Ухвала суду № 55130865, 24.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № П/811/4054/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року

у адміністративній справі № П/811/4054/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ТОВ «Чарнокіт» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 003422200 від 11.06.2014 року та податкове повідомлення-рішення № 003432200 від 11.06.2014 року, прийняті Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року позовні вимоги задоволено, судом визнанні протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 003422200 від 11.06.2014 року та № 003432200 від 11.06.2014 року, прийняті Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Гайворонська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «Чарнокіт», у своїй діяльності не створює реальних дій по отриманню товарів від контрагента, метою укладання договорів з ТОВ «Новатрейд-буд» є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїм контрагентом, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність передачі товару, відсутні товарно-транспортні накладені на його перевезення від складу контрагента до позивача. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема відсутні відповідні акти отримання товарів, відсутні товарно-транспортні накладні, первинні документи не можуть вважатись чинними, відсутні акти виконання робіт та передачі товарів. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказував, що сума зменшення від'ємного значення є узгодженою з огляду на вставлені результати завищення показників податкового кредиту.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача, з яким ТОВ «Чарнокіт» мав відносини, підтвердили з свого боку виконання договорів купівлі-продажу деталей та обладнання, підтвердив формування прибутку, має необхідні виробничі потужності та транспортні засоби. Досліджено зміну майнового стану позивача, судом першої інстанції вказано, що придбаний товар був належним чином реалізовані у подальшому, тобто використаний у власній господарській діяльності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання - отримання предметів матеріальної цінності, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, транспортування, використання у власній діяльності у позивача наявні. Судом першої інстанції вказувалось, що від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивача задекларовано вірно, він підтверджується податковими накладними, отже є більшим за податкове зобов'язання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року закрито провадження у справі №П/811/4054/14 у частині за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2014 року № 0003422200, затверджено умови часткового примирення, досягнуті ТОВ «Чарнокіт» з Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2014 року № 0003422200, оформлені рішенням про погодження застосування податкового компромісу від 10.02.2015 року.

Матеріалами справи встановлено, що Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області з 16.05.2014 року по 22.05.2014 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Чарнокіт» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Новатрейд-буд» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки 22.05.2014 року податковою інспекцією складено акт №183/2200/32954158. Згідно висновків перевірки викладених у акті, ТОВ «Чарнокіт» порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результат чого товариство у липні, серпні, вересні 2012 року включено до складу податкового кредиту в загальній сумі ПДВ 29571,01 грн. з вартості отриманих товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Новатрейд-буд» на підставі нікчемних правочинів, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 29571,01 грн.; встановлено порушення п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме, ТОВ «Чарнокіт» завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року на загальну суму 30355,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року на суму 30355,00 грн. в частині неправомірно сформованих витрат за рахунок включення до їх складу витрат з придбаного товару по нікчемних правочинах. що призвело до завищення від'ємного значення з податку на прибуток підприємств на загальну суму 30355,00 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Чарнокіт» з ТОВ «Новатрейд-буд», відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області 11.06.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003422200, яким ТОВ «Чарнокіт» нараховано платіж податок на додану вартість у розмірі 36963,76 грн., з яких за основним платежем 29571,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7392,75 грн., винесено податкове повідомлення-рішення № 0003432200, яким ТОВ «Чарнокіт» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 9 місяців 2012 року у розмірі 30355,00 грн.

Встановлено, що позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, однак рішеннями податкових органів, зокрема Державної фіскальної служби України, скарги ТОВ «Чарнокіт» залишені без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Чарнокіт» (покупець) та ТОВ «Новатрейд-буд» (продавець) укладено усні договори на предмет купівлі-продажу деталей та обладнання, відповідно до яких продавець зобов'язувався поставити покупцю у певний строк товари (засов ковша, стрічка гальмівна, електричний двигун, інше), покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Новатрейд-буд» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ «Новатрейд-буд» видало ТОВ «Чарнокіт» податкові накладні № 7 від 13.07.2012 року, № 6 від 03.08.2012 року, № 10 від 08.08.2012 року, № 41 від 09.08.2012 року, № 21 від 23.08.2012 року, № 14 від 20.09.2012 року, № 10 від 17.09.2012 року, № 4 від 11.09.2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Чарнокіт» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних та рахунків-фактори. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування вантажу здійснювалось автомобільним транспортом вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Новатрейд-буд», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Чарнокіт».

Таким чином, всі первинні документи (податкові накладні, видаткові накладені, платіжні доручення та інше), якими підтверджується формування показників податкового кредиту після взаємовідносин з ТОВ «Новатрейд-буд», ТОВ «Чарнокіт» наявні.

Основними видами діяльності ТОВ «Чарнокіт» відповідно до витягу з ЄДРПОУ є добування декоративного та будівельного каменю, оброблення декоративного та будівельного каменю, оптова торгівля будівельними матеріалами. Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Чарнокіт» є великим підприємством, яке здійснює ремонт обладнання, тому придбані деталі у ТОВ «Новатрейд-буд» були використані у ремонті ходової частини з заміною деталей ЕКГ-5А. В матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, акти приймання-передачі об'єктів після ремонту, якими підтверджується використання у власній діяльності, а саме у ремонті основних фондів деталей, придбаних у ТОВ «Новатрейд-буд».

Зважаючи на рішення щодо погодження застосування процедури податкового компромісу від 10.02.2015 року, по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 11.06.2014 року № 0003422200 досягнуто податковий компроміс, тому справа потребує розгляду у частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 003432200.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. ТОВ «Чарнокіт» підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари та послуги перевезення, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Чарнокіт» з ТОВ «Новатрейд-буд» у зв'язку з фактичним підтвердженням реальності господарських операцій з даним контрагентом. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який було укладено позивачем з суб'єктом господарювання ТОВ «Новатрейд-буд» на предмет купівлі - продажу товарів - визнані судом недійсними, або розірвані сторонами. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. ТОВ «Чарнокіт» підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагента товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Колегія суддів вважає, що Гайворонська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області не обґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання деталей між ТОВ «Чарнокіт» з ТОВ «Новатрейд-буд», висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише з підстав наявності акту перевірки ТОВ «Новатрейд-буд» від 03.09.2013 року № 51/11-23-22-06/37231787, складеного Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області, однак цією перевіркою не досліджувались взаємовідносини ТОВ «Новатрейд-буд» з позивачем. Первинні документи спростовують висновки податкового органу. Колегія суддів вказує, що господарські взаємовідносини ТОВ «Новатрейд-буд» з своїми контрагентами не є приводом для трактування дії договірних відносин з ТОВ «Чарнокіт».

Колегія суддів зазначає, що від'ємне значення ТОВ «Чарнокіт» сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ «Новатрейд-буд» визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.

Судом першої інстанції ухвалено постанову до застосування до податкового повідомлення-рішення № 0003422200 від 11.06.2014 року податкового компромісу, тобто судом першої інстанції на час розгляду позову по суті було у повному обсязі досліджено обставини по справі, перевірено їх доказами та дано повну оцінку підставам винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Зважаючи на ці обставини, постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі № П/811/4054/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський