Ухвала суду № 55118643, 21.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/20694/15-к

Номер провадження 11-сс/775/17/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гусєва В.В.,

суддів Савкової С.В., Шика В.В.,

за участю секретаря Молдованова Д.В.,

прокурора Гончарука О.Г.,

підозрюваної ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматоського міського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року, якою у кримінальному провадженні № 42015051110000002 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил АТО, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Краматоського міського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року в кримінальному провадженні № 42015051110000002, внесеному 24 серпня 2015 року до ЄРДР, задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил АТО та продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Харкова, громадянки України, розлученої, з вищою освітою, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_2 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, слідчий суддя вказав, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваній запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, заявлені під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрювана ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального законодавства, просять скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що сторона обвинувачення не довела наявність будь-яких передбачених КПК ризиків, до того ж зазначені ризики є ідентичні тим, що викладені у попередньому клопотанні про продовження строку тримання під вартою від 17 жовтня 2015 року. Крім того, вважає постанову військової прокуратури сил АТО від 23 грудня 2015 року про продовження строку досудового розслідування такою, що суперечить вимогам КПК. Разом з тим, слідчий суддя залишив поза увагою її посилання на зменшення розміру застави, яку вона вважає для себе непомірною.

Захисник підозрюваної ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить застосувати до підозрюваної більш м*який запобіжний захід, а при неможливості зменшити розмір застави. Посилається на те, що прокурором не було доведено, що заявлений ризик не зменшився або з*явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою. Крім того, не наведено об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вважає визначений ОСОБА_1 розмір застави завідомо непомірним.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає апеляційні скарги захисників такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим відділом військової прокуратури сил АТО проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

01 вересня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України у тому, що вона підозрюється у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

31 серпня 2015 року ОСОБА_1 була затримана у порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 вересня 2015 року підозрюваній ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 жовтня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року підозрюваній ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 26 грудня 2015 року.

23 грудня 2015 року військовим прокурором сил АТО строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 01 березня 2016 року.

Дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних. Такими даними є протокол допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 31 серпня 2015 року, протоколами обшуків від 31 серпня 2015 року, протоколом слідчого експерименту від 31 серпня 2015 року за участю свідка ОСОБА_4, протоколом огляду грошових коштів від 02 жовтня 2015 року.

Між тим, як встановлено колегією суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, поверхово перевірив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не з'ясовував питання, чи доводять надані стороною обвинувачення докази ті обставини, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ризикам, зазначеним у клопотанні, на даній стадії кримінального провадження.

Колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді про те, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

При вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя згідно змісту вимог ст.179 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити про те, що заявлений ризик не зменшився або з*явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, дослідити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно вимог ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя забов*язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно не дотримані.

Враховуючи позицію сторони обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність прокурором даних, які б вказували про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.

Не можна погодитися також з висновками слідчого судді, оскільки клопотання не характеризується жодними фактичними даними, які були б проаналізовані в контексті кримінального провадження та в співставленні з даними про особу підозрюваної, свідчили про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1

На переконання колегії суддів, слідчий суддя встановив доведеним лише один ризик - можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що цей ризик є підставою для продовження відносно ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу.

Вирішуючи зазначене питання, колегія суддів враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваної.

Таким чином, врахувавши обгрунтованність підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, незначний ступень ризиків, дані про особу підозрюваної, постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, колегія суддів дійшла висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, який існує у кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, а також тим завданням, які має досягти слідство є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який зможе запобігти спробам підозрюваній переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з цим, колегія суддів вважає доцільним покладення на підозрювану обов'язку заборони спілкування з підозрюваним ОСОБА_8, свідками ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та з метою здійснення контролю за поведінкою підозрюваної в цій частині вважає необхідним застосувати до останньої обов'язок щодо носіння електронного засобу контролю.

Згідно клопотання прокурора, завершенню досудового розслідування перешкоджає розсекречення матеріалів складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, завершення двох компютерно-технічних експертиз та доручення до матеріалів відповідних висновків, допит ОСОБА_1 як підозрюваної та виконання вимог ст. 290 КПК України.

Доводи про те, що підозрювана ОСОБА_1 може впливати на виконання зазначених слідчий дій, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки знаходження підозрюваної під цілодобовим домашнім арештом ніяким чином не може впливати на терміни та результати виконання вказаних слідчий дій.

За вищенаведених обставин апеляційні скарги підозрюваної та її захисника підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням колегією суддів нової ухвали про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 196, 407, 422 КПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил АТО про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, скасувати.

У задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил АТО про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відмовити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати цілодобово житло за адресою АДРЕСА_1, поклавши на неї виконувати передбачений ст. 194 КПК України обов'язок - прибувати за кожною вимогою до слідчого, судді або суду, носити електронний засіб контролю, утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8, свідками ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та повідомити письмово під розпис, що в разі невиконання зазначених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 домашнього арешту встановити до 20 лютого 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - тримання під вартою скасувати та звільнити її з-під варти після доставки до місця проживання.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_1, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_1 - Московський відділ поліції Головного управління національної поліції у Харківської області.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: