Ухвала суду № 55148283, 14.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/208/16

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, ОСОБА_2,

при секретарі: Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановила:

У лютому 2014р. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» далі - ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що 26.09.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» далі - АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №2007/686-Ф03.9/242 відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 102000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 відсотків річних з кінцевим строком повернення кредиту до 25.09.2017р.

26 вересня 2007р. в забезпечення виконання грошових зобовязань ОСОБА_3, за кредитним договором №2007/686-Ф03.9/242 від 26.09.2007р., між АКБ СР «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4. було укладено договір поруки №07-15/1253 від 26.09.2007р. згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобовязання відповідати як солідарний боржник по зобовязанням ОСОБА_3, що виникають з умов кредитного договору №2007/686-Ф03.9/242 від 26.09.2007р.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх зобовязань, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 166979,09 доларів США в гривневому еквіваленті на день винесення рішення та в рівних частках судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 3441,00грн.

Представник позивача, діючий за довіреністю 15.11.2013р., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №2007/686-Ф03.9/242 в гривневому еквівалентів на дату розрахунку, а саме в сумі 1334663,38грн. та судові витрати, про що надав відповідну заяву (а.с.47,49).

Відповідачі та їх представники в судове засідання не зявилися, належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується розпискою від 26.03.2014р. та поштовим повідомленням, які є в матеріалах справи (а.с. 39,40,42,44,45).

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду ОСОБА_3 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, яких було сповіщено про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились, в своїх заявах просять розглянути справу за їх відсутності.

Судова колегія на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглядає справу у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» як правонаступник АКБ СР «Укрсоцбанк» за всіма правами та обовязками, є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки (а.с.27-31).

26.09.2007р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №2007/686-Ф03.9/242 відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 102000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 відсотків річних з кінцевим строком повернення кредиту до 25.09.2017р. (а.с.9-13).

26 вересня 2007р. в забезпечення виконання грошових зобовязань ОСОБА_3, за кредитним договором №2007/686-Ф03.9/242 від 26.09.2007р., між АКБ СР «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було укладено договір поруки №07-15/1253 від 26.09.2007р. згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобовязання відповідати як солідарний боржник по зобовязанням ОСОБА_3, що виникають з умов кредитного договору №2007/686-Ф03.9/242 від 26.09.2007р.

Судом встановлено, що через невиконання відповідачами зобовязань за кредитним договором №2007/686-003.9/242 від 26.09.2007р., станом на 07.11.2013р. склалася заборгованість відповідачів перед ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 148658,58 доларів США, що у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на дату розрахунку складає 1334663,38грн., що складається з:

- заборгованості за кредитом в сумі - 770755,72грн.

- заборгованості за відсотками - 491010,63грн.

- пені за несвоєчасне повернення кредиту - 32192,30грн.

- пені за несвоєчасне повернення відсотків - 40704,74грн.

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості від 07.11.2012р. відповідно до умов кредитного договору №2007/686-003.9/242 від 26.09.2007р. (а.с.6-8).

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, однак відповідачі від виконання своїх зобовязань ухиляються.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому ст. 533 ЦК передбачено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно з п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

У разі порушення зобовязання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовими наслідками порушення основного зобовязання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність або додаткова /субсидіарна/ відповідальність, якщо така відповідальність встановлена договором поруки.

Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобовязання, кредитор має право вимагати виконання зобовязання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох.

Частиною 1 ст.554 ЦК України визначено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частин 1,2,4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обовязку в повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

Встановлено, шо умовами п.п.1.1 договору поруки №2007/686-003.9/242 від 26.09.2007р., укладеному між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Тому, позивач має право вимагати виконання зобовязання як від боржника, так і від поручителя.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Позивачем вчинено всі дії згідно із законом та умовами договорів кредиту та поруки для досудового врегулювання спірних правовідносин, направлено на адресу відповідачів лист-вимогу про усунення порушень зобовязання, який останні отримали, що підтверджується копіями поштових повідомлень (а.с.21-22,23).

Відповідачами не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договорами та судових витрат підлягав задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

ОСОБА_5Ісаєва

Судді: О.Г. Журавльов

ОСОБА_2