Ухвала суду № 55130726, 20.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА [1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Качана В.Я., Желепи О.В.

при секретарі Архіповій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення рішення суду в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу,

встановила:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - ТОВ «Вердикт Фінанс») звернулося до суду з указаним позовом.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 01.09.2008 року № 11389749000 в розмірі 182 037,93 грн. звернуто стягнення на предмет застави, автомобіль Seat Cordoba, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу з наданням позивачу права підписувати продавця договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем. Витребувано у відповідача вказаний автомобіль, комплект ключів від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерні знаки та передано у володіння позивача з наданням йому права вчиняти від імені відповідача всі дії, пов'язані з його відчуженням. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року залишено без змін.

У грудні 2015 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить виправити описки та арифметичні помилки в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалити додаткове рішення та роз'яснити вказану ухвалу суду.

Заява обґрунтована тим, що у вказаному судовому рішенні були допущені описки та арифметичні помилки в частині зазначення, що відповідачем було повернуто АКІБ «Укрсиббанк» 83 000 грн., останній платіж по кредиту було вчинено 02.06.2010 р. Разом з тим, з наданого нею платіжного доручення №5679 вбачається, що ПрАТ «УСК Княжа Вієнна ІншурансГруп» 20.05.2011 року виплатила вигодонабувачу АКІБ «Укрсиббанк» суму страхового відшкодування в розмірі 49194,94 грн., яка не була зарахована в рахунок погашення наданого їй кредиту. За таких підстав станом на 20.05.2011 р. сума погашеного кредиту складає не 83 000 грн., а 132 194,94 грн. (83000 грн. +49194,94 грн.), а датою здійснення останнього платежу є 20.05.2011 року, що підлягає виправленню.

Зазначення в ухвалі суду про те, що 20.04.2012 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу №05/12, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №11389749000 від 01 вересня 2008 року, а згідно з додатком №1 до цього договору ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» свої права вимоги заборгованості за цим кредитним договором станом на 14 травня 2012 року в розмірі 18 776,60 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 14.05.2012 р. складає 150 025,03 грн. - є неправдивою інформацією, що порушує її права. У зв'язку з цим просить ухвалити додаткове рішення та встановити чи є заборгованість та її точну суму.

Також просить роз'яснити, чому суд не взяв до уваги її доводи щодо належного повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, наявності у фактора ліцензій на право здійснення даної операції, права надання їй валютного кредиту без наявності у банку індивідуальної ліцензії, використання факторами іноземної валюти, а також щодо незастосування судом вимог ст. 517, 527, 599, 1082 ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), норм міжнародного права. Також просить роз'яснити, яким чином можливо скасувати арешт, який було накладено правоохоронними органами без судового наказу чи виконавчого листа.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 заяву підтримали та просили її задовольнити.

Також просили скасувати арешт автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на штрафному майданчику ДАІ м. Києва відповідно до постанови державного виконавця щодо розшуку майна боржника, повернути його заявнику, а нанесені матеріальні втрати та моральні страждання, яких вона зазнала при заміні кредитора, покласти на винних осіб.

Крім цього просили визнати, що валютний споживчий кредитний договір є нікчемним, оскільки був укладений за відсутності індивідуальної ліцензії. Також визнати, що заборгованості перед ПАТ «УкрСіббанк» за споживчим валютним кредитним договором на час укладення договору факторингу у заявника не було.

Представник ТОВ «Вердикт Фінанс» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів: механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання та інше. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають істотний вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Арифметичні помилки - це помилки у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому ст.219 ЦПК України, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва не містить описок чи арифметичних помилок у розумінні ст. 219 ЦПК України.

Посилання суду в своєму рішенні на те, що відповідачем було повернуто банку саме 83 000 грн., ґрунтувалось на особистих поясненнях ОСОБА_1, зазначених нею в заяві про перегляд заочного рішення.

Доводи останньої, що станом на 20.05.2011 р. сума погашеного кредиту складає 132 194,94 грн. є необґрунтованими.

Як вбачається з наданих заявником доказів на підтвердження виконання своїх кредитних зобов'язань, в рахунок погашення кредитної заборгованості було повернуто грошові кошти на загальну суму 84141,62 грн., яка включає в себе суму страхового відшкодування ( 34 946,68 грн. + 49 194,94 грн.) (а.с. 188, 193-201,203 т.1).

Не зазначення в судовому рішенні, що сума страхового відшкодування була перерахована страховою компанією на рахунок банку саме 20.05.2011 р., не є опискою технічного (неюридичного) характеру.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи ту обставину, що судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу, якою залишено рішення суду першої інстанції без змін, тобто не ухвалювалось нового рішення по суті заявлених позовних вимог, правові підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

За таких обставин відсутні також правові підстави для ухвалення додаткового рішення з приводу скасування арешту на майно за постановою державного виконавця щодо його розшуку.

Не може бути вирішено в порядку ухвалення додаткового рішення й питання щодо нікчемності укладеного кредитного договору, а також щодо відсутності заборгованості на час укладення договору факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із положень цієї статті роз'ясненню підлягає саме ухвалене рішення, тобто висновок викладений в його резолютивній частині щодо результатів розгляду питання з приводу якого воно ухвалене.

Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено, що суд при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 221 цього Кодексу, наділений повноваженнями роз'яснювати мотиви, з яких він виходив при ухваленні рішення, наводити обґрунтування зроблених в ньому висновків.

Фактично зміст поданої ОСОБА_1 заяви зводиться до незгоди із зробленими висновками, викладеними в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду.

Резолютивна частина ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року є чіткою і зрозумілою, в зв'язку з чим підстави для її роз'яснення і задоволення заяви відсутні.

З врахуванням викладеного у задоволенні поданої заяви про роз'яснення ухвали суду необхідно відмовити.

Керуючись ст. 219, 220, 221 ЦПК України колегія суддів

Ухвалила:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення рішення суду в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа №06.69 /3/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.