Рішення № 55134653, 21.01.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/5146/13-ц Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю. (Бердичівський м/р/с)

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Матюшенка І.В., Павицької Т.М.,

при секретарі судового

засідання Мишаковській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07.09.2005 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 50000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 % та кінцевим терміном повернення до 06.09.2013 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 07.09.2005 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого остання надала в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Оскільки позичальник належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 09.02.2015 року складала 70525,27 грн., з яких: 34161,00 грн. - борг по кредиту, 20511,37 грн. - відсотки, 15852,90 грн. - пеня.

17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення права вимоги, зокрема, за вказаними договорами. Відтак, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16.06.2015 року вказане рішення було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 грудня 2015 року ухвалу апеляційного суду від 16.06.2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог Товариства.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та суперечить нормам матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що висновок суду щодо не співмірності суми боргу і вартості предмету іпотеки та щодо існування рішення суду, яке ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є помилковим. Зазначає, що посилання у рішенні на ч. 2 ст. 223 ЦПК України є невірним, оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» є новим кредитором, відтак має право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив, із того, що існує рішення суду, яке набрало законної сили та ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а сума боргу та вартість предмету іпотеки не є співмірними.

Проте із таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, оскільки він не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 07.09.2005 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 144 (зі змінами № 1, 2 від 29.05.2006 року), відповідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 50000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25 % річних з кінцевим строком повернення до 06.09.2013 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 07.09.2005 року між вищевказаним банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, остання передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв. м., яка належить їй на праві власності. Оціночна вартість предмету іпотеки становить 86062,00 грн.(т.1 а.с.38-40).

Пунктом 5 зазначеного договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за договором іпотеки вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Договором про іпотечний кредит строки сум процентів; та/або несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки(пені,штрафу), що передбачені вказаним Договором.

17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення права вимоги, у тому числі і за кредитним договором від 07.09.2005 року № 144, укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Договором від 11.02.2014 року внесено зміни до договору від 17.12.2012 року та викладено додаток № 1 (реєстр позичальників) у новій редакції, з якого вбачається, що вимоги за договором іпотеки від 07.09.2005 року № 144, укладені між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2, передані ТОВ «Кредитні ініціативи».

Оскільки ОСОБА_3 належно не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, станом на 09.02.2015 року виникла заборгованість у сумі 70525,27 грн., з яких: 34161,00 грн. - заборгованість по кредиту, 20511,37 грн. - відсотки, 15852,90 грн. - пеня.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції, виходив з того, що заборгованість за кредитом є неспівмірною із заставною вартістю предмета іпотеки, тому відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому не врахував наступне.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Частиною третьою вищевказаної норми права передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відтак, законодавством не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як неспівмірність заборгованості за основним зобов'язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.

Зазначене положення може враховуватися лише в разі, якщо порушенням основного зобов'язання іпотекодержателю не завдано збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, заставна вартість предмета іпотеки складає 86 062,00 грн., а сума заборгованості, яку визначив позивач за вищевказаним кредитним договором, становить 70525,27 грн.

Установивши, що сума заборгованості за кредитом є неспівмірною із заставною вартістю предмета іпотеки, тобто вартість предмета іпотеки значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, суд першої інстанції не врахував, що це не вважається самостійною підставою для відмови в позові, у порушення частини третьої статті 39 Закону України «Про іпотеку» не встановив чи не завдає збитків іпотекодержателю порушення основного зобов'язання та чи не змінює обсяг його прав.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи вищенаведене, та те, що провадження у справі в частині звернення стягнення за вказаним кредитним договором на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості: по тілу кредиту у сумі 34161,00 грн.; по процентам за користуванням кредитом у сумі 1206,00 грн. та пені у сумі 6,96 грн. ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21.01.2016 року закрито, позов підлягає частковому задоволенню про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму заборгованості у розмірі 36364,27 грн..

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України колегія суддів стягує також із відповідача на користь позивача 743,43 грн. судового збору (358,43+294,89+ 352,64 + 493,70 х 49,84%).

Керуючись ст. ст. 209,303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року у частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором в розмірі 35151,31 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №144 від 07.09.2005 року, укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого був ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 (зі змінами № 1, 2 від 29.05.2006 року), що утворилась станом на 09.02.2015 року у загальній сумі 35151,31 грн., що складається із заборгованості за кредитом по процентам за користування кредитом - 19305,37 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 15845,94 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 07.09.2005 року № 144, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 49,6 кв. м, з них житлова площа 39,4 кв. м, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 747,43 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: