Ухвала суду № 55136976, 19.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3378/15-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.Провадження № 22-ц/780/626/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 19.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року про відмову у передачі справи на розгляд іншому суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, третя особа управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області, Обухівська міська рада Київської області, про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди на довгострокове користування землею, скасування його реєстрації та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ «Центренерго» звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської РДА № 379 від 06 липня 2005 року та № 932 від 22 серпня 2011 року; визнати недійсним договір оренди щодо земельної ділянки площею 2,7179 га за кадастровим номером 3223110100:04:003:0013 та повернути цю ділянку у користування позивачу.

18 листопада 2015 року відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про розєднання позовних вимог та передачу справи на розгляд іншому суду.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду через порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою розєднати позовні вимоги та передати справу на розгляд іншому суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що у позові ПАТ «Центренерго» оскаржує акти індивідуальної дії субєкта владних повноважень, а тому спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. В позовній заяві обєднано вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у розєднанні позовних вимог та передачі справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є взаємоповязаними і не можуть вирішуватися окремо в різних видах судочинства, оскільки стосуються однієї і тієї земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до розяснень викладених в п. 7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Крім того, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна предявлятися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2510цс15).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, що обєднання в одній заяві позовних вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Вимоги апеляційної скарги про скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про розєднання позовних вимог не підлягають розгляду в апеляційному порядку, оскільки відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України не підлягають оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 18 листопада 2015 року в частині відмови у передачі справи на розгляд іншому суду відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року в частині відмови у передачі справи на розгляд іншому суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу 18 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні клопотання про розєднання позовних вимог повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_3