Постанова № 55130864, 24.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2015 рокусправа № 804/5544/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

при секретарі: Шелеповій Ю.О.,

за участю представників позивача Руденко Є.В., Братченко О.Ю., Гаркуши С.В. та представників відповідача Рєпіної К.В., Славанівської І.Р., Кутенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року у справі № 804/5544/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201 (форма «В4»),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.02.2014 № 0000372201 (форма "В4"), відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 31540381,00 грн., згідно декларації за серпень 2013 року (реєстраційний номер № 9058545787 від 19.09.2013); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.11.2013 № 0003052201 (форма "Р"), відповідно до якого ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 10620,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.12.2013 № 0003992202 (форма "Р"), у відповідності до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафі та інші санкції» в розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 804/5544/14 роз'єднані у самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.02.2014 № 0000372201 (форма "В4"), від 15.11.2013 № 0003052201 (форма "Р"), від 24.12.2013 № 0003992202 (форма "Р"). Цією ж ухвалою суду відкрито провадження у справі № 804/5544/14 в частині позовних вимог позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.02.2014 № 0000372201 (форми "В4"), відповідно до якого ТОВ «КАРІ Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 31540381,00 грн. згідно декларації за серпень 2013 року (реєстраційний номер № 9058545787 від 19.09.2013).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем від 10.02.2014 року № 0000372201 (форма «В4») в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 463 799 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просить постанову суду скасувати і позов задовольнити повністю, а відповідач просить постанову суду скасувати і в задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.12.2011, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЖ № 252023, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 533549, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 200042263 від 01.05.2012 року.

В період з 04.10.2013 року по 17.10.2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2013 року, за результатами перевірки відповідачем складено Акт № 794/2201/37989494 від 31.10.2013 року. (т. № 1 а.с. 233-250, т. № 2 а.с. № 1-44)

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.1, п. 139.1, ст. 139, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 628533,0 грн, у тому числі 3 кв.2012 року у сумі 231144,0 грн., 4 кв.2012р. у сумі 357533 грн. та зменшення збитків на суму 39946,0 грн.;

2) 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст.44, п. 39.13 ст. 39, п, 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, частин 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 9 Закону № 996, розділів 2, 3, 6 Положення № 88, що призвело до:

- завищення розміру показника рядка 24 «Залишок від 'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 22 596 224 гри.

- завищення розміру показника рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)» » податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 8 944 157 гри.;

3) пп. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44, п. 39.13. ст.39, п. 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, частин 1,2,3,4,5,7 статті 9 Закону № 996, розділів 2,3,6 Положення № 88, що призвело до відсутності у ТОВ «Карі Україна» при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік права , віднесення до складу рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» декларації витрат у сумі 90 410 873 гри.;

4) абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» складає п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми - 11515 грн.

5) згідно п. 51.1 ст.51 ПК України підприємство не відобразило в податковому розрахунку за формою 1 -ДФ за період що перевірявся виплату доходу фізичним особам-підприємцям.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013 року № 0003062201 (за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32166494,00 грн.) та № 0003052201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10620,00 грн. (т. № 2 а.с. 165-166)

ТОВ «КАРІ Україна» не погодилося із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.12.2013 № 4445/10/104-36-10-08-09 термін розгляду скарги було продовжено до 24.01.2014 року, доручено провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Карі Україна» на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.(т. 2 а.с. 197-198)

В період з 12.12.2013 по 09.01.2014 на виконання вказаного доручення відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.08.2013, за результатами якої складено акт № 59/2202/37989494 від 15.01.2014. (т. 2 а.с. 45-84)

За висновками вказаного акту перевірки ТОВ «Карі-Україна» порушило:

1) п. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.1, п. 139.1, ст. 139, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 628533,0 гри., у тому числі 3 кв.2012 року у сумі 231144,0 грн., 4 кв.2012р. у сумі 357533 грн. та зменшення збитків на суму 39946,0 грн.;

2) 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст.44, п. 39.13 ст. 39, п, 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, частин 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 9 Закону № 996, розділів 2, 3, 6 Положення № 88, що призвело до:

- завищення розміру показника рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 22596224;

- завищення розміру показника рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19-рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 8 944 157 грн;

3) пп. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44, п. 39.13. ст. 39, п. 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, частин 1,2,3,4,5,7 статті 9 Закону № 996, розділів 2, 3, 6 Положення № 88, що призвело до відсутності у ТОВ «Карі Україна» при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік права, віднесення до складу рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» декларації витрат у сумі 90 410 873 гри.;

4) п. 135.1, п.п. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до необхідності включення до складу доходів декларації з податку на прибуток за 2013 рік по р. 03 «Інші доходи» доходів у сумі 15 438 996 гри.

За результатами такого оскарження Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 24.01.2014 № 433/10/04-36-10-08-09, яким:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.12.2013 року № 0003992202 про застосування до ТОВ «КАРІ УКРАЇНИ» штрафної санкції у сумі 1020 грн. від 15.11.2013 року № 0003052201 про визначення за позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10620 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.11.2013 року № 0003062201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32166494 грн. в частині визначення його суми внаслідок встановленого попереднього перевіркою заниження підприємством зобов'язань з ПДВ у сумі 626113 грн. (коригування у деклараціях з ПДВ (рядок 8.1) податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 ПК України обсягів постачання та податкових зобов'язань). (т. № 2 а.с. 220-227)

10 лютого 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від № 0000372201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31540381 грн. Зі змісту вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно прийнято відповідно до пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України на підставі Акту перевірки № 433/10/04-36-10-08-09 від 24.10.2014 року та у зв'язку з порушенням позивачем Податкового кодексу України та (т. № 2 а.с. 164).

Позивач податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2014 року № 0000372201 вважає протиправним і просить його скасувати.

При вирішення справи по суті, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пп 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У відповідності до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 статті 135 ПК України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 14.1.157 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За приписами пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України 54.3. контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Таким чином, податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до ПКУ у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства). Тобто у випадку порушення платником податків норм податкового законодавства податкове повідомлення-рішення є документом, що визначає негативні наслідки, які тягнуть для платника податків вказані порушення.

Згідно положень статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення повинно містити наступні складові:

- підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

- посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку;

- суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

- граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності;

- попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк;

- граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, Податковим кодексом України чітко визначені вимоги до змісту та обов'язкових складових, які повинно містити податкове-повідомлення-рішення.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно не містить посилань на норми Податкового кодексу України, за порушення яких позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість. Так у вказаному ППР відповідачем зазначено, що позивачем порушено Податковий кодекс України, проте не вказано конкретного підпункту, пункту чи статті, які порушені позивачем, що не дає колегії суддів можливості визначити, в чому полягає склад правопорушення, за вчинення якого позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ, а відповідно і перевірити, чи порушені позивачем конкретні норми ПК України та чи є наслідком порушення цих норм саме незаконне завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Крім того, невизначення у податковому повідомленні-рішенні вищезазначених норм ПКУ також є грубим порушенням права платника податків знати, порушення яких саме норм податкового законодавства інкримінує йому податковий орган та за які саме порушення йому визначається конкретне податкове зобов'язання, а відповідно і будувати захист порушеного на його думку права.

Крім того, колегія суддів зауважує, що такі норми Податкового кодексу України могли бути вказані в акті перевірки, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення, проте в останньому зазначено, що ППР прийнятий на підставі акту перевірки № 433/10/04-36-10-08-09 від 24.10.2014 року. Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що акт від вказаної дати та із вказаним номером відносно позивача не складався, а останні є реквізитами не акту перевірки, а рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги ТОВ «Карі Україна». Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить посилання на акт перевірки, за результатами та на підставі якого воно прийнято, що є порушенням вимог пункту 58.1 статті 58 ПК України щодо обов'язкових складових податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача, що позивачу і так зрозуміло, в чому полягає вчинене ним порушення норм Податкового кодексу України, а зазначені помилки є технічними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки податкове повідомлення-рішення повинно містити як зазначення акту перевірки, на підставі якого воно приймається, так і конкретне визначення норми ПК України, що порушена платником податків і за яку до нього застосовується певний вид негативного впливу, зокрема, в даному випадку зменшення від'ємного значення ПДВ.

Відповідач зазначає, що порушені позивачем норми Податкового кодексу України вказані в актах перевірок, проте колегія суддів не має повноважень щодо самостійного визначення норми Податкового кодексу України, за порушення якого податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказане є виключною компетенцією податкового органу і не визначення ним такої норми позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість прийняття такого ППР по суті порушень платником податків норм податкового законодавства.

До того ж не зазначення у податковому повідомленні-рішенні акта перевірки, на підставі якого прийнятий ППР також виключає можливість судової колегії розглядати, аналізувати та давати висновки щодо певних актів перевірки, на які посилається у своїх поясненнях відповідач.

Рішення ж про результати розгляду скарги ТОВ «Карі Україна», номер та дата якого зазначені в податковому повідомленні-рішенні, на відміну від акту перевірки не є документом, що фіксує певні обставини та факти, виявлені під час перевірки, а тому не є належним доказом вчинення чи не вчинення платником податків певних дій та порушення чи не порушення норм податкового законодавства.

Крім того, відповідно до п. 58.1 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Вказані форма та порядок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 (далі - Порядок № 1236).

Згідно пункту 2.2 Порядку № 1236 відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника за формою згідно з додатком 8 (форма «В4»).

Зі змісту додатку 8 вбачається, що податкове повідомлення-рішення за формою «В4» повинно складатись згідно пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки із зазначенням його номеру та дати складання, а також з обов'язковим визначенням підпункту, пункту та статті Податкового кодексу України, які порушені платником податку, якому зменшується від'ємне значення суми ПДВ.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що по своїй формі воно не відповідає вказаним вимогам, оскільки не містить посилань на пункт 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на належний акт перевірки позивача із зазначенням його номеру та дати складання, а також на підпункт, пункт та статті Податкового кодексу України, які порушені платником податку.

Таким чином, оскаржуване повідомлення-рішення від 10 лютого 2014 року № 0000372201 як за змістом, так і за формою не відповідає вимогам статті 58 Податкового Кодексу України та пункту 2.2 і додатку 8 Порядку № 1236, тобто є протиправним.

Колегія суддів вважає, що допущені відповідачем порушення при прийнятті та складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є формальними, оскільки податковим органом не визначені підстава зменшення від'ємного значення суми ПДВ та норми Податкового кодексу України, які порушені позивачем, тобто у вказаному податковому повідомлення-рішенні відсутній склад правопорушення, в якому по суті звинувачується позивач.

Відсутність у ППР визначення норми ПК України, яка порушена позивачем, унеможливлює застосування до останнього негативних наслідків у виді зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення відповідача від 10 лютого 2014 року № 0000372201 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року у справі № 804/5544/14 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201 (форма «В4») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.02.2014 року № 0000372201, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРІ-УКРАЇНА» зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 31540381 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) сплачені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко