Рішення № 55143402, 22.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 147/767/15-ц Провадження № 22-ц/772/42/2016Головуючий в суді першої інстанції Костюк Г. М.Категорія 23 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 рокум. Вінниця

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук В.С.,

Суддів: Міхасішина І.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2015 року, -

В с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 26.06.2015 року звернулася в суд з зазначеним позовом. Свої вимоги вона мотивувала наступним. Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого відділом Держкомзему в Тростянецькому районі Вінницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстраційний №608 від 24.03.2009 року, позивач є власником земельної ділянки площею 1,5102 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Торканівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Вказана земельна ділянка належала померлому спадкодавцю - ОСОБА_3. 20.10.2005 року між спадкодавцем ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 15 років. Договір було зареєстровано за №040785300163 Вінницькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» 13 червня 2007 року.

У зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням договору, позивач просила розірвати договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 08.10.2015 року позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Агропромислова фірма «Іззія» 20.10.2005 року, зареєстрований13 червня 2007 року Вінницькою регіональною філією Центр ДЗК- запис №040785300163, згідно якого ОСОБА_3 передав в оренду Приватному підприємству «Агропромислова фірма «Іззія» земельну ділянку загальною площею 1,5102 га, яка знаходиться на території Торканівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Вирішене питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням, Приватне підприємство «Агропромислова фірма «Іззія» оскаржило його в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В ході розгляду даної справи, зазначені вимоги не були дотримані судом

Так, задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

20.10.2005 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,5102 га, строком на 15 років, який зареєстровано за №040785300163 Вінницькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру».

Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого відділом Держкомзему в Тростянецькому районі Вінницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстраційний №608 від 24.03.2009 року, позивач ОСОБА_2 набула права власності на земельну ділянку площею 1,5102 га, розташовану на території Торканівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а/с6).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правонаступництво позивача ОСОБА_2 щодо прав та обов`язків померлого ОСОБА_3 за договором оренди землі від 20.10.2005 року, зареєстрованого 13 червня 2007 року.

Такий висновок суду відповідає нормі ч.5 ст.93 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та нормам книги шостої ЦК України і є правильним.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Саме одне з «іншого» визначене ч.2 ст. 651 ЦК України - договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Про це вказано і у ч.2 ст.31 Закону України «Про оренду землі» та у п.38 спірного Договору оренди землі (а/с4).

Отже, для дострокового розірвання договору оренди землі за вимогою однієї зі сторін договору, необхідно довести обставини істотного порушення договору іншою стороною.

Таким порушенням умов договору позивачка вказала несплату відповідачем орендної плати за користування землею з 2006 року по 2014 рік.

Дійсно, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата є істотною умовою договору оренди землі, а отже - порушення чи недотримання цієї умови є істотним порушенням умов договору.

Проте, для того щоб розірвати договір з підстав несплати орендної плати, потрібно встановити обставини такої несплати та причину.

На думку колегії суддів, суд не досліджував таких обставин, лише обмежився посиланням на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (а/с 25), яка не підлягала до задоволення через те, що вона безпідставна та на принципи змагальності і диспозитивності, визначені ст. ст.10 і 11 ЦК України, і прийшов до помилкового висновку про те, що відповідач, починаючи з 2006 року по 2014 рік не вносив орендну плату на користь позивача, що є системою та підставою для задоволення позову.

Такий висновок, по-перше: не відповідає наявним у справі доказам.

Так, з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_2, видно, що ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки, яка перебуває в оренді у відповідача, лише у 2009 році, згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом (а/с 6).

Тобто, вимагати орендну плату вона мала право лише з 2009 року, а до того - орендодавцем був покійний ОСОБА_3, який і мав отримувати орендну плату.

По-друге: позивачка у своїй позовній заяві вказала, що на неодноразові її звернення до відповідача про здійснення розрахунку по орендній платі, останній відповідав відмовою.

Але така обставина є голослівною, всупереч ч.3 ст.10 і ч.1 ст.60 ЦПК України.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, як несплати орендної плати позивачці так і її звернення до відповідача за такою сплатою, а також докази щодо того, що вона повідомляла відповідача про оформлення своїх спадкових прав на орендовану земельну ділянку та надавала адресу для виплати орендної плати.

Через те, що суд першої інстанції при розгляді справи не виконав вимоги ч.4 ст.10 ЦПК України про сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не попередив сторін про наслідки невчинення процесуальних дій - не подання доказів щодо встановлених обставин справи, колегія суддів дослідила також нові докази, надані представником відповідача, оскільки їх неподання до суду першої інстанції було зумовлене поважною причиною.

Такими новими доказами стали: відомість на видачу соняшника за оренду землі у 2006 році та відомість на видачу зерна в рахунок орендної плати за земельний пай у 2007 році, з яких видно, що ОСОБА_3 отримував орендну плату, що спростовує твердження позивачки у позовній заяві про те, що з 2006 року орендна плата відповідачем не сплачувалась ( а/с55-57); запит ПП Агропромислової фірми «Іззія» до Торканівської сільської ради Тростянецького району від 13.01.2009 року про спадкоємців ОСОБА_3 для виплати орендної плати згідно умов договору оренди землі, який 15.01.09 року отримала ОСОБА_4, розписавшись у вказаному запиті, екземпляр якого зберігається у відповідача(а/с 58). ОСОБА_4 станом на 2009 рік працювала на посаді секретаря Торканівської сільської ради Тростянецького району, про що свідчить довідка Торканівської сільської ради №5 від 18.01.2016 року.

Зазначений запит до Торканівської сільської ради свідчить про те, що відповідач не мав відомостей щодо спадкоємців після смерті ОСОБА_3, а також про те, що він приймав міри для того щоб встановити цих спадкоємців і, що позивачка не повідомляла відповідача про себе, як спадкоємця договору оренди землі для отримання орендної плати.

Зазначені обставини підтверджуються і наданою представником відповідача відомістю нарахування орендної плати, в тому числі, і ОСОБА_3 за період з 2006 по 2015 рік.

Таким чином, невиплата відповідачем позивачу орендної плати згідно договору оренди землі, починаючи з 2009 року, відбулася не з вини відповідача, тому не може розцінюватися, як істотне порушення умов договору, а отже - як підстава для розірвання договору оренди землі та задоволення позову.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в силу ст.309 ЦПК України, як ухвалене: за невідповідності висновків суду обставинам справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, задовольнивши апеляційну скаргу.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303,307,309,313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» -задовольнити.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук