Рішення № 55137147, 20.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1579/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/195/16 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 18 20.01.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Антоненко В.І., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Вербовій І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до приватного підприємства «Білдгрупменеджмент», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути солідарно з ПП «Білдгрупменеджмент» та ОСОБА_2 основну суму заборгованості за договором лізингу у розмірі 114 306,38 грн., збитки у розмірі 836 223,11 грн., штраф - 1 459,70 грн., пеню - 8 734,69 грн., три проценти річних - 2 614,02 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами - 10 795,54 грн., неустойку - 224 556,58 грн., інфляційні втрати - 23 742,06 грн., а всього разом 1 222 432,08 грн. (один мільйон двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні вісім копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ПП «Білдгрупменеджмент» було укладено договір про фінансовий лізинг №00006241, відповідно до умов якого Лізингодавець зобовязався передати у розпорядження Лізингоодержувача - ПП «Білдгрупменеджмент» об'єкт лізингу транспортний засіб AUDI A8 Long 6.3 FSI (368 kW), 2012 року виробництва, шасі НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 а Лізингоодержувач зобовязався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину Договору, на загальну суму еквівалентну 181 753,29 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 72 701,32 доларів США. При цьому ОСОБА_2 виступив поручителем лізингоодержувача, що підтверджується його підписом на договорі фінансового лізингу.

В зв'язку неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків, які полягали у невчасній сплаті лізингових платежів, а саме ПП «Білдгрупменеджмент» не сплатило лізингові платежі за квітень, травень та червень 2014 року, відповідно до умов договору йому були направлені нагадування, після чого 5 червня 2014 року відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, яке було отримане уповноваженою особою відповідача 17 червня 2014 року. Тому позивач вважав, що датою припинення договору є 27 червня 2014 року.

Вказував, що 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 1329 про повернення об'єкта фінансового лізингу.

У зв'язку з тим, що ПП «Білдгрупменеджмент» не повернуло об'єкт лізингу до ТОВ «Порше Лізинг Україна» у встановлений строк, останнє змушено було повернути його в примусовому порядку за допомогою спеціалізованої організації ТОВ «Дельта М» та ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі», у зв'язку з чим понесло додаткові витрати у сумі 45 884,10 грн.

Збитки позивача полягають також у тому, що у зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за договором фінансового лізингу позивач був змушений звернутись до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична фірма Вернер» з метою отримання послуг юридичного консультування, підготовки процесуальних документів та участі у судових засіданнях з розгляду справи, вартість яких склала 20 788,52 грн.

Після повернення об'єкта лізингу позивачу, було організовано аукціон з його продажу, на якому автомобіль продано за 1 076 837 грн (бер урахування ПДВ - 215 637,40 грн.).

Посилаючись на те, що на час вилучення об'єкта лізингу у ПП «Білдгрупменеджмент» несплаченими залишились платежі у розмірі 123 504,18 доларів США, що становило 1 846 387,49 грн., то за рахунок відповідачів підлягає відшкодуванню різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів у розмірі 769 550,49 грн., тобто збитки у вигляді упущеної вигоди.

Крім того, у зв'язку з порушенням умов договору відповідачі мають сплатити штраф, пеню, проценти за користування чужими коштами, інфляційні втрати, неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України,

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ПП «Білдгрупменеджмент» та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» основну суму заборгованості за договором лізингу №00006241 від 22 листопада 2012 року розміром у 114 306,38 грн., збитки у розмірі 836 223,11 грн., штраф у розмірі 1 459,70 грн., пеню у розмірі 8 734,69 грн., три проценти річних у розмірі 2 614,02 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 795,54 грн., неустойку в розмірі 224 556,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 23742,06 грн. - всього разом 1 222 432,08 (один мільйон двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні вісім копійок).

Не погоджуючись із рішенням суду, ПП «Білдгрупменеджмент» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приватне підприємство «Білдгрупменеджмент» як Лізингоодержувач за договором фінансового лізингу, укладеного 22.11.2012 року із ТОВ «Порше Лізинг Україна», належним чином не виконало умови договору, ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов»язань Лізингоодержувача, а тому з відповідачів підлягають стягненню збитки, які складаються із: щомісячних лізингових платежів за суму 114 306, 38грн., витрат про надання послуг з повернення майна, про надання юридично-консультаційних послуг в розмірі 66 672,62грн., збитків (упущеної вигоди) - залишку несплачених лізингових платежів в сумі 836 223,11грн., штраф у розмірі 1 459,70 грн., пеня у розмірі 8 734,69 грн., три проценти річних у розмірі 2 614,02 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 795,54 грн., неустойку в розмірі 224 556,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 23742,06 грн.

Проте повністю погодитись із вказаними висновками не можна, так як вони не в повній мірі відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ПП «Білдгрупменеджмент» було укладено договір фінансового лізингу №00006241, згідно умов якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбав об'єкт договору та надав його у користування ПП «Білдгрупменеджмент», а останній в свою чергу зобов'язувався оплачувати лізингові платежі в сумі і в строки, передбачені в графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів від 22 листопада 2012 року ( а.с. 15-29 ).

На виконання умов договору лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало у користування ПП «Білдгрупменеджмент» об'єкт лізингу, а саме транспортний засіб AUDI A8 Long 6.3 FSI (368 kW), 2012 року виробництва, шасі НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 (а.с. 30).

ОСОБА_2 як Поручитель згідно договору від 22 листопада 2012 року, взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання ПП «Білдгрупменеджмент» усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з договору фінансового лізингу (а.с.15).

ПП «Білдгрупменеджмент» відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину Договору, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування, проте ці зобов'язання зі сплати лізингових платежів за періоди: квітень, травень, червень 2014 року не виконав, належним чином лізингові платежі за вказаний період не здійснив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Позивач, на виконання п.8.3.1 умов договору, надіслав відповідачу платіжні вимоги, які залишились без виконання (а.с.34-36).

05 червня 2014 року відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, яке було отримане уповноваженою особою відповідача 17 червня 2014 року (а.с. 37-39).

Відповідно до п. 12.9 Умов лізингу, у разі дострокового припинення Договору з боку Позивача, Відповідач зобов'язувався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу Позивача впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати одержання вимоги Позивача про таке повернення.

11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 1329 про повернення об'єкта фінансового лізингу (а.с. 40).

Позивач доказував, що у зв'язку з тим, що ПП «Білдгрупменеджмент» не повернуло об'єкт лізингу до ТОВ «Порше Лізинг Україна» у встановлений строк, останнє змушено було повернути його в примусовому порядку за допомогою спеціалізованої організації ТОВ «Дельта М» та ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі».

Також встановлено, що 17 листопада 2014 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Автомир» укладено договір купівлі-продажу/поставки бувшого у використанні автомобіля: транспортний засіб AUDI A8 Long 6.3 FSI (368 kW), 2012 року виробництва, шасі НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 за ціною 1 292 204,40грн. (а.с.79-82).

При апеляційному розгляді встановлено, що висновки суду в частині доведеності задоволення позовних вимог про стягнення реальних збитків, збитків(упущеної вигоди), процентів за користування чужими грошовими коштами та частково штрафу не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст..623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Вбачається, що сторони спору знаходились у зобов»язальних договірних правовідносинах, які регулюються договором фінансового лізингу від 22.11.2012 року, Законом України «Про фінансовий лізинг», статтею 806 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПП «Білдгрупменеджмент» як Лізингоодержувач та ОСОБА_2 як поручитель за договором фінансового лізингу належним чином не виконали умови договору фінансового лізингу в частині сплати в передбачений договором строк щомісячних лізингових платежів, погашення заборгованості, повернення предмету лізингу у визначений Лізингодавцем строк.

Невиконання ПП «Білдгрупменеджмент» цих зобов»язань тягне цивільну відповідальність у вигляді відшкодування позивачу збитків, неустойки, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за умови доведеності збитків та їх розміру.

Колегія суддів вважає, що вимоги в частині стягнення прямих збитків та збитків у вигляді упущеної вигоди є недоведеними.

Так, на підтвердження відшкодування послуг з повернення предмету лізингу на суму 41 684,10грн., наданих ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», позивачем надано акт№15 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання послуг з повернення майна від 23 вересня 2014 року, складений між представниками ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М». (а.с.62), рахунок на оплату№261 від 23.09.2014 року (а.с.61), платіжне доручення №50019136 від 30.09.2014 року (а.с.63), Договір про надання послуг з повернення майна від 3.02.2011 року та Додаткову угоду до цього договору від 23.05.2011 року (а.с.54-60).

Проте у наданих документах не зазначено, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» отримало предмет лізингу саме від ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М».

Як вбачається із матеріалів справи виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №1329 про повернення від ПП «Білдгрупменеджмент» на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» предмету лізингу було пред»явлено до примусового виконання і 19.09.2014 року було відкрито виконавче провадження, а 22.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчий документ виконано в повному обсязі. (а.с.156-159).

Згідно акту опису і арешту майна від 22 вересня 2014 року, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, предмет лізингу - транспортний засіб AUDI A8 Long 6.3 FSI (368 kW), 2012 року виробництва було повернуто представнику ТОВ «Порше Лізинг Україна» ОСОБА_4 22 вересня 2014 року. (а.с.41-44).

Таким чином, вказані докази свідчать про те, що предмет лізингу повернуто позивачеві не ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», а державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса.

ТОВ «Порше Лізинг Україна» не надано належних і допустимих доказів того, що саме ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» повернула предмет лізингу.

Інші вимоги про стягнення витрат на надання юридично-консультаційних послуг з ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» на суму 4200грн., про стягнення юридичних послуг, наданих ТОВ «Юридична фірма «Вернер» на суму 20 788,52грн. не є збитками в розумінні ст..ст.22, 623 ЦК України, оскільки не мають обов»язкового характеру та необхідних ознак збитків, а відносяться до судових витрат - витрат на правову допомогу, що регулюється положеннями ст..ст.79, 84 ЦПК України.

Статтею 88 ч.1 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи надані позивачем на підтвердження понесених витрат на надання юридично-консультаційних послуг з ТОВ «Юридична компанія «Тірпл Сі» і на надання юридичних послуг, наданих ТОВ «Юридична фірма «Вернер», письмові документи не можна визнати належними і допустимими доказами, що документально підтверджують ці витрати.

Так, в акті наданих послуг №354 за Договором про надання юридично-консультаційних послуг з ТОВ «Юридична компанія «Тірпл Сі» від 11.08.2014 року, не зазначено які саме юридично-консультаційні послуги для ТОВ «Порше Лізинг Україна» були виконані. (а.с.92).

В акті №29 до Договору про надання юридичних послуг, укладеному між ТОВ «Порше Лізинг Україна» і ТОВ «Юридична фірма «Вернер», також відсутній розрахунок кількості, вартості юридично-консультаційних послуг та докази, що підтверджують їх проведення. (а.с.78).

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував і за відсутності документального підтвердження необґрунтовано стягнув витрати на відшкодування послуг з повернення предмету лізингу, витрати на надання юридично-консультаційних послуг на загальну суму 66 672,62грн. у складі збитків у розмірі 836 233,11грн.

Колегія суддів також не погоджується із рішенням суду в частині стягнення збитків (упущеної вигоди) на суму 769 550,49грн.

За змістом ст..22 ЦК України пред»явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора, яким є ТОВ «Порше Лізинг Україна», обов»язок довести, що ці доходи (упущена вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання приватним підприємством «Білдгрупменеджмент» своїх зобов»язань за договором лізингу.

Відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно п.12.9 Договору лізингу (а.с.22) сторонами погоджено право Лізингодавця на отримання упущеної вигоди від Лізингоодержувача у разі дострокового закінчення строку лізингу, а саме як різниця між вартістю предмету лізингу (сумою грошових коштів фактично отриманих Поршу Лізинг в результаті продажу Об»єкту лізингу та Лізинговими платежами, що залишились несплаченими.

Встановлено, що 22 вересня 2014 року предмет лізингу було повернуто ТОВ «Порше Лізинг Україна», а 17 листопада 2014 року за Договором купівлі-продажу, укладеним між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Автомир» предмет лізингу - транспортний засіб AUDI A8 Long 6.3 FSI (368 kW), 2012 року виробництва було продано, як вказано в договорі та акті прийому-передачі за ціною 1 292 204,40грн. (а.с.79-82).

Залишок несплачених лізингових платежів станом на 22 вересня 2014 року (дата повернення предмету лізингу позивачу) становить 123 504,18 доларів США, еквівалентно 1 846 387,49 гривень).

Проте колегія суддів приймає до уваги, що належних і допустимих доказів на підтвердження визначення ринкової вартості автомобіля на час його продажу, оплати ТОВ «Автомир» 1 292 204,40грн. вартості автомобіля, переходу права власності на автомобіль від ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Автомир», суду не надано.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст..60 ЦПК України позивачем не доведено заподіяння йому збитків (упущеної вигоди), а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог про стягнення збитків(упущеної вигоди) за недоведеністю.

Не можна погодитись із висновками суду в частині стягнення штрафів, передбачених п.8.2.2 Договору лізингу в сумах 380,34грн. та 384,66 грн.

Відповідно до п.20.5 Договору Лізингу якщо інше прямо не передбачено контрактом всі повідомлення Сторони відправляють за адресою, вказаною у Контракті у письмовій формі особисто, кур»єром або поштою. При цьому факт відправлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), квитанції про оплату відправлення або опису вкладеного з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта» або кур»єрської служби. Факт отримання адресатом повідомлення буде вважатись підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення(у випадку передачі повідомлення особисто), наявності повідомлення про вручення адресату поштового відправлення / відмови адресата від прийняття з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта», кур»єрської служби (у випадку відправлення повідомлення кур»єром або поштою).

Так, позивачем на підтвердження стягнення штрафів надано ксерокопії першого нагадування, направленого ПП «Білдгрупменеджмент» 5.05.2014 року та другого нагадування від 19.05.2014 року (а.с.34-35).

Проте в порушення вимог п.20.5 Договору Лізингу доказів відправлення цих нагадувань відповідачу та отримання ним цих повідомлень позивачем не надано.

За таких обставин суд безпідставно стягнув штрафи у розмірах 380,34грн. та 384,66 грн.

Що стосується стягнення штрафу в сумі 694,70грн., то він підлягає стягненню, так як позивачем надано докази про належне повідомлення і отримання відповідачем третього нагадування про несплату та вимоги про сплату заборгованості (а.с.39).

Не відповідає вимогам закону і рішення суду в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 795,54грн.

Правовими підставами позову в цій частині позивачем зазначено положення ст..1214 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Колегія суддів враховує, що сторони спору перебували у зобов»язальних правовідносинах - договір фінансового лізингу.

Несплачені відповідачем лізингові платежі за період: квітень- червень 2014 року не можуть вважатись чужими грошовими коштами, а саме коштами ТОВ «Порше Лізинг Україна», а тому суд безпідставно застосував положення ч.2 ст.1214 ЦК України.

Правові підстави для стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відсутні.

З врахуванням обставин, встановлених судом першої і апеляційної інстанції, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню:

несплачені лізингові платежі на суму 114 306,38 грн. на підставі положень п.6.1 Договору Лізингу, ст..11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст..806 ЦК України;

сума боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 23 746, 06грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 614,02 грн. на підставі ст..625 ЦК України;

штраф у розмірі 694,70 грн. на підставі п.8.2.2 Договору лізингу;

неустойка у розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу за час прострочення у розмірі 224 556,58 грн. на підставі ст..ст.785 ч.2, 806 ЦК України.

Відповідно до ст..309 ЦПК України, так як висновки суду не повністю відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» і ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» основну суму заборгованості за договором лізингу №00006241 від 22 листопада 2012 року розміром 114306,38 грн., суму боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 23 746, 06грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 614,02 грн., штраф у розмірі 694,70 грн., неустойку у розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу за час прострочення у розмірі 224 556,58 грн., а всього разом 365 917грн.72коп. (триста шістдесят п»ять тисяч дев»ятсот сімнадцять гривень сімдесят дві копійки).

В іншій частині позовних вимог про стягнення збитків, штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити за недоведеністю і необґрунтованістю цих вимог.

Відповідно до ст..88 ЦПК України змінити розподіл судових витрат і стягнути з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» судові витрати із сплати судового збору в сумі 2816грн.82коп.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до приватного підприємства «Білдгрупменеджмент», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» і ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» основну суму заборгованості за договором лізингу №00006241 від 22 листопада 2012 року розміром 114306,38 грн., суму боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 23 746, 06грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 614,02 грн., штраф у розмірі 694,70 грн., неустойку у розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу за час прострочення у розмірі 224 556,58 грн., а всього разом 365 917грн.72коп. (триста шістдесят п»ять тисяч дев»ятсот сімнадцять гривень сімдесят дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» судові витрати із сплати судового збору в сумі 2816грн.82коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: