Постанова № 55133705, 03.12.2015, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1412/15-а

Провадження № 2-а/188/28/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О., при секретарі Хандрига Л.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2015 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів, надання якої передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 25.04.2014 року в розмірі 27930,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно відмовлено йому у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, надання якої було передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-12) в редакції станом на 29.04.2014 року, тобто дату виходу позивача на пенсію.

Позивач зазначає, що згідно з розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації від 15.01.2004 року №3-к позивача прийнято на роботу на посаду заступника голови райдержадміністрації.

24.04.2014 року розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-41/0/351-14 позивача було звільнено з займаної посади відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Невідповідність займаній посаді за станом здоров'я підтверджується довідкою Петропавлівської центральної районної лікарні від 23.04.2014 року №266.

Позивач посилається на ч.1 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивачки на пенсію, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Частиною 2 ст. 37 Закону №3723-12 передбачено, що до досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші, зокрема, після досягнення ними віку 61 рік, які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року. Дата народження позивача 10.09.1954 року.

На день звільнення з займаної посади позивач мав вислугу державної служби 10 років та 8 місяців, однак не досяг пенсійного віку на 1 рік та 5 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року №3721-XII (далі Закону №3721-12) особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в звуязку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, зокрема, для чоловіків 25 років.

Згідно з трудовою книжкою страховий стаж позивача складає 32 роки.

За довідкою Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі від 11.06.2014 року №1032/05-24 позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком з 25.04.2014 р.

26 листопада 2013 року Конституційний Суд України у справі №1-14/2013 прийняв Рішення щодо офіційного тлумачення положення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» у системному зв'язку з положеннями пункту 2 частин першої, другої ст. 40 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громад похилого віку в Україні», у якому зазначив, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, в тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено.

Тобто, грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у п. 1,2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

На думку позивача, який посилається на Рішення у Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року у справі №1-14/2013, у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Позивач вказує, що для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів законом передбачено одночасне настання сукупності наступних юридичних фактів: вихід на пенсію; наявність стажу державної служби не менше 10 років; наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

У пункті 3 розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-41/0/351-14 від 24.04.2014 р., «Про звільнення ОСОБА_1В.» відповідачем було передбачено виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку належить виплачувати державним службовцям при виході на пенсію, як це було на той час передбачено ст. 37 Закону №3723-12.

При виході на пенсію позивачеві вказану грошову допомогу виплачено не було.

З метою отримання вказаної допомоги позивачем було направлено відповідачу заяву від 09.07.2015 р.

25.09.2015 року позивачем отримано остаточну відповідь відповідача за вихідним №2392/0/249, в якій вказано, що позивач не має права на отримання зазначеної грошової допомоги, оскільки з 1 квітня 2014 року Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-7) було виключено частину 13 ст. 37 Закону №3723-12, якою передбачалося її надання.

На думку позивача, абзацом 2 пп. 2 п. 24 розділу II Закону України №1166-7 внесено зміни до Закону України №3723-12 та виключено ч. 13 ст. 37 цього Закону, а пунктом 2 розділу IV Прикінцевих положень Закону №1166-7 встановлено, що зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, крім, зокрема, абзацу 2 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, який набирає чинності з 01.05.2014 року.

Позивач вважає, що невиплата відповідачем грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку належало виплачувати державним службовцям при виході на пенсію згідно ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на 25.04.2014 року значною мірою порушує його права та є підставою для стягнення зазначеної допомоги з відповідача в судовому порядку.

Згідно з довідкою Петропавлівської райдержадміністрації від 25.04.2014 року за №867/0/349-14 посадовий оклад позивача на посаді заступника голови райдержадміністрації станом на дату звільнення 24.04.2014 року був в розмірі 2793,00 грн., отже грошова допомога в розмірі 10 посадових окладів складає 27930,00 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних ним в наданих суду 25.11.2015 року письмових запереченнях на позов, у яких відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для одержання позивачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності Законом України №1166-7, яким виключено з 01.04.2014 року ч.13 ст. 37 Закону України №3723-12.

Твердження позивача, що зміни щодо виключення ч. 13 ст. 37 Закону України №3723-12 набирають чинності з 01.05.2014 року, відповідач вважає необґрунтованими, посилаючись на отримані ним в листах від Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2014 року та від 14.09.2015 року, Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області від 12.06.2015 року, Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 14.09.2015 року та Міністерства юстиції України від 13.06.2014 року розяснення, згідно з якими зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, в тому числі і норма про виключення частини 13 у статті 37 Закону України №3723-12, яку відповідач вважає абзацом 3 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, що набирає чинності на загальних підставах з 01.04.2014 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши їх у сукупності, та давши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом під час судового розгляду встановлено такі обставини у справі.

Згідно із записом в трудовій книжці позивача розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації від 15.01.2004 року №3-к позивача прийнято на роботу на посаду заступника голови райдержадміністрації. що підтверджується копією трудової книжки, доданої до позову (а.с.11-20).

Розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-41/0/351-14 від 24.04.2014 року позивача було звільнено з займаної посади відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, що підтверджується копією трудової книжки та копією цього розпорядження, доданими до позову (а.с.11-20, 23).

Невідповідність займаній посаді за станом здоров'я підтверджується довідкою Комунального закладу «Петропавлівська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» від 23.04.2014 року №266 (а.с.22).

Дата народження позивача 10.09.1954 року, що вбачається з паспорту громадянина України, належного позивачу, серії АЕ № 419349, виданого 18.11.1996 року Петропавлівським РВУМВС України в Дніпропетровській області, копії сторінок 1-7 та 10-11 наявні у матеріалах справи (а.с.8-9).

Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивача на пенсію 25.04.2014 року, передбачалося, що на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Згідно з частиною 2 ст. 37 Закону №3723-12 до досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші, зокрема, після досягнення ними віку 61 рік, які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року. Дата народження позивача 10.09.1954 року.

На день звільнення з займаної посади позивач мав вислугу державної служби 10 років та 8 місяців, однак не досяг пенсійного віку на 1 рік та 5 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року №3721-XII (далі Закону №3721-12) особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в звуязку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, зокрема, для чоловіків 25 років.

Згідно з трудовою книжкою страховий стаж позивача складає 32 роки.

У Рішенні Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року у справі №1-14/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» у системному зв'язку з положеннями пункту 2 частин першої, другої ст. 40 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громад похилого віку в Україні», зазначено, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, в тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено.

Тобто, грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у п. 1,2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Отже, у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Суд враховує, що відповідач не оспорює право позивача на отримання пенсії державного службовця.

Суд бере до уваги, що для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів частина 13 ст.37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивача на пенсію передбачала одночасне настання сукупності наступних юридичних фактів: вихід на пенсію; наявність стажу державної служби не менше 10 років; наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Суд констатує наявність такої сукупності у випадку з позивачем.

За довідкою Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі від 11.06.2014 року №1032/05-24 позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком з 25.04.2014 року (а.с.21).

При виході на пенсію позивачці вказану грошову допомогу виплачено не було.

З метою отримання вказаної допомоги позивачем направлено відповідачу заяву від 09.07.2015 року.

25.09.2015 року позивачем отримано відповідь відповідача на цю заяву на бланку 002437, в якій вказано, що позивач не має права на отримання зазначеної грошової допомоги, оскільки з 1 квітня 2014 року Законом №1166-7 було виключено частину 13 ст. 37 Закону №3723-12, якою передбачалося її надання, копія відповіді в матеріалах справи (а.с.25).

Частиною 13 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції, чинній до 01.05.2014 року, було визначено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частина 13 ст. 37 Закону №3723-12 була скасована згідно з нормою, викладеною в абзаці 2 підпункту 2 пункту 24 Закону №1166-7, яка відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону набрала чинності з 1 травня 2014 року.

Приймаючи до уваги те, що позивач була звільнений з посади державного службовця 24.04.2014 року, має стаж державної служби на момент звільнення більше 10 років, на момент звільнення мав загальний страховий стаж більше 30 років, достатній для отримання пенсії за віком, звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової допомоги, визначеної ч.13 ст. 37 Закону №3723, яка станом на 24.04.2014 року була чинна, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у виплаті позивачу вказаної грошової допомоги.

Суд дійшов висновку, що невиплата відповідачем позивачу грошової допомоги державному службовцю при виході на пенсію в розмірі 10 місячних окладів порушує його законне право, тому що Закон №1166-7, який в цілому набрав чинності 01.04.2014 року, в частині, якою виключено ч.13 ст. 37 Закону №3723-12, набрав чинності з 01.05.2014 року, тоді як право у позивача на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, передбаченої ч.13 ст. 37 Закону №3723 виникло в день звільнення 24.04.2014 року.

Згідно з довідкою Петропавлівської райдержадміністрації від 25.04.2014 року за №867/0/349-14 посадовий оклад позивача на посаді заступника голови райдержадміністрації станом на дату звільнення 24.04.2014 року був в розмірі 2793,00 грн. (а.с.24).

Отже, грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів з урахуванням наданої довідки про розмір посадового окладу позивача складає 27930,00 грн.

Частина ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про обґрунтованість відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбаченої ч.13 ст.37 Закону №3723-12 станом на момент звернення з заявою позивача до відповідача - 29.04.2014р.

Суд відкидає доводи відповідача про відсутність правових підстав для одержання позивачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2014року Законом №1166-7, яким виключено ч.13 ст. 37 Закону України №3723-12, оскільки такі доводи спростовуються абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, згідно з яким абзац 2 підпункту 2 пункту 24 Закону №1166-7 щодо виключення ч.13 ст.37 Закону №3723-12 набирає чинності з 01 травня 2014 року.

Суд не погоджується з неофіційним тлумаченням вказаних норм Закону №1166-7 в наданих відповідачем копіях листів від Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2014 року та від 14.09.2015 року, Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області від 12.06.2015 року, Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 14.09.2015 року та Міністерства юстиції України від 13.06.2014 рок, згідно з якими зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, в тому числі і норма про виключення частини 13 у статті 37 Закону України «Про державну службу», яку відповідач вважає абзацом 3 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, який набирає чинності на загальних підставах з 01.04.2014 року, тому що таке визначення абзаців реченння не відповідає правилам сучасного україннського правопису, за якими абзац - це відступ управо на початку першого рядка для відділення однієї частини тексту від іншої або частина тексту між двома такими відступами.

Нормою ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, з урахуванням ч.3 ст. 2 КАС УКраїни, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з приводу невиплати позивачу грошової допомоги державного службовця при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів, встановленої ч.13 ст. 37 Закону №3723-12, чинної до 01.05.2014 року, вчинені не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому вказані дії відповідача є протиправними і з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.162 КАС України слід відновити порушене право позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки грошової допомоги у розмірі 27930,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, отже, слід стягнути судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 487 грн.20 коп., підтверджені квитанцією банку (а.с.1), з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.37 Закону №3723-12 «Про державну службу», керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення грошової допомоги задовольнити.

Стягнути з Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052347, на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів, надання якої передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 25.04.2014 року, в розмірі 27930 (двадцять сім тисяч девятсот тридцять) гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок, всього 28417 (двадцять вісім тисяч чотириста сімнадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3