Ухвала суду № 55118592, 21.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/9140/15-ц Номер провадження 22-ц/775/326/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Гапонова А.В.

суддів Азевича В.Б., Краснощокової Н.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Красно-лиманське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про встановлення факту звільнення, зобов'язання внести до трудової книжки відомостей про звільнення та видачу трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про встановлення факту звільнення, зобов'язання внести до трудової книжки відомості про звільнення та видачу трудової книжки задоволе-но частково. Встановлено факт звільнення позивача за власним бажанням, у зв'язку з по-рушенням власником законодавства про працю, з 02.12.2014 року. Зобов'язано ТОВ «Кра-снолиманське» внести запис до трудової книжки позивача про звільнення за власним ба-жанням, відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій про-сить рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року змінити. Встановити факт звільнення не з 02.12.2014 року, а з 24.11.2014 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначив, що судом пер-шої інстанції не правильно встановлена дата звільнення. Суд виходив із звільнення за вла-сним бажанням, коли потрібно відпрацювати два тижня, по ч.1 ст.38 КЗпП України. Він 18.11.2014 року писав заяву про його звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, в якій просив його звільнити з підприємства з 24.11.2014 року. З 25.11.2014 року він офіційно працює на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська», про у суду першої інстанції були відомості.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Краснолиманське» подало апеляційну ска-ргу в якій просить рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року скасувати й у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представником відповідача ОСОБА_2 у апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції було встановлено, що по-зивачу його заяву про звільнення, надіслану 18.11.2014 року було повернуто поштою. Та-ким чином, позивач при зверненні до суду порушив строки, передбачені ст.233 КЗпП України. Крім того, спосіб захисту порушеного права позивача не відповідає вимогам ст.16 ЦК України. Вважає не доведеним факт роботи позивача на підприємстві відповіда-ча, оскільки копія трудової книжки, що є у матеріалах цивільної справи належним чином не засвідчена, тому не є належним доказом. Крім того посилається на захоплення підпри-ємства озброєними особами та настання форс-мажорних обставин, які підтверджені сер-тифікатом торгівельно-промислової палати.

Позивач ОСОБА_1 доводи його апеляційної скарги підтримав. У задоволенні апе-ляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги відповідача пі-дтримала. У задоволенні апеляційної скарги позивача просила відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши ма¬теріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апе-ляційний суд вважає, що апеляційну скаргу представника відповідача слід задовольнити, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуєме рішення, слід скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем пере-буває у трудових відносинах з 06.03.2007року, що підтверджується копією його трудової книжки, де є запис про прийняття його на роботу до TOB «Краснолиманське» (а.с.13-17).

З 25.11.2014 року позивач офіційно працює на Державному підприємстві «Вугіль-на компанія «Краснолиманська».

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розг¬ляду спра-ви в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рі¬шення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв¬лених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і за-лишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додер-жанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду пер-шої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.З6 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціа-тиви працівника є підставою припинення трудового договору.

Право працівника на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за його ініціативою передбачено ст.38 КЗпП України

Так, ст.38 ч.1 КЗпП України встановлено, що працівник має право розірвати трудо-вий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач 18.11.2015 року звернувся до відповідача з заявою про його звільнення по ч.3 ст.38 КЗпП України з 24.11.2014 року, але конверт з заявою було повернуто позивачу, тобто відповідач заяву позивача про звільнен-ня взагалі не отримав, тобто умови ч.1 ст.38 КЗпП України (щодо попередження власника про звільнення) виконані не були.

Як встановлено в судовому засіданні Апеляційного суду, трудова книжка позивача знаходиться у відділі кадрів підприємства, де він працює в наступний час, тому відповідач об'єктивно позбавлений можливості вносити будь-які записи до трудової книжки позива-ча.

Таким чином апеляційна скарга ТОВ «Краснолиманське» підлягає задоволенню. З цих же підстав у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Оскаржуєме рішення відповідає не вимогам ст.213 ЦПК України, тому підлягає скасуванню з винесенню іншого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303 - 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» задовольнити.

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про встановлення факту звільнення, зобов'язання внести до трудової книжки відомостей про звільнення та видати трудову книжки, скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з об-меженою відповідальністю «Краснолиманське» про встановлення факту звільнення, зо-бов'язання внести до трудової книжки відомостей про звільнення та видачу трудової кни-жки, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціа¬лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: