Ухвала суду № 55130892, 20.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року справа №812/763/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/763/15 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 12 203 743,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2015 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення з товариства на користь відділення фонду адміністративно-господарської санкції у сумі 8 313 175,58 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції у розмірі 3 890 568,24 грн., разом - 12 203 743,82 грн. (а.с. 3-4 т. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у задоволені адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено у повному обсязі (а.с. 70-73 т. 3).

Не погодившись з судовим рішенням, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/763/15 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 12 203 743,82 грн. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відділенням зазначено, що нормами чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тобто, роботодавець не звільняється від обов'язку сплачувати штрафні санкції до відділення фонду на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві. Апелянт зазначає, що відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування, як то шляхом розміщення повідомлення у засобах масової інформації (а.с. 76-78,103-105 т. 3).

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В апеляційній скарзі представник фонду просив суд розглянути її без його присутності (а.с. 78, 105 т. 3).

В матеріалах справи мається заперечення відповідача на апеляційну скаргу , в якій він просить справу розглянути у відсутність їх представника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», яке має 12 відокремлених підрозділів, зареєстровано 04 лютого 2009 року у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за № 44/118/55, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 07 лютого 2009 року №64 (а.с. 7 т. 1).

Згідно інформації за показниками звіту 10-ПІ у Публічному акціонерному товаристві «Лисичанськвугілля» за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 8168 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 224 особи, кількість інвалідів працевлаштованих 82 особи, фонд оплати праці штатних працівників складає 328 311,90 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 58 543,49 грн., суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 8 313 175,58 (а.с. 8 т. 1).

Крім того, за несвоєчасну сплату Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік позивачем нараховано підприємству пеню в сумі 3890568,24 грн., станом на 27.07.2015 про що зазначено у розрахунку суми позову (а.с. 9 т. 1).

Спірним питанням даної справи є правомірність дій позивача щодо нарахування відповідачу суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 8 313 175,58 грн. та пеню в розмірі 3 890 568,24 грн.

При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875).

Відповідно до ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875 для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" своєчасно подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (а.с. 40-41 т. 1), в якому підприємством зазначено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 82 осіби, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 224 осіб.

Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" має 12 відокремлених підрозділів (а.с.40), які протягом 2013 року повідомляли Лисичанський міський центр зайнятості про наявність вакантних місць, у тому числі для працевлаштування інвалідів, направивши Звітність про наявність вакансій форми 3-ПН, зокрема:

- Відокремлений підрозділ "Шахта ім.Г.Г. Капустіна - звіти від: 26 лютого 2013 року (а.с. 43 т. 1), 04 березня 2013 року (а.с. 44 т. 1), 30 квітня 2013 року (а.с. 45 т. 1), 29 травня 2013 року (а.с. 46 т. 1), 27 червня 2013 року (а.с. 47 т. 1), 30 липня 2013 року (а.с.48-50 т. 1); 30 серпня 2013 року (а.с. 52-58 т. 1), 30 вересня 2013 року (а.с. 59-63 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 64-71 т. 1), 27 грудня 2013 року (а.с. 73 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Шахта Привільнянська" - звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 74 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 75 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 76 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с. 77 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 78 т. 1), 27 червня 2013 року (а.с. 79 т. 1), 26 липня 2013 року (а.с.80 т. 1); 29 липня 2013 року (а.с.81-83 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 84-85 т. 1), 30 вересня 2013 року (а.с. 86-87 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 88-89 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 90-91 т. 1), 31 грудня 2013 року (а.с. 92-93 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Шахта Новодружеська"- звіти від: 28 лютого 2013 року (а.с. 94 т. 1), 28 січня 2013 року (а.с. 95 т.1), 28 березня 2013 року (а.с. 96 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с. 97 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 98 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 99 т. 1), 29 липня 2013 року (а.с.100-102 т. 1); 26 серпня 2013 року (а.с. 103-105 т. 1), 26 вересня 2013 року (а.с. 106-108 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 109-110 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 112-114 т. 1), 27 грудня 2013 року (а.с. 115-117 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Шахта ім.Д.Ф.Мельникова" - звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 118 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 119 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 120 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с. 121 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 122 т. 1), 27 червня 2013 року (а.с. 123 т. 1), 26 липня 2013 року (а.с.124-128 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 129-133 т. 1), 27 вересня 2013 року (а.с. 134-138 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 139-143 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 144-147а т. 1), 26 грудня 2013 року (а.с. 148-151 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Управління по забезпеченню та збуту продукції"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 152 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 153 т. 1), 26 березня 2013 року (а.с. 154-155 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с. 156 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 157 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 158 т. 1), 29 липня 2013 року (а.с.159 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 160 т. 1), 30 вересня 2013 року (а.с. 161 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 162 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 163 т. 1), 30 грудня 2013 року (а.с. 164 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Інформаційно обчислювальний центр"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 165 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 166 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 167 т. 1), 26 квітня 2013 року (а.с.168 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 169 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 170 т. 1), 28 липня 2013 року (а.с.171 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 172 т. 1), 27 вересня 2013 року (а.с. 173 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 174 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 175 т. 1), 27 грудня 2013 року (а.с. 176 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Автобаза"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 177 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 178 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 179 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с.180 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 181 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 182 т. 1), 29 липня 2013 року (а.с.183 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 184 т. 1), 28 вересня 2013 року (а.с. 185 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 186 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 187 т. 1), 28 грудня 2013 року (а.с. 187а т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Навчально-курсовий комбінат"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 188 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 189 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 190 т. 1), 26 квітня 2013 року (а.с.191 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 192 т. 1), 27 червня 2013 року (а.с. 193 т. 1), 26 липня 2013 року (а.с.194-196 т. 1); 29 серпня 2013 року (а.с. 197-199 т. 1), 27 вересня 2013 року (а.с. 200-202 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 203-205 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 206-208 т. 1), 27 грудня 2013 року (а.с. 209-211 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Шахтобудівельне управління"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 212 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 213 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 214 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с.215 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 216 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 217 т. 1), 26 липня 2013 року (а.с.218 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 219 т. 1), 27 вересня 2013 року (а.с. 220 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 221 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 222 т. 1), 27 грудня 2013 року (а.с. 223 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Вузол виробничо-технічного зв'язку"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 224 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 225 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 226 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с.227 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 228 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 229 т. 1), 28 липня 2013 року (а.с.230 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 231 т. 1), 27 вересня 2013 року (а.с. 232 т. 1), 28 жовтня 2013 року (а.с. 233 т. 1), 28 листопада 2013 року (а.с. 234 т. 1), 30 грудня 2013 року (а.с. 235 т. 1);

- Відокремлений підрозділ "Санаторій-профілакторій Привілля"- звіти від: 28 січня 2013 року (а.с. 237 т. 1), 28 лютого 2013 року (а.с. 238 т. 1), 28 березня 2013 року (а.с. 239 т. 1), 28 квітня 2013 року (а.с.240 т. 1), 28 травня 2013 року (а.с. 241 т. 1), 28 червня 2013 року (а.с. 242 т. 1), 26 липня 2013 року (а.с.243-244 т. 1); 28 серпня 2013 року (а.с. 245-246 т. 1), 06 вересня 2013 року (а.с. 247 т. 1), 11 вересня 2013 року (а.с. 248 т.1), 25 вересня 2013 року (а.с.247 т.1), 27 вересня 2013 року (а.с.248 т.1), 01 жовтня 2013 року (а.с. 249 т. 1).

Відповідно до листа Луганського міського центру зайнятості листом від 02 вересня 2015 року №8/05-1967 структурними підрозділами позивача протягом 2013 року надавалась звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою про можливість працевлаштування інвалідів. Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля» у 2013 році звітність №3-ПН з відміткою про можливість працевлаштування інвалідів не надавало. Фактів відмов у працевлаштуванні інвалідів зі сторони позивача та його структурних підрозділів у 2013 році не було (а.с. 45 т. 2).

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Як вбачається з довідкової інформації щодо працевлаштування та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів в 2013 року по товариству та його структурним підрозділам, на кожному підприємстві наявні зараховані до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (а.с. 39 т.1).

З огляду на викладене та виходячи з наданих доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем забезпечена певна кількість місць для працевлаштування інвалідів у своєму штаті, як того потребує законодавство.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не зобов'язаний займатися пошуком інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах 02.02.2010 року, 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 , від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 , від 16.04.2013 року ( т.2 а.с.3-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця, з огляду на виконання відповідачем його обов'язку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності заявленого позову щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з відповідача.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 812/763/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 12 203 743,82 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко