Постанова № 55121652, 15.01.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8519/15-а

пр.№ 2-а/464/23/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2016 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

секретар Кріль Х.О.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова, в якому просить визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну пенсію за вислугу років за період з 20 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року у розмірі 52514 грн. 76 коп., провести індексацію втрачених доходів у звязку з затримкою виплати пенсії, а також стягнути витрати, понесені у звязку зі сплатою судового збору, у розмірі 525 грн. 15 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 2 січня 2007 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Пенсія призначена в розмірі 90% року від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховано та отримано страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Станом на 1 січня 2014 року загальна пенсійна виплата становила 22 956 грн. 98 коп. 15 вересня 2015 року звернувся до відповідача з проханням донарахувати та виплатити 48979 грн. 72 коп. за період з 1 червня 2014 року по 30 вересня 2015 року, однак отримав відмову. Вважає, що рішення відповідача про виплату пенсії не в повному обсязі суперечить вимогам Конституції України та порушує його право на соціальний захист. Крім цього, вважає необґрунтованим рішення відповідача щодо оподаткування його пенсії та стягнення військового збору, оскільки таке суперечить нормам ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої пенсія не підлягає оподаткуванню. Безпідставним є посилання відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень на норми законів України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а також внесені зміни про обовязковість стягнення податків з пенсій та стягнення згідно з ст. 168 ПК України та п.16-1 перехідних положень 1,5 % військового збору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту адміністративного позову та доповнення до такого, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що згоди на зменшення пенсії не надавав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2 січня 2007 року по 1 січня 2014 року позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова як непрацюючий пенсіонер, одержувач пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати працівника прокуратури, до якої включаються усі види оплати праці, на які нараховано страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначення пенсії.

Станом на 1 січня 2014 року загальна пенсійна виплата позивачу становила 22956 грн. 98 коп., з яких 22791 грн. 82 коп. розмір пенсії за вислугу років; 28 грн. 40 коп. доплата відповідно до постанови КМУ від 28 березня 2009 року №198; 136 грн. 76 коп. розмір, що забезпечує максимальну виплату пенсії.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 30 січня 2014 року прийнятий на облік як платник єдиного внеску в органі доходів і зборів, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску ДПІ у Сихівському району м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області /а.с 68/.

У звязку з тим, що відповідно до постанови КМУ від 28 березня 2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» доплата у розмірі 28 грн. 40 коп., що перебувала у складі пенсійної виплати позивача, належить виключно непрацюючим особам, за період з 30 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року виникла переплата пенсії у розмірі 87 грн. 03 коп.

З 1 травня 2014 року загальна пенсійна виплата позивача становила 22928 грн. 58 коп., з яких 22791 грн. 82 коп. розмір пенсії за вислугу років; 136 грн. 76 коп. розмір, що забезпечує максимальну виплату пенсії.

Законом України від 27 березня 2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсії, відповідно до яких з 1 липня 2014 року до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно з законом, якщо їх розмір перевищує 10000 грн. на місяць, - у частині такого перевищення. Ставка податку становить 15% бази оподаткування, якщо розмір пенсії не досягає 10 мінімальних заробітних плат на 1 січня звітного року та застосовується ставка 17% для суми, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат.

Станом на 1 липня 2014 року розмір пенсії позивача становив 22928 грн. 58 коп., розмір податку 1954 грн. 26 коп., пенсія до виплати 20974 грн. 32 коп. Такий розмір пенсії виплачувався позивачу до 31 січня 2015 року включно.

Починаючи з 1 січня 2015 року у відповідності до п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, отриманих платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно з законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року у частині такого перевищення, й оподатковується за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК України. У разі якщо база оподаткування місячного оподаткованого доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15%. Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Згідно з підрозділом 16-1 Перехідних положень ПК України, до завершення реформи Збройних Сил України встановлюється військовий збір. Платниками такого збору є фізичні особи резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту, відповідно до якого обєктом оподаткування військового збору є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб.

Станом на 1 лютого 2015 року розмір пенсії позивача становив 22928 грн. 58 коп., розмір податку 3 245 грн. 92 коп., розмір військового збору 289 грн. 12 коп., пенсія до виплати 19 393 грн. 54 коп. Такий розмір пенсії виплачувався позивачу до 31 березня 2015 року включно.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції чинній на 1 квітня 2015 року, зі змінами, які внесені Законом України від 2 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», передбачено, що тимчасово у період роботи особи з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, зі змінами та доповненнями, визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають зокрема фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч.3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Частиною 1ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, щодо зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно з ч. 3ст. 46 цього Закону, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Отже фізична особа-підприємець вважається працюючою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України від 2 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Враховуючи викладене, з 1 квітня 2015 року у період реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем, пенсія правомірно виплачувалася в розмірі 85%, розмір пенсії становив 19 489 грн. 29 коп., розмір податку 2 558 грн. 06 коп., розмір військового збору 237 грн. 53 коп., пенсія до виплати 16 693 грн. 70 коп. Такий розмір пенсії виплачувався позивачу до 30 червня 2015 року включно.

Як видно з довідки про зняття з обліку платника податків, виданої ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області 18 червня 2015 року, ОСОБА_1 знятий з податкового обліку /а.с. 69/.

19 червня 2015 року УПФУ в Галицькому районі м.Львова переглянуло матеріали пенсійної справи позивача, відповідно розмір пенсії останнього становив 22928 грн. 58 коп., розмір податку 3 245 грн. 92 коп., розмір військового збору 289 грн. 12 коп., пенсія до виплати 19 393 грн. 54 коп. Такий розмір пенсії виплачувався позивачу по 30 вересня 2015 року.

Позивач звернувся до відповідача з проханням донарахувати і виплатити йому 48979 грн. 72 коп. за період з 1 червня 2014 року по 30 вересня 2015 року. Проте, листом від 21 вересня 2015 року №58/К управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова відмовило у такій виплаті у звязку з тим, що розмір пенсії обчислено з дотриманням вимог чинного законодавства, поданих позивачем документів про спеціальний стаж та заробітну плату.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено обовязок органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Оскільки положення податкового законодавства щодо оподаткування пенсії не визнанні такими, що не відповідають Конституції України, так само як не визнано неконституційним Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, та такий є чинним, тому дії відповідача не можуть бути визнані протиправними, останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Щодо доводів позивача про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порушено його права, гарантованіКонституцією України, то питання відповідності законів України Конституції України відноситься до компетенції Конституційного Суду України.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись статтями 2, 9, 11, 70, 159-163 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними, стягнення коштів відмовити.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Головуючий Дулебко Н.І.