Постанова № 55129805, 20.01.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016 року Справа № 912/3408/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2015р. у справі № 912/3408/15

за позовом: Приватного підприємства "Сінтіавто Плюс", м. Кіровоград

до: Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", с.Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область

про стягнення 398 424,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2015 року (суддя Поліщук Г.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь приватного підприємства "Сінтіавто Плюс" заборгованість в сумі 396413,00грн, з яких: 306446,00грн основний борг, 27300, 19грн пеня, 1377,61грн 3% річних, 61289,20грн штраф, а також 5946,20грн. судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення 1927,74грн пені та 83,77грн 3% річних відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю заборгованості відповідача перед позивачем та законністю вимог позивача, оскільки Державним підприємством "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" не здійснено розрахунки за поставлений товар. Розмір пені, річних зменшено у звязку з неправильним розрахунком.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 року.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що відносини між сторонами мають позадоговірний характер. Поставка продукції здійснена за видатковими накладними, на які посилається позивач на підтвердження заявлених вимог, не охоплена договором поставки №3 від 02.04.2015 року. Отже строк виконання зобов'язання не настав.

Крім того, скаржник зазначає, що від його імені видаткові накладні не підписані уповноваженою матеріально-відповідальною особою.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Поставка здійснювалася в межах укладеного договору. На отриманий відповідачем товар надавалися податкові накладні, в яких є посилання на договір. Дані податкові накладні прийняті відповідачем. Твердження відповідача про те, що накладні не підписані уповноваженою особою є неправдивим. Оскільки підписи особи завірені печаткою. Просить рішення суду залишити без змін.

Позивач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між ПП "Сінтіавто Плюс" (Постачальник) та державним підприємством "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (Покупець) 02.04.2015 укладено договір поставки №3.

Відповідно до умов п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплатити Товар (нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали тощо), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена Сторонами у заявках або рахунках до цього Договору і становлять його невід'ємну частину.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 Договору ціна одиниці Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначаються сторонами в заявках, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма заявками чи рахунками до даного договору.

Порядок і умови розрахунків зазначаються в розділі третьому Договору.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3 Договору, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки Товару, якщо інше не передбачено заявкою або рахунком. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому договорі або окремо вказаний Постачальником у відповідному рахунку-фактурі. Датою виконання зобов'язання по оплаті товару покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється Покупцем на підставі відповідної заявки або рахунку на постачання партії товару та/або належним чином оформлених актів прийомки-передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних та/або залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару) і рахунків-фактур постачальника (в залежності від умов поставки).

Товар вважається поставлений Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю з моменту передачі Товару та підписання товарно-транспортної накладної одержувачем товару (п. 4.1 Договору).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив Відповідачу наступні поставки :

за видатковою накладною № РН-0000093 від 02.07.2015р. дизельне паливо на суму 210 600,00 грн.;

за видатковою накладною № РН-0000094 від 03.07.2015р. дизельне паливо на суму 50 715,00 грн.;

за видатковою накладною РН-0000095 від 06.07.2015р. дизельне паливо на суму 50 715,00 грн.;

за видатковою накладною № РН-0000096 від 08.07.2015 бензин на суму 50715,00 грн..

Поставка товару підтверджується також товарно-транспортними накладними № 18 від 02.07.2015р., № 19 від 03.07.2015р., № 20 від 06.07.2015р., № 21 від 08.07.2015р.

Загальна сума поставки складає 362 745 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 09.07.2015р. 56 299 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо повної оплати товару не виконав у звязку з чим позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача суми 306 446,00 грн. основного боргу, 29 227,93 грн. пені, 1 461,38 грн. 3% річних та 61 389,20 грн. штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів погашення заборгованості в сумі 306 466 грн. не надав.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 6.3. Договору сторони зазначили, у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення та штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Позивачем штраф розраховано правильно. Сума штрафу складає 61 289,20 грн.

Що стосується розрахунку пені та 3% річних, які позивач нарахував з 05.07.2015р. по 01.09.2015р. то суд правильно зазначив, з врахуванням умов договору щодо оплати протягом 3-х банківських днів, датою нарахування за першою поставкою є 08.07.2015р., за другою 09.07.2015р., за третьою 10.07.2015р., за четвертою 14.07.2015р.

З урахуванням часткової оплати, загальний розмір пені, нарахований на кожну поставку з вищезазначених дат по 01.09.2015р. складає 27 300,19 грн.. а 3% річних за період з 08.07.2015р. по 01.09.2015р. 1 377,61 грн.

Таким чином, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача 306 446 грн. боргу, 61 289,20 грн. штрафу, 27 300,19 грн. пені та 1 377,61 грн. 3% річних.

Посилання відповідача на отримання товару неповноважною особою не приймається судом до уваги, оскільки факт поставки не заперечується відповідачем і підпис особи, яка прийняла товар посвідчено печаткою відповідача.

Не приймаються до уваги і посилання відповідача на позадоговірний характер поставки.

В пункті 1.1. договору сторони в якості предмету договору визначили Товар, як нафтопродукти, паливо-мастильні матеріали тощо. Тобто сторонами не визначено конкретне коло товару, а тому поставка дизпалива та бензину підпадає під предмет договору.

Крім того, в податкових накладних, виписаних позивачем на кожну поставку, та прийнятих відповідачем зазначено саме даний договір поставки.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити в силі.

Витрати з судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2015р. у справі № 912/3408/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.01.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ ОСОБА_1

З