Рішення № 55121726, 21.01.2016, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2032/15-ц

Провадження № 2/477/45/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Бітюковою С.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 (не з'явився),

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому свої вимоги виклав наступним чином.

Відповідач перебуває на обліку у позивача та отримував пенсію в звязку втратою годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» як дитина померлого до досягнення ним вісімнадцятирічного віку та до досягнення двадцятитрьохрічного років віку в звязку продовженням навчання. Для призначення та отримання пенсії ним були надані довідки від 28 листопада 2011 року, від 23 березня 2012 року, від 19 вересня 2012 року та від 9 вересня 2013 року про перебування на навчанні в Миколаївському професійному ліцею будівництва та сфери послуг і знаходження там на неповному державному забезпеченні.

Проте відповідно до листа цього навчального закладу від 8 серпня 2014 року ОСОБА_3 під час навчання перебував на повному державному забезпеченні.

Посилаючись на те, що через надання відповідачем недостовірних даних про своє забезпечення в навчальному закладі, йому безпідставно була виплачена пенсія в загальній сумі 9025 грн. 50 коп. за період з 1 грудня 2011 року по 30 червня 2014 року, тому просив стягнути цей збиток з нього на свою користь.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про його час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини і прийшов до такого висновку.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області та отримував пенсію в звязку втратою годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» як дитина померлого до досягнення ним вісімнадцятирічного віку та досягнення двадцятитрьохрічного віку в звязку продовженням навчання.

Відповідно до ст. 36 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються зокрема і діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

У період з 1 вересня 2011 року по 27 червня 2014 року він навчався стаціонарно в Миколаївському професійному ліцею будівництва та сфери послуг (далі ОСОБА_4).

Для отримання пенсії, відповідно до ст. 36 зазначеного Закону, ним були надані позивачу кожні шість місяців довідки ОСОБА_4, які підтверджували перебування на навчанні та знаходження при цьому на неповному державному забезпеченні

Так, ним були представлені довідки від 28 листопада 2011 року, від 23 березня 2012 року, від 19 вересня 2012 року та від 9 вересня 2013 року.

В той же час на запити позивача ОСОБА_4 надав листи від 8 серпня 2014 року та від 16 жовтня 2014 року, згідно з якими ОСОБА_3 дійсно навчався в цьому навальному закладі, але перебував на повному державному забезпеченні.

Посилаючись на положення ст. 11 та ст. 1166 ЦК України позивач вважав, що навмисними діями ОСОБА_3, яка виразилася в наданні недостовірних довідок, була спричинена йому майнова шкода в сумі переплати пенсії, яка склала 9025, 50 грн., яку необхідно стягнути з нього у повному розмірі.

За положеннями ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1,8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сирт та дітей, позбавлених батьківського піклування» статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування. Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими з встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно з абз. 1 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, крім тих, що перебувають під опікою (піклуванням), знаходяться на повному державному утриманні.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 % призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.

Як було встановлено під час розгляду господарської справи за позов УПФ України в Жовтневому районі Миколаївської області до ОСОБА_4 ОСОБА_3 під час навчання в цьому навчальному закладі перебував на неповному державному забезпеченні, тому надані ним відповідачу довідки мають правдиву інформацію.

Це викладено в рішенні суду від 26 лютого 2015 року, яким у задоволенні позову було відмовлено, і яке було залишено в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 травня 2015 року.

Як вже зазначалось, УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області нараховувало ОСОБА_3 пенсію як особі, що знаходилася на неповному державному забезпеченні. Тому, твердження позивача про виникнення відносно вказаної особи через її перебування на повному державному утриманні надміру виплаченої пенсії у сумі 9025,50 грн. є необґрунтованими.

Позивачем не було надано доказів того, що відповідач причетний до складання та видачі довідок або ж внесення до них недостовірної інформації, яка потягла безпідставну видачу коштів, тобто доказів його вини суду не надано.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд зазначає, що доказів спричинення шкоди, вини чи недобросовісності відповідача або ж зловживань з його боку суду представлено не було.

За такого, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди у виді надмірно виплаченої пенсії в звязку з втратою годувальника при продовженні навчання в сумі 9025 грн. 50 коп. - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко