Рішення № 55122373, 16.12.2015, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1548/15-ц

Провадж.№ 2/481/603/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

16.12.2015 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., при секретарі Кузьміній Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У вересні 2015 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору факторингу № 22/12/14/5 від 22.12.2014 року про відступлення права вимоги стягнення коштів, права на одержання яких первісно належало ПАТ «ОТП Банк», звернувся в суд з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 41 199,74 грн. за кредитним договором № НОМЕР_1, що укладений ПАТ «ОТП Банк» з відповідачкою 23.09.2013 року.

В судове засідання представник позивача не зявилася, як вбачається з письмової заяви, остання просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надіслала до суду свої письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких вказала, що у вересні 2014 року вона достроково у повному обсязі погасила заборгованість за кредитним договором, який є предметом розгляду справи, приєднавши до своєї заяви копії відповідних документів. Крім цього, вважає, що позивачем не доведені дійсні договірні правовідносини щодо придбання ним у ПАТ «ОТП Банк» права вимоги за кредитними договорами, які укладені з фізичними особами, за такого просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Дійсно між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 23 вересня 2013 року був укладений Договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 (далі договір) відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000 грн. на споживчі цілі, в сумі 5400 грн. на придбання послуг страхування ПАТ «СК «Ренесанс Життя» та 250 грн. на придбання послуг СК Альфа Страхування, а всього 35650 грн., строком до 23 вересня 2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 18 % річних.

За змістом п. 1.4.2., 1.4.3., 1.4.4. та 1.4.6. договору в рахунок погашення кредиту, відсотків та комісії, позичальник повинен щомісячно вносити на певний рахунок банку мінімальний платіж, строки і розмір якого, визначається Графіком платежів, що є невідємною частиною договору. Зокрема, до 23-25 числа поточного місяця у розмірі 1351 грн. на місяць.

Відповідно до п. 1.4.11. та п. 1.4.12. договору позичальник має право достроково повернути споживчий кредит, подавши банку відповідну заяву за місцем оформлення кредиту або поштовим відправленням.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу № 22/12/14/5, за умовами якого ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 23.09.2013 року, що був укладений з відповідачкою ОСОБА_1

Згідно вимог ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання які виникли між сторонами за договором повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

Як видно з квитанцій, наданих відповідачкою у судове засідання, останньою в період з 22.10.2013 року по 22.08.2014 року, вносилися щомісячні мінімальні платежі, згідно установленого графіку, саме на погашення поточної заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1.

18.09.2014 року ОСОБА_1, заздалегідь уточнивши залишок боргу у відділенні Банку, згідно квитанції № 55, внесла до каси банку 31733,10 грн., для дострокового погашення кредиту.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_1, в установлений договором строк та порядок, достроково здійснено у повному обсязі погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, що також підтверджується довідкою начальника регіонального відділення АТ «ОТП Банк» від 20.09.2014 року за № 10-2/523, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 41 199,74 грн. суд знаходить безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді справи, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Доводи відповідачки щодовідсутностіу фактораправа на придбання права відступної вимоги дофізичних осібнесуб'єктівгосподарювання суд знаходить безпідставними з огляду на наступне.

Пункт1розпорядженняДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 3 квітня 2009 року «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг»,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 року за №373/16389, згідно п.п.1.2 якого дофінансової послуги факторингубуло віднесенонабуттяправа грошової вимоги, у тому числі права вимоги, якевиникнев майбутньому, до боржників - суб'єктів господарюванняза договором, на якому базуєтьсятаке відступлення,виключений згідно з розпорядженнямНаціональної комісії, що здійснює державнерегулюванняу сферіринків фінансових послуг, від 06.02.2014 р. №352.

Відповідно дост.4 ЗаконуУкраїни «Профінансові послугита державне регулювання ринківфінансових послуг»до фінансових послугналежатьоперації з факторингу.

Частиною5ст. 5 цьогоЗаконупередбачено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу Українитацього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Згідност. 1079 ЦК Українисторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктомпідприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

При цьому положенняглави 73 ЦК Українита безпосередньо визначення операції факторингу, наведеного в ч. 1ст. 1077 ЦК Українипередбачають, що клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

НіЦивільний кодекс України, ніЗаконУкраїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»не встановлюють жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватися відступлення права вимоги.

Інші доводи відповідача, зокрема щодо не надання доказів позивачем щодо проведеної оплати за відступлене право вимоги та належних доказів розрахунку заборгованості не впливають на сутність вирішеного спору, а тому не заслуговують на увагу суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у звязку з розглядом справи, слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст. ст.10, 11, 130, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча по справі суддя