Рішення № 55121774, 20.01.2016, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1097/15-ц

2/458/19/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2016 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Федитник І.Д.

при секретарі: Матківській Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Турка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства ,,Боринське лісове господарство" та Державного підприємства ,,Турківське лісове господарство" про встановлення факту роботи звальщиком лісу і обрубувачем сучків та виправлення помилки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 1987 року до 2003 року безперервно працював у сфері лісового господарства. Досягнувши 55-ти річного віку у відповідності до вимог п. «в» ст. 55 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" звернувся у березні 2015 року із заявою та необхідними документами до Управління Пенсійного фонду за місцем проживання про оформлення пенсії за вислугу років.

Листом №5/М-12 від 07.04.2015р. Управління Пенсійного фонду в Турківському районі Львівської області відмовило йому в призначенні пенсії за вислугу років через те, що первинні документи страхувальника та відомості трудової книжки та інше містять істотні суперечності, котрі не дають змогу призначити йому відповідний вид пенсії.

Згідно записів у його трудовій книжці під №8 вбачається, що з 01.07.1992 року його було прийнято на роботу в порядку переводу сучкорубом Либохорівського лісництва Боринського селекційного держлісгоспу.

Запис №9 трудової книжки містить відомості про його звільнення з роботи за власним бажанням з 10.06.1998 року. Проте, наказ Боринського держлісгоспу №24-к від 10.06.1998 року вказує на його звільнено з роботи як вальщика лісу.

За період часу з 01.07.1992року до 10.06.1998 року ним також отримано від свого колишнього роботодавця безліч документів, з яких вбачається, що в зазначений період йому надавали щорічні відпустки як сучкорубу, бензопильщику та звальщику лісу.

Завірена копія його особової картки ф. Т-2 містить запис від 07.12.1987р. про прийняття ОСОБА_1 на роботу в Турківський держлісгосп сучкорубом;

наступний запис від 01.07.1992р. проведений відділом кадрів згідно наказу №2-к від 01.07.1992р. про моє прийняття на роботу звальщиком лісу. Підпис працівника про ознайомлення із записом від 01.07.1992 року у особовій картці працівника немає.

Однак, у наказі №2-к від 01.07.1992 року зазначається про його прийняття на роботу сучкорубом, при цьому вказано імя ,,Андрій", а не ,,ОСОБА_1".

Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 р. затверджено Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, тощо, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема обрубувачів сучків та звальщиків лісу.

Враховуючи те, що встановлення юридично значимих фактів його роботи повязується з наступним вирішенням питання наявності у мене права на пенсію за вислугу років та неможливістю проведення у даний час необхідних виправлень до наказів з кадрових питань, особових карток, вимушений звернутися до суду із заявою в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993р. у тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки,виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Його особової справи у відповідача немає, видані накази, записи у особовій картці не містять підписів про ознайомлення з ними працівника. Практично більшість усіх первинних документів суперечать одні одним, що унеможливлює виправити неправильні записи у трудовій книжці.

Насправді, 01.07.1992р. в порядку переводу його було прийнято на роботу сучкорубом (вірна назва професії - обрубувач сучків).

Одразу після цього написав заяву про прийняття його на роботу вальщиком лісу (правильно - звальщик лісу) Либохорівського лісництва Боринського селекційного держлісгоспу.

Саме тому, до особової картки ф.Т.-2 01.07.1992р. внесено запис про моє прийняття на роботу вальщиком лісу, однак над записом від 01.07.1992р. невідомою особою вказано ,,бензопильщик".

Працівники відділу кадрів лісгоспу невірно називали професію звальщика лісу бензопильщиком, свідченням чого виступає наказ Турківського держлісгоспу №67-к від 01.07.1992р. з переліком працівників лісництв, де всі звальщики лісу йменувались бензопильщиками. У подальшому, протягом 1992-1997 років у відомостях про нарахування заробітної плати, наказах про надання відпусток навпроти прізвища ОСОБА_1 числиться професія бензопильщик.

У 1995 році Боринський селекційний держлісгосп був перейменований на ДП ,,Боринське лісове господарство".

Наказом лісгоспу №24-к від 10.06.1998р. його було звільнено з роботи за власним бажанням як звальщика лісу Либохорівського лісництва.

Майстром лісу по заготівлі та моїм керівником робіт у 1992-1998 роках виступав також переведений з Турківського держлісгоспу з 01.07.1992р. ОСОБА_2.

Лісником обходу, де ми працювали весь час на лісозаготівлі у 1992-1998 роках, також працював ОСОБА_3.

У бригаді по лісозаготівлі працював зі мною усі роки ОСОБА_4, який працював трелювальником лісу.

Зазначені особи можуть бути допитані як свідки у справі після представлення ними своїх трудових книжок із записами про мою спільну з ними роботу в Либохорівському лісництві впродовж спірних майже шести років безперервної роботи на лісозаготівлі.

Просить встановити факт його роботи звальщиком лісу Либохорівського лісництва Боринського селекційного держлісгоспу та його правонаступника Державного підприємства ,,Боринське лісове господарство" у період з 01.07.1992 р. до 10.06.1998р. включно.

04.12.2015 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що у листі Управління Пенсійного фонду від 07.04.2015р.№5\М-12 окрім явної суперечності значної кількості первиних кадрів та бухгалтерських документів відповідача про його роботу в Турківському лісгоспі впродовж зазначеного вище періоду також вказано й про те що записи у його трудовій книжці під №6,7 не відповідають вимогам наказів з кадрових питань. Виявилося, що у наказах Турківського №129-К від 28.11.1987 та №67 -к та від 01.07.1992 року замість його ім"я "Андріян" вказано помилково "Андрій".

Крім того, запис у трудовій книжці під №96 вказує на період його роботи

сучкорубом Либохорівського лісництва Турківського лісгоспу з 07.11.1987 р., хоча у наказі №129-к від 28.11.1987р. вказано про його роботу з 07.12.1987 р.

Також, аналогічну помилку у написанні його імені допустили службові особи колишнього Боринського селекційного держлісгоспу, правонаступником якого виступає відповідач 1 у справі.

Зокрема, у наказі №2-к від 01.07.1992р. невірно вказано про його ім'я ,,Андрій".

Управління Пенсійного фонду одночасно порекомендували йому у судовому порядку встановити спірні юридично значимі факти з метою наступного оформлення пенсії за вислугу років.

Заявлені мною додатково позовні вимоги до ДП ,,Турківське лісове господарство" є фактично однорідними з тими, що стосуються іншого відповідача, стосуються одного предмета спору і обґрунтовуються однаковими доказами.

Просить встановити судовим рішенням факт його роботи сучкорубом Либохорівського лісництва Турківського лісгоспу з 07.12.1987р. до 01.07.1992 р. та звальщиком лісу Либохорівського лісництва Боринського селекційного держлісгоспу та його правонаступника Державного підприємства ,,Боринське

лісове господарство" у період з 01.07.1992 р. до 10.06.1998р. включно.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на ті ж обставини і докази які викладені у позовній заяві і дав пояснення, доповнивши що уточнюючої довідки про пільговий стаж не має, а йому було видано ДП ,,Боринське лісове господарство"довідку від 20.03.2015 року про виконувану роботу згідно запису яка відповідає запису у трудовій книжці . Крім того, просить виправити запис імені Андрій у наказах Турківського №129-К від 28.11.1987 та №67-к та від 01.07.1992 року на ім"я "Андріян" , оскільки помилково вказано .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 згідно договору про надання правової допомоги позовні вимоги підтримав посилаючись на ті ж обставини і докази, які викладені у позовній заяві і дав пояснення.

У судовому засіданні 13.01.2016 року представник відповідача ДП ,,Боринське лісове господарство" ОСОБА_6 згідно довіреності позов визнала повністю і пояснила, що позивач працював вальщиком лісу і має право йти на пільгову пенсію. Уточнюючої довідки позивачу не давали, оскільки не знали, а видали тільки довідку про стаж роботи.

У судове засідання представник відповідача ДП ,,Боринське лісове господарство" ОСОБА_6 згідно довіреності не з"явилась без поважних причин, хоч була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи відповідно до закону, що підтверджується розпискою про вручення.

15.01.2016 року директор ДП ,,Боринське лісове господарство" ОСОБА_7 подав до суду заяву, де просить справу розглядом продовжити .

У судовому засіданні 13.01.2016 року представник відповідача ДП ,,Турківське лісове господарство" ОСОБА_8 згідно довіреності позов визнав повністю і пояснив, що оскільки позивач працював вальщиком лісу і обрубувачем сучків, але у наказах неправильно зазначені посади згідно закону, то має право йти на пільгову пенсію. За уточнюючою довідкою позивач до підприємства не звертався письмово.

У судове засідання представник відповідача ДП ,,Турківське лісове господарство" ОСОБА_8 згідно довіреності не з"явився хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до закону, що підтверджується розпискою про вручення, а 14.01.2016 року подав до суду заяву про продовження розгляду справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача ОСОБА_5, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці у наказі від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Турківське лісове господарство" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.12.1987

рокуприйнято на роботу сучкорубом, а у наказі від 01.07.1992 року за №2 по Боринському селекційному держлісгоспу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Боринське лісове господарство" ОСОБА_1 з 01.07.1992 року в порядку переведення переведено сучкорубом.

У наказі від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Турківське лісове

господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 07.12.1987 року замінити ім"я Андрій на ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження та паспорта громадянина України.

У наказі від 01.07.1992 року за №2 по Боринському селекційному держлісгоспу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Боринське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01.07.1992 року в порядку переведення замінити ім"я Андрій на ОСОБА_1.

На звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області щодо призначення пенсії за вислугу років йому було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у трудовій книжці і у наказах робота значиться сучкорубомта вальщиком і не підтверджує робіт для зарахування до стажу роботи протягом періоду за вислугу років та значиться ім"я Андрій .

Відповідно до п. «в» ст.55 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" з 01.04.2015 р. право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри ( у тому числі старші майстри ), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві , включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання , - за списком професій, посад і виробництв , що затверджується у порядку , який визначається Кабінетом Міністром України : чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років , з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи не менше 30 років , у період до 01.04.2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи , встановленого абзацами п'ятнадцятим двадцять третім пункту «б» частини першої статті 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення». На час звернення 26.03.2015 року позивача нормою п. «в» ст.55 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" передбачено що право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри ( у тому числі старші майстри ), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві , включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання , - за списком професій, посад і виробництв , що затверджується у порядку , який визначається Кабінетом Міністром України : чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років , з них не менше 12 років 6 місяців на

зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 ,,Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення " затверджено професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу,

лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема обрубувачі сучків та звальщиків лісу.

Відповідно до ст. 62 Закону України ,, Про пенсійне забезпечення" та ст. 48 КЗпП України, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 49 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов"язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 Порядку для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції (далі-Порядку), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У відповідності до пункту 17 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв"язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі. Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені у пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі

на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою у Додатку №5 формою.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином виходячи з системного аналізу наведених вище норм матеріального закону, суд прийшов до висновку про те, що у наказі від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Турківське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 07.12.1987 року сучкорубом слід замінити на обрубувача сучків відповідно до нормативно правових актів.

У наказі від 01.07.1992 року за №2 по Боринському селекційному держлісгоспу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Боринське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01.07.1992 року в порядку переведення сучкорубомслід замінити на обрубувача сучків відповідно до нормативно правових актів.

Вищенаведене підтверджується поясненнями представника відповідача ДП ,,Турківське лісове господарство" ОСОБА_8М, частково поясненнями сторін та представника позивача ОСОБА_5 , наказом від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу, наказом від 01.07.1992 року за №2 і 67-к по Боринському селекційному держлісгоспу, відповіддю управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області від 07.04.2015 року , заявою позивача про призначення пільгової пенсії від 25.03.2015 року , довідкою виданою ДП ,,Боринське лісове господарство"від 20.03.2015 року відносно стажу роботи, копією паспорта позивача, свідоцтвом про народження позивача , трудовою книжкою і заявами відповідачів.

Покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про роботу позивача суд до уваги не примає , оскільки не грунтуються на чинному законодавстві.

Визнання позову представником відповідача ДП ,,Боринське лісове господарство" ОСОБА_6 у частині роботи звальщиком лісу з

01.07.1992 року суд до уваги не приймає, оскільки у судовому засіданні не представила ніяких письмових доказів, а також можливих доказів в частині

переведення на звальщика лісу, а тому дані пояснення суперечать записам у трудовій книжці позивача, а інших доказів суду сторони також не представили . Сторони не заявляли клопотання відносно витребування і огляду доказів, а заявляли про закінчення розгляду справи, а тому судом прийнято рішення на підставі тих доказів які подані сторонами .

У решті позовних вимог позивачу відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. з

кожного.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.48,49 КЗпП України, ст.55 пунктом ,,в" Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 ,,Про

затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення ", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

У наказі від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Турківське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 07.12.1987 року сучкорубом замінити на обрубувача сучків.

У наказі від 01.07.1992 року за №2 по Боринському селекційному держлісгоспу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Боринське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01.07.1992 року в порядку переведення сучкорубом замінити на обрубувача сучків.

У наказі від 28.11.1987 року за №129 по Турківському лісгоспзагу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Турківське лісове

господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 07.12.1987 року замінити ім"я Андрій на ОСОБА_1.

У наказі від 01.07.1992 року за №2 по Боринському селекційному держлісгоспу правонаступником якого є Державне підприємство ,,Боринське лісове господарство" про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01.07.1992 року в порядку переведення замінити ім"я Андрій на ОСОБА_1.

У решті позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з Державного підприємства ,,Боринське лісове господарство"

судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1.

Стягнути з Державного підприємства ,,Турківське лісове господарство" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. на користь

ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення, а сторонами, які не були присутні в

судовому засіданні в той самий строк з дня одержання копії рішення, а вразі складення рішення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2016 року.

Головуючий: