Рішення № 55128130, 20.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/181/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016 Справа № 908/5876/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70600, АДРЕСА_1)

Про стягнення 32 925 грн. 54 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 07.09.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" м. Миколаїв до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Пологи Запорізька область, про стягнення 32 925 грн. 54 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість, по договору купівлі-продажу № ПЛ-0083/Ш від 02.01.2014р., в сумі 11 099 грн. 98 коп., пеню в сумі 2010 грн. 29 коп., штраф в сумі 3060 грн., 3% річних в сумі 104 грн. 52 коп. та інфляційні витрати в сумі 107 грн. 68 коп., а також заборгованість по договору купівля-продажу № ПЛ-0083 від 02.01.2014 року в сумі 23295 грн. 58 коп., пеню в сумі 1679 грн. 05 коп., штраф в сумі 1829 грн. 04 коп., 3% річних в сумі 103 грн. 06 коп. та інфляційні витрати в сумі 71 грн. 02 коп.

Розгляд справи відкладався.

20.01.2016р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Заявою від 14.01.2016р. позивач уточнив та зменшив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача 32 925 грн. 54 коп., з них: за договором купівлі - продажу № ПЛ-0083/Ш від 02.01.2014р. заборгованість за поставлений товар в сумі 20 399 грн. 98 коп., пеню в сумі 2 823 грн. 58 коп., штраф (п. 5.2.2 договору) в сумі 3 060 грн., 35 річних в сумі 172 грн. 70 коп., інфляційні витрати в сумі 441 грн. 78 коп.; та за договором купівля-продажу № ПЛ-0083 від 02.01.2014 року - заборгованість за поставлений товар в сумі 2 895 грн. 60 коп., пеню в сумі 1 166 грн. 63 коп., штраф в сумі 1 829 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 49 грн. 43 коп., інфляційні витрати в сумі 86 грн. 50 коп.

Заява про уточнення позовних вимог направлена позивачем відповідачу 14.01.2016р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 14.01.2016р.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав суду письмові пояснення по справі б/н від 15.12.2015 року, в яких вказав наступне: 1.В позовній заяві в додатку № 6 до позовної заяви в таблиці розрахунку інфляційних втрат зазначений період заборгованості по датах проте відповідно до листа Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.1997 року інфляція нараховується за повний місяць. З огляду на вищезазначене пояснюємо, що заборгованість, яка виникла до 15 числа поточного місяця була врахована при обрахунку інфляції, а у випадку якщо заборгованість виникла після 15 числа поточного місяця інфляція рахувалася з наступного календарного місяця що йшов затим місяцем у якому виникла заборгованість. 2. Станом на сьогодні відповідач так і не виконав своїх грошових зобов'язань за відвантажений товар за видатковими накладними від 24.07.2015 р. № 148101, від 25.07.2015р. № 148616, від 27.07.2015р. № 149435, від 03.08.2015р. № 156295, від 03.08.2015р. № 156374, від 04.08.2015р. № 156915, від 05.08.2015р. № 158879, від 07.08.2015р. № 160912, від 11.08.2015р. № 163168, від 12.08.2015р. № 164541, від 14.08.2015р. № 166544 на загальну суму 12195 грн. 60 коп. та за товар відвантажений за видатковою накладною від 29.07.2015р. № 152340 на суму 11099 грн. 98 коп. 3. Позивач до подання позовної заяви не листувався з відповідачем по суті спору. 4. Нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог. Нормативне полягає у тому, що ст. 530 ЦК України, зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ч. 1 ст. 193 ГК України та приписами ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. В обумовлений договорами строк відповідач так і не сплатив грошові кошти за поставлений товар, чим порушив взяті на себе зобов'язання за договорами. Документальне полягає у видаткових накладних, за яким позивач відвантажив відповідачу товар за договорами купівлі-продажу.

В матеріалах справи знаходиться Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , в якому вказано, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою:70600, АДРЕСА_1.

Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу саме за цією адресою, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення кореспонденції.

Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи були повернути суду поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою адресат не проживає".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу по справі.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

02.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № ПЛ-0083/Ш та договір купівлі-продажу № ПЛ-0083.

Відповідно до п. 1.1 договорів № ПЛ-0083/Ш та № ПЛ-0083 позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (шини до техніки за договором ПЛ-0083/Ш; запасні частини до техніки за договором № ПЛ-0083).

Відповідно до п. 2.3 договорів покупець зобов'язується оплачувати продавцю вартість товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної.

Згідно п. 4.2 договорів факт поставки товару покупцеві сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього Акту приймання/передачі та/або видаткової накладної, у яких зазначаються асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

На виконання договору № ПЛ-0083/Ш позивач поставив відповідачу товар на суму 20 399 грн. 98 коп., що підтверджується видатковою накладною №152340 від 29.07.2015р.

Заборгованість в сумі 20 399 грн. 98 коп. відповідачем не оплачена.

На виконання умов договору № ПЛ-0083 позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 12 195 грн. 60 коп., згідно наступних видаткових накладних: від 24.07.2015 р. № 148101 на суму 4 351 грн. 04 коп., від 25.07.2015 р. № 148616 на суму 567 грн. 67 коп., від 27.07.2015 р. № 149435 на суму 933 грн. 48 коп., від 03.08.2015 р. № 156295 на суму 2 294 грн. 60 коп., від 03.08.2015 р. № 156374 на суму 2 352 грн. 00 коп., від 04.08.2015 р. № 156915 на суму 490 грн. 13 коп., від 05.08.2015 р. № 158879 на суму 141 грн. 26 коп., від 07.08.2015 р. № 160912 на суму 529 грн. 97 коп., від 11.08.2015 р. № 163168 на суму 54 грн. 19 коп., від 12.08.2015 р. № 164541 на суму 78 грн. 60 коп., від 14.08.2015 р. № 166544 на суму 402 грн. 66 коп.

15.09.2015 р. відповідач частково сплатив товар в сумі 9 300 грн. 00 коп., у зв'язку з чим повністю погашена заборгованість за видатковими накладними: від 24.07.2015 р. № 148101 на суму 4 351 грн. 04 коп., від 25.07.2015 р. № 148616 на суму 567 грн. 67 коп., від 27.07.2015 р. № 149435 на суму 933 грн. 48 коп., від 03.08.2015 р. № 156295 на суму 2 294 грн. 60 коп., та частково сплачено за видатковою накладною від 03.08.2015 р. № 156374 на суму 2 352 грн. 00 коп.

Таким чином, не оплачена заборгованість відповідача за поставлені позивачем запасні частини до техніки за договором № ПЛ-0083 від 02.01.2014 р. складає 2 895 грн. 60 коп.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за поставлений товар по двом договорам в сумі 23 295 грн. 58 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

Перевірявши розрахунок уточнених позовних вимог по договору № ПЛ-0083, суд встановив, що позивач невірно вказав суму заборгованості по видаткової накладної №148101 від 24.07.2015р. Фактично по вказаної накладної слід 3% річних нараховувати від суми 4 351 грн. 04 коп., а не від 4 551 грн. 04 коп., як вказав позивач в розрахунку. В цьому ж розрахунку позивач невірно вказав суму отриманого товару по накладної №164541 від 12.08.2015р. Фактично по вказаної накладної слід 3% річних нараховувати від суми 78,60 грн., а не від 76,60 грн., як вказує позивач, але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому суд нараховує 3% річних від суми 76,60 грн., як просить позивач.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню по договору № ПЛ-0083/Ш інфляційні витрати в сумі 441 грн. 78 коп. та 3% річних в сумі 172 грн. 70 коп., та по договору № ПЛ-0083, з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 86 грн. 50 коп. та 3% річних в сумі 48 грн. 81 коп.

В частині стягнення 3% річних, по договору № ПЛ-0083, в сумі 0,62 грн. в позові слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Відповідно до п. 5.2.1 договорів № ПЛ-0083/Ш та № ПЛ-0083 за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цими договорами покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевірявши розрахунок уточнених позовних вимог по договору № ПЛ-0083, суд встановив, що позивач по видаткової накладної №156295 від 03.08.2015р. двічі нарахував пеню та не врахував, що заборгованість в сумі 2 294 грн. 60 коп. по видаткової накладної №156295 від 03.08.2015р. була повністю погашена 15.09.2015р. Також позивач невірно нарахував пеню по видаткової накладної №156374 від 03.08.2015р. від суми 2 352 грн. за період з 18.08.2015р. по 24.11.2015р. Фактично по вказаної накладної пеню слід нараховувати наступним чином: від суми 2 352 грн. за період з 18.08.2015р. по 14.09.2015р. (часткова оплата) та від суми 1 198 грн. 79 коп. за період з 15.09.2015р. по 24.11.2015р. В цьому ж розрахунку позивач невірно вказав суму отриманого товару по накладної №164541 від 12.08.2015р. Фактично по вказаної накладної слід пеню нараховувати від суми 78,60 грн., а не від 76,60 грн., як вказує позивач, але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому суд нараховує пеню від суми 76,60 грн., як просить позивач.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню пеня по договору № ПЛ-0083/Ш в сумі 2 823 грн. 58 коп., та по договору № ПЛ-0083 підлягає стягненню пеня в сумі 855 грн. 83 коп.

В частині стягнення пені по договору № ПЛ-0083, в сумі 310 грн. 08 коп. в позові слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Згідно п. 5.2.2 договорів № ПЛ-0083/Ш та № ПЛ-0083 за порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 5 календарних днів покупець додатково до пені, згідно п. 5.2.1 договорів, оплачує продавцю штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

Перевірявши розрахунок уточнених позовних вимог по договорам № ПЛ-0083/Ш та № ПЛ-0083 суд знаходить обґрунтованим розрахунок штрафу, а тому з відповідача підлягає стягненню штраф по договору № ПЛ-0083/Ш в сумі 3 060 грн. та по договору № ПЛ-0083 - в сумі 1 829 грн. 34 коп.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 916 грн. 05 коп., відповідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

За таких підстав, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 293 грн. 18 коп., але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору, судовий збір поверненню не підлягає.

При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору в сумі 293 грн. 18 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 74-1,75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70600, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1; код ЄДРПОУ 31764816) за договором купівлі-продажу № ПЛ-0083/Ш від 02.01.2014 р. заборгованість в сумі 23 295 грн. 58 коп., пеню в сумі 3 679 грн. 41 коп., штраф в сумі 4 889 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 221 грн. 51 коп., інфляційні витрати в сумі 528 грн. 28 коп., судовий збір в сумі 916 грн. 05 коп. Видати наказ

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено : 20.01.2016р.

Суддя Л.С. Місюра