Постанова № 55130039, 21.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р.Справа № 915/1536/15Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1, суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників:

ПАТ по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз ОСОБА_2В.(на підставі доручення),

ФГ Іванов - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз та Фермерського господарства Іванов на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 р. по справі № 915/1536/15 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз до Фермерського господарства Іванов про стягнення 214 847,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (далі позивач) у господарському суді Миколаївської області предявлено позов до Фермерського господарства Іванов (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 214847,07грн. за природний газ поставлений у вересні грудні 2014 року згідно Договору №ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на приписи «Правил користування природним газом для юридичних осіб», Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також на укладений між сторонами договір №ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 р. на постачання природного газу (далі договір) за яким, у період з вересня по грудень 2014 року відповідач отримав природний газ, однак розрахувався частково, заперечуючи нарахування йому 256 381,25 грн. за поставку 38,02 тис. куб.м газу у вересні-листопаді 2014 року за адресою с. Себіне, вул. Гетманцева, 1-А, визначених на підставі технічних розрахунків від 25.11.2015. (а.с. 3-4)

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.08.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 915/1536/15.

05.10.2015 р. відповідач до місцевого господарського суду подав відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги є необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції відповідач, зазначив, що було відремонтовано лічильник який було визнано непридатним, після чого його визнано придатним. Позивач зазначаючи про порушення відповідачем строку повірки ЗВТ не вказав, яким саме нормативно-правовим актом встановлено строк повірки ЗВТ і яким чином ця повірка повинна була здійснюватись.

Також відповідач зазначив, що позивач не вказав яким чином було розраховано суму, яку він просить стягнути з відповідача та не обґрунтував який саме період споживання газу відповідачем мав на увазі позивач. (а.с. 21-22)

20.04.2015 р. позивач до суду першої інстанції подав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких посилаючись на «Правила обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» та «Правила користування природним газом для юридичних осіб», зазначив, що розрахунки було здійснено на підставі додатків №1 до типових договорів на постачання природного газу та на розподіл природного газу, в яких зазначено номінальні витрати газу на кожний газоспоживаючий пристрій, режим роботи споживача (год/доб) та витрата газу приладом на добу. Позивач також зробив загальний розрахунок обсягу газу за період з 04.09.2014 р. по 23.10.2014 р., з 23.10.2014 р. по 25.11.2014 р. та з 25.11.2014 р. по 01.12.2014 р., загальний обсяг якого складає 38002 м.куб. (а.с. 97-100)

13.11.2015 р. відповідач до суду першої інстанції подав пояснення, в яких посилаючись на «Правила обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» та Правила користування природним газом для юридичних осіб» зазначив, що підприємство працює посилаючи з 01.05.2014 р. в режимі скороченого часу, а саме понеділок, середа, четвер з 8 години до 17.00 години, вівторок, пятниця, субота, неділя вихідні, обсяг газу з врахуванням номінальної потужність обладнання складає 6,687 тис. м. куб., вартість якого становить - 47410,34 грн. (а.с. 193-196)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 р. (повний текст складено та підписано 23.11.2015 суддею Мавродієвою М.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства Іванов, 56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Себине, вул. Гетьманцева, 1-А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23617169) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз, 54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 05410263) заборгованість по Договору №ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 в сумі 136 805,03 грн. та 2736,10 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи це рішення суд послався на норми чинного законодавства України, а також зазначив, що відповідач не був позбавлений права своєчасно направити на адресу позивача повідомлення про зміну графіку роботи підприємства та ініціювати питання внесення відповідних змін до Додатків №1.

Крім того, відповідачем заперечується урахування при перерахунку обсягу споживання газу за період з 23.10.2014 по 25.11.2014, роботи котла у вихідні дні, з посиланням на настання з 23.10.2014 опалювального періоду.

В цій частині заперечення відповідача суд вважає обґрунтованими, оскільки у Додатках №1 режим роботи котла визначений як 24 години на добу, крім суботи та неділі. Відступлення позивачем від режиму роботи підприємства-відповідача, визначеного у Додатку №1, суд вважає безпідставним з підстав викладених вище. Крім того, дія розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації №272-р від 22.10.2014 щодо встановлення дати початку опалювального періоду 2014 року, не може розповсюджуватись на відповідача, що підтверджено відповідним листом (а.с.156).

При вивченні технічних розрахунків від 25.11.2014 та розрахунку заборгованості, наданих позивачем, судом встановлено, що при визначенні вартості газу спожитого у період з 04.09.2014 по 31.10.2014 позивачем застосовано тариф, який вступив в дію лише з 01.11.2014. Вказані обставини позивачем підтверджені.

Враховуючи встановлені судом порушення при здійсненні позивачем технічних перерахунків у спірний період, судом уточнені обсяги споживання відповідачем природного газу в період з 04.09.2014 по 01.12.2014 р., його вартості за вказаний період становить 214933,12 грн. (143561,82 + 70642,68 + 728,62).

Враховуючи, що початкове сальдо на користь відповідача, станом на 01.09.2014, складало 17028,09 грн., а в період з вересня по грудень 2014 року відповідачем додатково було сплачено позивачу 61100,0 грн., то решта заборгованості відповідача становить 136805,03 грн., які підлягають стягненню.

В решті, позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані. (а.с. 211-214)

Частково не погоджуючись з цим судом рішенням 14.12.2015 р. Фермерське господарство Іванов (Вх. № 6337/15) та Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (Вх. № 6338/15) подали до Одеського апеляційного господарського суду апеляційні скарги на зазначене судове рішення.

Фермерське господарство Іванов в своїй апеляційній скарзі просить суд змінити рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 р. по справі і стягнути борг з нього на користь позивача ПАТ по газопостачанню та гази в розмірі 25271,04 грн.

В обґрунтування своєї позиції скаржник послався на приписи норм чинного законодавства України та зазначив, що технічний розрахунок повинен здійснюватися, виходячи з кількості годин роботи газового обладнання споживача. В додатку № 1 до договору постачання газу, не має такого пункту як режим роботи газового обладнання, а є режим роботи підприємства, що мають різне значення. А при таких обставинах справи позивачем не надано суду доказів, кількості годин роботи газового обладнання у відповідача, за період з 04.09.2014 р. по 25.11.2014 р.

Системний аналіз доказів та обставин справи свідчить про те, що при здійсненні розрахунку позивачем використані лише ті дані, зазначені в додатку 1 до договору, та вчинені лише ті дії (як-то: вибіркове використання даних додатку 1 до договору при здійсненні розрахунку, не прийняття до уваги кількості годин роботи газового обладнання споживача), які могли б призвести за результатами їх застосування до якнайбільшого об'єму спожитого відповідачем газу і, відповідно, до максимальної суми вартості останнього. За результатами перерахунку позивача обсяг переданого відповідачу природного газу з 04.09.2014 року по 25.11.2014р. склав 38,02 тис. куб метр., але відповідно до додатку 2 до договору обсяг постачання природного газу повинен був складати за три місяці 10 тис куб.м.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 р. по справі у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 23 137,82 грн. наявної заборгованості, а в інший частині залишити рішення без змін. Прийняти нове рішення, яким стягнути з позивача заборгованість по договору № ТП-ПР-1127131-Мг від 30.12.2012 р. в сумі 159 942,85 грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач послався на приписи норм чинного законодавства України та зазначив, що судом під час з'ясування стану виконання сторонами договірних зобов'язань з постачання природного газу по договору на постачання природного газу № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року помилково не було взято до уваги, що за листопад 2014 року та грудень 2014 року сторонами було складено та підписано без зауважень акти приймання-передачі за показами приладів обліку по об'єктах вул. Чкалова 14,18; вул. Чкалова 215 кв. 22,25 та пр. Леніна 23 в м. Миколаєві на наступні обсяги: за листопад 2014 року у обсязі 0,523 тис. куб м. на суму 3528,44 грн. (а.с. 204) та за грудень 2014 року у обсязі 0,550 тис. куб м. на суму 4249,15 грн.

Крім того судом не взято до уваги та не було з'ясовано, який обсяг природного газу було спожито Відповідачем з 01 по 03 вересня 2014 включно.

Отже, під час розрахунку загальної заборгованості суд допустився помилки, не взявши до розрахунку суми нарахувань підтверджені відповідними актами приймання передачі за листопад та грудень 2014 року, що в свою чергу призвело прийняття необґрунтованого рішення в частині визначення суми заборгованості. Отже загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню по договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року повинна бути розрахована по періодам.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 р. зазначені апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз та Фермерського господарства Іванов прийнято до провадження, об'єднано в одне провадження для сумісного розгляду і розгляд цих апеляційних скарг призначено на 21.01.2016 р. о 10:30, про що всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені. Крім того суд зобовязав Фермерське господарство Іванов доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги (№ 6337/15 від 14.12.2015 р.) у сумі 1717,03 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять грн.. 03 коп.), докази здійснення такої доплати надати суду у судове засідання.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення йому поштового відправлення (ухвали суду про призначення справи до розгляду). Про причини свого незявлення суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

Враховуючи вказані обставини, а також думку представника позивача, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутністю представника скаржника.

Представник скаржника - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз в усних поясненнях наданих суду підтримав вимоги викладені в своїй апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства Іванов відмовити.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглянувши відповідно до приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, в повному обсягу, заслухавши усні пояснення представника позивача (скаржника), обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та це встановлено судом першої інстанції 30.12.2012р. між позивачем - ПАТ по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз та відповідачем - Фермерським господарством Іванов було укладено Договір №ТП-ПР-1127131-МГ на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с.101-108) (далі договір на постачання) та Договір №Т-ПР-1127131-МГ на розподіл природного газу (а.с.109-117) (далі договір на розподіл).

Згідно умов договору на постачання постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Сторони договору встановили, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору (п. 2.1. договору на постачання). Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п. 2.6. договору на постачання).

Згідно п. 2.9 договору на постачання підставою для розрахунків споживача з постачальником є підписані акти приймання-передачі газу та акти наданих послуг, відповідно.

Відповідно до п.п. 3.2,3.3 договору на постачання, облік обсягів газу, що поставляється на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерство палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 (надалі Правила №618). Кількість реалізованого споживачу газу визначається на межі балансової належності обєктів споживача за допомогою вузлів обліку, зазначених у додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 договору на постачання, остаточний розрахунок за послуги з постачання та транспортування природного газу здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.2 договору на постачання та п. 11.2 договору на розподіл встановлено, що всі зміни та доповнення до них мають оформлюватись сторонами письмово, підписуються обома сторонами та скріплюються печатками.

Предметом договору на розподіл є здійснення газопостачальним підприємством контролю за обліком газу при наданні замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, а також виконання диспетчерських функцій з контролю та регулювання находження і реалізації природного газу, ведення приладного обліку про транспортованого газу.

Згідно п.п. 5.1 та 5.2. «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» затверджених Наказом, Міністерства палива та енергетики, від 27.12.2005, № 618 (далі Правила № 618) постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. У разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача.

Як свідчать матеріали справи за період з вересня 2014р. по грудень 2014 р. споживачу надавались послуги постачання природнього газу, що підтверджується актами приймання-передачі газу:

- за вересень 2014 року у обсязі 2,381 тис. куб.м на суму 15 404,82 грн. (а.с. 81);

- за жовтень 2014 року у обсязі 2,073 тис. куб.м на суму 13 412,10 грн. (а.с. 82);

- за листопад 2014 року у обсязі 0,523 тис. куб.м на суму 3 528,44 грн. (а.с. 204);

- за грудень 2014 року у обсязі 0,550 тис. куб.м на суму 4 249,15 грн. (а.с. 83), з зазначених актів вбачається, що вони підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Тобто суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що одна сторона ПАТ по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз згідно умов договору на постачання виконала взяті на себе зобовязання, щодо постачання газу, а ФГ Іванов їх прийняло, в підтвердження чого сторони склали передбачені умовами договору акти здачі-приймання робіт.

Матеріали справи свідчать, що обсяги природного газу, які споживались відповідачем на обєкті у с. Себіне по вул. Гетьманцева, 1-А, обліковувались лічильником газу ВК-G25 №22715527 в сукупності з температурним коректором ТС-90/К №42247, побутовими лічильниками Премгаз G4 та Itron G2,5 №07152360.

Пунктами 5.4 та 5.7 Правил № 618 встановлено, що обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ, які встановлені на вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил. За позитивними результатами перевірки складається акт обстеження вузла обліку газу, форма якого наведена у додатку 2. ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

З наявного в матеріалах справи Свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 19.237.08 від 19.03.2008 виданого ДП Дінпростандартметрологія, вбачається, що міжповірочний інтервал для лічильника газу та температурного коректора ТС-90/К №42247, становить два роки. (а.с.18)

Крім того в матеріалах справи наявний паспорт температурного коректора ТС-90/К №42247, в якому зазначено останню дату повірки 03.09.2012 р., за результатами якої визнано температурний коректор - годним. (а.с.119)

З викладеного вбачається, що наступна повірка повинна була проводитись 03.09.2014р.

Проте доказів проведення своєчасної повірки, згідно встановлених термін в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2014 представниками ПАТ Миколаївгаз була проведена технічна перевірка засобу вимірювальної техніки лічильника ВК.G25, зав. № 22715527, який встановлено для обліку спожитого позивачем природного газу на обєкті відповідача у с. Себіне Новоодеського р-ну по вул. Гетьманцева, 1-А, також демонтовано коректор ТС 90К, Зав. № 42247 для проведення повірки, про що складено відповідний акт (далі акт).

З акту вбачається, що під час перевірки представниками ПАТ Миколаївгаз демонтовано лічильник ВК G 25, зав. №22715527, для повірки, знята пломба с/л 57175011. Замість лічильника встановлена технічна перемичка в 12 годин 10 хвилин, при цьому знята пломба бай пасу (заглушки) № 51723424 (м). (а.с.13)

За результатами перевірки засобу вимірювальної техніки ФГ «Іванов» 26.11.2014, ПАТ Миколаївгаз визнано непридатним лічильник ВК.G25, зав. №22715527 та складено протокол №332. (а.с.12)

Відповідно до п. 3.12.2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012 Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб (надалі Правила №1181) які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ Миколаївгаз як у позові так і в апеляційній скарзі здійснив перерахунок обсягу спожитого газу починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки, а саме з 04.09.2014року.

Матеріали справи свідчать також про те, що за період з 04.09.2014 по 25.11.2015 позивачем складено технічний розрахунок від 25.11.2015 (а.с.15), з якого вбачається що ФГ «Іванов» нараховано 37893,706 куб.м (за мінусом спожитих обсягів газу у вересні та жовтні 2014 року). Крім того, з технічного розрахунку від 25.11.2015 (а.с.16), згідно якого ФГ «Іванов» за період з 25.11.2015 по 01.12.2014 нараховані 108 куб.м природного газу. Всього по двох технічних актах нараховано 38,002 тис. куб.м газу. Зазначені технічні розрахунки ФГ «Іванов» не підписані.

В матеріалах справи, також, наявний акт про обсяг спожитого (протранспортованого) природного газу у загальній кількості 38,002 тис. куб. м. (а.с.17, 121), який не підписаний з боку ФГ «Іванов».

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ФГ «Іванов» (а.с.207), станом на 01.09.2014 початкове сальдо складало 17028.09 грн. на користь відповідача.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ПАТ Миколаївгаз акт звіряння станом на 19.08.2015 р., проте ФГ «Іванов» його також не підписано. (а.с. 14)

За період з вересня по грудень 2014 року ФГ «Іванов» додатково було сплачено позивачу 61100,0 грн.

За цей же період ПАТ Миколаївгаз нараховано до сплати 292975,76 грн., з яких 256381,25 грн. вартість 38,002 тис. куб.м газу, визначених на підставі технічних розрахунків від 25.11.2014.

Зазначений обсяг газу ФГ «Іванов» заперечується з посиланням на необґрунтованість розрахунку кількості спожитого газу. Заперечень проти решти обсягів спожитого газу та їх вартості відповідач не висловив.

ФГ «Іванов» як суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції проти розрахунків ПАТ Миколаївгаз заперечує, посилаючись на невірно розрахований режим роботи підприємства, який з 01.05.2014 є відмінним від Додатку №1, в підтвердження чого ФГ «Іванов» надав наказ по підприємству від 30.04.2014 (а.с.28) та довідку Себінської сільської ради (а.с.29). Згідно зазначених документів ФГ «Іванов» з 01.05.2015 перейшло на триденну робочу неділю понеділок, середа, четвер з 08:00 до 17:00.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Проте ФГ «Іванов» доказів направлення ПАТ Миколаївгаз копії наказу по підприємству від 30.04.2014 та його отримання останнім суду не надано, а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що ПАТ Миколаївгаз не було обізнано про графік роботи ФГ «Іванов». Більш того ФГ «Іванов» мав можливість та час ініціювати питання внесення відповідних змін до Додатків №1, проте цього також зроблено не було.

Приписами п. 5.13.2. Правил № 618 визначено, що якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період несправності (відсутності) ЗВТ здійснюються споживачем на підставі даних технологічних приладів обліку газу. У разі відсутності таких приладів - розрахунковим методом відповідно до умов договору. У розрахунках можуть використовуватися дані показів ЗВТ попередніх періодів, режимні карти газовикористовувального обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції та інше.

Згідно положень п. 3.12.4 Постанови №1181, встановлено, що якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання /розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

В даному випадку єдиним документом, що визначає номінальну потужність газового обладнання та кількості годин його роботи є укладені та погоджені сторонами Додатки №1 Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживчого обладнання до Договорів №ТП-ПР-1127131-МГ та №Т-ПР-1127131-МГ, які є їх невідємними частинами.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який дійшов вірного висновку відносно того, що у Додатках №1 режим роботи котла визначений як 24 години на добу, крім суботи та неділі. Відступлення ПАТ Миколаївгаз від режиму роботи ФГ «Іванов», визначеного у Додатку № 1, є безпідставним. Крім того, дія розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації №272-р від 22.10.2014 щодо встановлення дати початку опалювального періоду 2014 року, не може розповсюджуватись на ФГ «Іванов», що підтверджено відповідним листом (а.с.156).

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне перевірити здійснений сторонами перерахунок обсягу спожитого газу та суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при визначенні вартості газу спожитого у період з 04.09.2014 по 31.10.2014 ПАТ Миколаївгаз застосовано тариф, який вступив в дію лише з 01.11.2014.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом зроблено вірний розрахунок спожитого ФГ «Іванов» обсягу природного газу в період з 04.09.2014 по 01.12.2014, його вартості за вказаний період становить 214 933,12 грн. (143561,82 + 70642,68 + 728,62).

Враховуючи, що початкове сальдо на користь ФГ «Іванов», станом на 01.09.2014, складало 17028,09 грн., а в період з вересня по грудень 2014 року ФГ «Іванов» додатково було сплачено позивачу 61100,0 грн., то решта заборгованості ФГ «Іванов» становить 136805,03 грн., які підлягають стягненню.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд обґрунтовано частково відмовив ПАТ Миколаївгаз в задоволенні позову.

Наведені скаржником ПАТ Миколаївгаз в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють його доводи викладені в позові, письмових поясненнях до нього, яким місцевий суд дав належну та всебічну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі - ФГ «Іванов» в апеляційній скарзі доводи, які також фактично повторюють його доводи викладені у відзиві на позов, яким місцевий суд також дав належну та всебічну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому також не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про стягнення з ФГ «Іванов» 25 271,04 грн..

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012р. „Про судове рішення рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 р. по справі №915/1536/15 залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз та Фермерського господарства Іванов без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена в двадцятиденний строк у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Суддя- доповідач :ОСОБА_1

Судді:О.Л. Воронюк

ОСОБА_3