Рішення № 55135871, 20.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10721/15-ц

Провадження № 22-ц/779/230/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 (в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_2 (в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_2.) укладено кредитний договір №IFU0GK00000340, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 37 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 06.04.2027 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, що встановлені кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року станом на 10.07.2015 року за нею утворилась заборгованість у сумі 168 412,63 доларів США, а саме: 37 365,58 доларів США - заборгованість за кредитом, 38 507,52 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 5 994 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 78 514,98 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 11,45 доларів США - штраф (фіксована частина), 8 019,10 доларів США - штраф (процентна складова). У зв'язку з наведеним позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2015 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року у розмірі 915 491,66 грн., що станом на 19 листопада 2015 року еквівалентно 38 289,07 доларів США, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 909,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно дійшов висновку про те, що звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» в суд з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили, призвели до припинення дії кредитного договору, у зв'язку з чим право банку на отримання процентів, комісії, пені та штрафів за кредитним договором припинилося, а банк має право тільки на стягнення заборгованості, яка була визначена заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року у розмірі 38 289,07 доларів США. Такий висновок суду суперечить положенням ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України та не узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі за №6-1206цс15. Судом не враховано, що заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року не виконано боржником, а тому правовідносини сторін за кредитним договором не припинились, боржника не звільнено від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі.

У засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник апелянта надіслав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника банку в розгляді іншої справи.

Представник відповідача не повідомив суд про причину неявки.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що 06.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_2 (в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_2.) укладено кредитний договір №IFU0GK00000340, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 37 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 06.04.2027 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, що встановлені кредитним договором (а.с. 8-19).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року (а.с. 3-6), у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 кредитних зобов'язань станом на 10.07.2015 року утворилась заборгованість відповідача перед банком у сумі 168 412,63 доларів США, що за курсом 21,84 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.07.2015 року складає 3 678 131,86 грн., а саме: 37 365,58 доларів США - заборгованість за кредитом, 38 507,52 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 5 994 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 78 514,98 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 11,45 доларів США - штраф (фіксована частина), 8 019,10 доларів США - штраф (відсоток від суми заборгованості).

Також судом встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року у справі №2-469/2010, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 станом на 27.08.2010 року в сумі 294 825,84 грн., що еквівалентно 38 289,07 доларам США, на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка згідно договору купівлі-продажу від 05.04.2007 року за реєстром 790 належить ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (а.с. 33-34).

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись в суд із позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач висловив свій намір припинити кредитні правовідносини з відповідачем та змінити термін виконання основного зобов'язання і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту ухвалення відповідного рішення суду та набрання ним законної сили. Таким чином, з моменту набрання заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року законної сили право банку на отримання відсотків, комісії, пені та штрафів за кредитним договором припинилось. Тому позовні вимоги в наведеній частині не підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року, яка була визначена заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року у розмірі 38 289,07 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.11.2015 року еквівалентно 915 491,66 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Такі ж положення містяться і в ст. 1056 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права стягнення процентів за договором позики за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а також на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у справі за №6-1206цс15).

В судовому засіданні суду першої інстанції сторони підтвердили, що заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року не виконано. В силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Таким чином, розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення суд неправильно дійшов висновку про те, що звернувшись з позовом про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач змінив строк виконання основного зобов'язання, у зв'язку з чим строк дії договору закінчився, а позивач має право лише на стягнення суми, яка була визначена заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року у розмірі 38 289,07 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.11.2015 року еквівалентно 915 491,66 грн. Судовим рішенням від 27.08.2010 року змінено строк виконання кредитного договору, проте, у зв'язку з невиконанням відповідачем судового рішення, правовідносини сторін за кредитним договором не припинились, що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права кредитора на стягнення відсотків за договором за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів, а також на отримання штрафних санкцій.

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року (а.с. 3-6), заборгованість ОСОБА_2 по відсотках за користування кредитом складає 38 507,52 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом складає 5 994 долари США. Враховуючи, що вказані суми включають і розмір відсотків та комісії, що був нарахований згідно розрахунку заборгованості, на погашення якої заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.08.2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме 1 712,84 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 296 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 36 794,68 долари США (38 507,52-1 712,84=36 794,68), що згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.07.2015 року еквівалентно 803 595,81 грн., та заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 5 698 доларів США (5 994-296=5 698), що згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.07.2015 року еквівалентно 124 444,32 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 штрафних санкцій, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року станом на 10.07.2015 року ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань нараховано штрафні санкції, а саме: 78 514,98 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 11,45 доларів США - штраф (фіксована частина), 8 019,10 доларів США - штраф (відсоток від суми заборгованості).

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків (правова позиція Верховного Суду України у справі за №6-100цс14).

Оскільки розмір неустойки, розрахований позивачем за вказаним кредитним договором, значно перевищує розмір нарахованих відсотків, то колегія суддів вважає за можливе зменшити пеню до 10 000 грн., а також штраф (відсоток від суми заборгованості) до 10 000 грн.

Штраф (фіксована частина) згідно п. 5.4 кредитного договору №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року становить 250 грн., а тому саме така сума штрафу підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

За наведених обставин справи та норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що в силу дії п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати, ухваливши нове рішення. По суті встановленого в апеляційній інстанції слід ухвалити рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2015 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №IFU0GK00000340 від 06.04.2007 року станом на 10.07.2015 року в розмірі: 36 794,68 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.07.2015 року еквівалентно 803 595,81 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 5 698 доларів США, що еквівалентно 124 444,32 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 10 000 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 250 грн. штрафу (фіксована частина); 10 000 грн. штрафу (відсоток від суми заборгованості) та 3 654 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

Проскурніцький П.І.