав на своєму автомобілі «Нуundаі» зі швидкістю приблизно 70 км/год по вул. ОСОБА_4 по трамвайному полотну, обганяючи колону машин. На перехресті з вул. Євпаторійською він побачив, як перша машина повертає праворуч, тому вирішив, що на пішохідному переході нікого немає. Але в останню мить автомобіль «Nissan» загальмував і він побачив хлопчика, який перебігав дорогу справа наліво по «зебрі». Тому він різко прийняв вліво та став гальмувати, але оскільки дорожнє покриття було мокрим, то автомобіль не встиг зупинитися і відбулось зіткнення. Потім він вийшов з машини, поміряв пульс у хлопчика, допоміг з іншими людьми покласти його у «швидку допомогу», після чого поїхав до наркології. Там він дихав у трубку та здавав сечу. Оскільки напередодні йому у стоматології було вирвано 2 зуби та рекомендовані знеболюючі ліки, то до ДТП він прийняв багато таблеток ібупрофену, які й дали ефект наркотичного спяніння, проте будь-яких наркотиків він ніколи не вживав. У скоєному він щиро кається та розуміє, що ніщо не може заповнити батькам втрату їх дитини, але в якості спричиненої їм моральної шкоди ним добровільно сплачено 100000 грн.

Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив суду, що дійсно їх сімя отримала від обвинуваченого 100000 грн. та вважає, що йому буде достатньо умовної міри покарання.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він не може сказати, в якому саме стані перебував обвинувачений після ДТП, але він був дуже емоційний.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засідання пояснив, що обвинувачений дійсно перебував у шоковому стані після ДТП, але не в стані спяніння, оскільки його мова була виразною.

Згідно висновку №1150 від 22.10.2015 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_3 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання каннабіноідів (неускладненої).

З медичної карти стоматологічного хворого №00261 від 17.01.2014 р. стоматологічного кабінету «ArkStorm» вбачається, що 21.10.2015 р. ОСОБА_3 було видалено 2 зуби та рекомендовано приймати ібупрофен по 1 таблетці 3 рази на день впродовж трьох днів.

У листах КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» №3094-05 від 21.12.2015 р. та Національного фармацевтичного університету №2906/65 від 23.12.2015 р. зазначено, що препарат «Ібупрофен» може давати хибнопозитивную реакцію у біосереді людини на групу каннабіноідів (марихуану) при імунохроматографічних дослідженнях.

Допитаний з цього приводу в якості свідка лікар-нарколог ОСОБА_8 пояснив, що він проводив медичний огляд ОСОБА_3 та виставив йому вищезазначений діагноз на підставі зовнішніх ознак (швидка мова, сухість у роті, почервоніння очей тощо), а також проведеного у лабораторії імунохроматографічного дослідження сечі обвинуваченого. При цьому останній заперечував прийняття будь-яких медичних препаратів. Зважаючи на великий стаж своєї праці у галузі наркології та прийнятний стан дослідницького обладнання, він виключає можливість помилкового діагнозу внаслідок шокового стану ОСОБА_3 та вживання ним ібупрофену.

Аналізуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 дійсно перебував у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, під час дорожньо-транспортної пригоди, оскільки після ознайомлення з висновком про це і до теперішнього часу він його не оскаржував, в основу самого висновку покладені обєктивні дані дослідження, а версія про вживання обвинуваченим медичного препарату викликає сумнів у своїй спроможності.

Враховуючи, що в іншій частині обвинувачений визнав вину в повному обсязі, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки мається переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачений винен у його вчиненні, а його дії слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 за місцем помешкання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, здобуває другу вищу освіту, одружений, має на утриманні рідну неповнолітню доньку 11 років від першого шлюбу та 7-річну дитину другої дружини, офіційно працевлаштований, де також характеризується з позитивного боку, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, проте має ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу. Окрім того, обвинувачений щиро покаявся у скоєному та добровільно відшкодував потерпілому спричинену матеріальну та моральну шкоду, що є пом'якшуючими покарання обставинами. Єдиною обтяжуючою покарання обставиною є перебування ОСОБА_3 у момент скоєння злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Тому суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, але, враховуючи тяжкість цього необережного злочину, позитивну особу винного та позицію потерпілого, який простив обвинуваченого, вважає можливим звільнити від нього з випробувальним терміном та покладанням певних обов'язків, що буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Разом з тим, відповідно до ст.77 КК України суд призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, тому що він вже неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за статтями 122 та 130 КУпАП по фактах порушень правил проїзду перехресть, перевищення встановлених обмежень швидкості руху та керування транспортним засобом у стані спяніння, що підтверджується довідками ДАІ.

Відповідно до ч.9 ст.100та ч.2 ст.124 КПК Українисуд вирішує питання про долюречових доказів та розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК Україниі призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Після вступу вироку в закону силу повернути ОСОБА_9 97440 гривень з депозитного рахунку №37317004001000 в ГУ ДКСУ у Донецькій області (одержувач ТУ ДСА України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 26288796, МФО 834016), які внесені в якості застави за меморіальним ордером №205588620 від 27.10.2015 р. у АТ «Ощадбанк».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 982 грн. 08 коп.

Речові докази: автомобіль «Нуundаі Ассеnt», реєстраційний номер НОМЕР_1, залишити ОСОБА_3 за належністю; оптичний диск CD-R зберігати у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, встановлених ч.2 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз'яснити обвинуваченому, захисникам та потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя О.В. Турченко