Ухвала суду № 55147463, 18.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/834/15-ц 18.01.2016 18012016 18.01.2016

Провадження №22-ц/784/100/16

Головуюча першої інстанції: Орлова С.Ф.

Категорія-39 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1І

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2016 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Самчишиної Н.В.

ОСОБА_2

із секретарем

судового засідання: ОСОБА_3

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_4 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11.11.2015 р., постановлене

за позовом

ОСОБА_5 до Федорівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області ( далі Федорівська сільрада) та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, та за

зустрічним позовом

ОСОБА_4 до Федорівської сільради та ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

встановила:

21.08. 2015 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до Федорівської сільради та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

24.09.2015 р. відповідачка звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_5 та Федорівської сільради про визнання права власності на ? частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позивачка зазначала, що 07.01.2015 р. померла її баба - ОСОБА_6, після якої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 8, 2584 га в межах території Федорівської сільради.

Вона прийняла спадщину, звернувшись в межах шестимісячного строку до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1266 ЦК України за правом представлення.

Нотаріусом відмовлено у видачі відповідного свідоцтва з мотивів відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Посилаючись на зазначені обставини позивачка просила у судовому порядку визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 посилалася на те, що є рідною донькою ОСОБА_6З та її спадкоємцем першої черги і за таких обставин вона має право на спадкування ? частки спірної земельної ділянки.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11.11.2015 р. постановлено про відмову у задоволенні зустрічного позову та ухвалено про визнання за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 та задоволення зустрічного позову, посилаючись на необгрунтованість висновків суду щодо відсутності у неї права на спадкування частки земельної ділянки та невірне застосування норм матеріального права, якими врегульовано спадкові відносини.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом норм глави 84 ЦК України та положень Закону України «Про нотаріат» оформлення спадкових прав та видача правовстановлюючого документа, який посвідчує право на спадщину здійснюється нотаріусами, за виключенням випадків, коли таке право оспорюється, чи відсутня або втрачена можливість отримання свідоцтва про право на спадщину.

В цих випадках спори щодо спадкових справ розглядаються судами за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 1268, ч. ст. 1269ч.1 ст. 1270 та ч.1, ч.3 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини чи то за законом чи то за заповітом, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

У цьому випадку спадщина, відповідно до приписів ст.1280 ЦК підлягає перерозподілу.

Обєктами спадкування, згідно з положеннями ст.1217 ЦК є усі права та обовязки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

За приписами ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті, померлої 07.01.2015 р. ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 8, 2584 га в межах території Федорівської сільради Березнегуватського району Миколаївської області, яка належить померлій на підставі Державного акта про право приватної власності на землю сер.III-МК № 023012, виданого 22.04.20102 на підставі рішення Федорівської сільської ради від 15.10.2001 р. № 5, зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 2424 (а.с. 10, 14)

ОСОБА_5 є внучкою ОСОБА_6 та спадкує після неї за правом представлення в порядку ст. 1266 ЦК України ту частку спадщини, яка належала б її батьку ОСОБА_7, який помер 13.07.2003 р. та який є рідним сином спадкодавиці та спадкоємцем першої черги.

Позивачка прийняла спадщину, в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідачка, яка також не проживала постійно на час відкриття спадщини з спадкодавцем, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася та відповідно до приписів ч. 1 ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що спадщину не прийняла.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку втрачено спадкодавцем за життя, отримати новий чи його дублікат неможливо.

Зазначені обставини свідчать про те, що на час звернення з позовом відсутня можливість отримання свідоцтва про право на спадщину нотаріальним шляхом.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну юридичну оцінку наявним доказам та прийшов правильного і обгрунтованого цими доказами висновку про підставність позову ОСОБА_5 щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на цілу земельну ділянку, як спадкоємця, що прийняла спадщину за правом представлення та безпідставність зустрічного позову ОСОБА_4, яка не здійснила дій для прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла спадщину

З врахуванням цих висновків, які відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, судом ухвалене обґрунтоване та законне рішення про задоволення позову ОСОБА_5 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги відповідачки про те що оригінал державного акту віднайшовся на час звернення з апеляційною скаргою та немає підстав для вирішення справи судом, не заслуговують на увагу.

Адже сторони визнавали відсутність оригіналу цього документу, як на час звернення з позовом так і на час вирішення спору судом, що є доказом його фізичної відсутності на час звернення позивачки до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину.

При цьому, немає доказів того, що пропажа оригіналу Державного акта сталася з її вини.

Встановлене правильно розцінено судом як обставина, що унеможливлювала для сторін можливість нотаріального оформлення спадщини.

Посилання на наявність заповіту на імя ОСОБА_4І також не може бути враховане при апеляційному перегляді рішення, оскільки відповідачкою не надано доказів того, що вона в межах передбаченого законом строку прийняла спадщину та має відповідні спадкові права.

В той же час, вона не позбавлена права на позов, передбачений ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

З врахуванням встановленого відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11.11. 2015 р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко Судді: Н.В. Самчишина

ОСОБА_2