Ухвала суду № 55131535, 20.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 742/3772/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гумен В.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача -Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу ВП №46670409,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач - управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправними дії Головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренко Є.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу ВП №46670409;

- скасувати постанову Головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу ВП №46670409.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2015 року постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренко Є.В. було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, на виконання якого 16 лютого 2015 року виданий року виконавчий лист № 742/2596/14 ВП № 46670409 , яким зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 допомогу на оздоровлення за 2013 рік, як інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1992 року, категорія 1 в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з врахуванням раніше виплачених сум.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеної постанови боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду до 04 березня 2015 року.

25 лютого 2015 року постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №46670409 була направлена управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, яку останнє отримало 27 лютого 2015 року.

11 вересня 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренко Є.В. на боржника - управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області накладено штраф у розмірі 1360 грн. за невиконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ,на виконання якого 16 лютого 2015 року видано виконавчий лист № 742/2596/14 ВП № 46670409.

11 вересня 2015 року зазначену постанову було направлено управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, яку останнє отримало 16 вересня 2015 року.

Вважаючи постанову про накладення штрафу ВП №46670409 - протиправною, позивач - управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Сторонами не заперечується, що управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

02 березня 2015 року управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області повідомило відповідача про те, що після перерахунку допомога на оздоровлення ТютюнникаВолодимира Івановича становить 5615,00 грн. Проте, на даний час управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області не може, як добровільно, так і в інший спосіб виконати постанову в частині виплати на зазначеної допомоги , внаслідок відсутності окремої бюдженої програми для забезпечення виконання рішення суду, яка законодавством не передбачена.

Аналогічні листи № 10-03/6199 та №10-03/7804 начальник управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області направив у до відділу примусового виконання рішення управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області 24 липня 2015 року та 18 вересня 2015 року.

Крім того, як вбачається з листів Міністерства соціальної політики від 20 березня 2015 року № 3809/0/14 64/79 та від 05 серпня 2015 року №791/04/67-15, наданих у відповідь на звернення управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, у зв'язку ps складністю економічної ситуації і обмеженістю фінансових ресурсі держави виконання зазначених судових рішень буде здійснюватися із затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідним порядком реструктуризації зазначеної заборгованості .

Отже, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, на виконання якого 16 лютого 2015 року виданий року виконавчий лист № 742/2596/14 ВП № 46670409 було виконано управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області у частині здійснення перерахунку ОСОБА_4 допомогу на оздоровлення.

Проте, невиконання позивачем судового рішення у частині проведення відповідних виплат мало місце через відсутність відповідного фінансувого забезпечення для такого виконання, що виключає можливість накладення на управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.

Крім того, накладення штрафу жодним чином не захищає та не сприяє реалізації права особи на отримання належних бюджетних коштів,а лише покладає додаткові фінансові зобов'язання на позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-66а15, від 30 червня 2015 року у справі № 21-1044а15, від 30 червня 2015 року у справі № 21-660а15.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу. Що позивач - управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Проте, суд першої інстанції помилково визначив відповідачем у справі відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Відповідно до частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Колегія суддів звертає увагу, що в даній категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

А тому структурні підрозділи органів державної виконавчої служби - відділи примусового виконання рішень - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21.01.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.