Вирок № 55118577, 21.01.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7504/15-к

Номер провадження 1-кп/243/60/2016

ВИРОК

Іменем України

21 січня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Носовської Л.О.

при секретареві - Врублевській К.В.,

за участі прокурора Гавриш ІП.,

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Слов'янську кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого , неповнолітніх дітей немає, не судимого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_3; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 119 ч.2, 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2015 року приблизно о 16 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 працюючи на підставі трудового договору укладеного з ФОП ОСОБА_3 водієм автотранспортних засобів, керуючи рейсовим автобусом марки «ЛАЗ Турист», реєстраційний номер НОМЕР_1, перевозив 23 пасажира з міста Артемівська до міста Горлівка.

По шляху проходження, зазначений автобус під керуванням ОСОБА_2 з метою запобігання незаконного перетину блокпосту, розташованого поблизу станції Майорськ, міста Горлівки, був зупинений військовослужбовцями Збройних сил України, які заборонили останньому подальший проїзд, та наказали зачекати дозволу на його здійснення. Проте, обвинувачений , ігноруючи законну вимогу військовослужбовців, вирішив продовжити рух до міста Горлівка в об'їзд блокпосту Збройних сил України.

З цією метою ОСОБА_2, 25 березня 2015 року, близько 18 годин 00 хвилин, на зазначеному автобусі з 23 пасажирами , проїхавши по автошляху прямуванням «Красний Лиман - Артемівськ - Горлівка», в сторону міста Артемівська, близько 6 кілометрів 900 метрів від дорожнього знаку «Курдюмовка», звернув у напрямку селища Зайцеве Микитівського району міста Горлівка, та від'їхавши на відстань 390 метрів від зазначеного автошляху вздовж дороги побачив табличку с застережним написом «Міни» і бетонні блоки за нею, якими перегороджено подальший рух.

Діючи зі злочинною самовпевненістю обвинувачений ОСОБА_2, маючи професійні навики водія, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення , які можуть настати під час руху автобусу від вибуху мін , здійснив об,їзд бетонних блоків , і , минаючи бетонні блоки та таблицю з написом «Міни», розпочав рух автобусу повз бетонні блоки в напрямку села Зайцеве Микитівського району міста Горлівка.

Під час здійснення руху вздовж бетонних блоків за межами асфальтової дороги , автобус, під керуванням обвинуваченого, наїхав на вибуховий пристрій , пролунав вибух, внаслідок якого, через необережність обвинуваченого, пасажири зазначеного автобусу отримали міно-вибухові травми, від яких померли на місці, а саме : ОСОБА_5, 1967 року народження, померла в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією лівої гомілки, множинними рваними ранами правого стегна, сідниць, поперекової області внаслідок мінно-вибухової травми. Дані пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень ; ОСОБА_6, 1968 року народження, померла в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією обох нижніх кінцівок та рваними ранами обох сідниць та поперекової області внаслідок мінно-вибухової травми. Дані пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень ; ОСОБА_7,1966 року народження, померла в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією правої гомілки, розтрощенням правого стегна, переломом кісток лівої гомілки внаслідок мінно-вибухової травми. Дані пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; ОСОБА_8, 1948 року народження, померла в результаті гострої кровотечі, обумовленої множинними переламами ребер з ушкодженням легенів та печінки, переломом грудного відділу хребта, переламами кісток правого передпліччя та правої гомілки, множинними саднами спини, правого плеча, сідниці, ран шкіри верхньої губи та правого гомілкового суглобу, які отворились внаслідок мінно-вибухової травми, та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Також внаслідок вибуху , який пролунав під час здійснення руху транспортного засобу вздовж бетонних блоків, у вищезазначений час та місці, через необережність обвинуваченого ОСОБА_2, який діяв зі злочинною самовпевненістю , маючи професійні навики водія,розуміючи небезпечність своїх дій та суспільну небезпеку, легковажно розраховуючи на відведення небезпечних наслідків , які можуть настати від вибуху мін , пасажирам автобусу були спричинені міно-вибухові травми, а саме: ОСОБА_12,1947 року народження, спричинена мінно-вибухова травма, поєднана черепно-мозкова і скелетна травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий уламковий перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки, які утворилася від ударної дії тупих предметів, якими можуть бути і вторинні продукти розірваного боєприпасу, і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого загоєння терміну понад 21 дня; ОСОБА_9,1971 року народження, спричинена ??вибухова травма, закритий багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом дистального епіметафіза лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, перелом нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, відкритий осколковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням уламків, перелом таранної кістки, крайовий перелом основи п'ятої плеснової кістки, основних фаланг першого і п'ятого пальців лівої стопи, рвані рани внутрішньої поверхні нижньої третини правого стегна і верхньої третини задньої поверхні правого стегна, травматичний відрив правої гомілки в нижній третині (що вимагало проведення операції: ампутації). Дана травма утворилася в результаті дії первинних і вторинних продуктів розірваного боєприпасу і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя.

Обвинувачений ОСОБА_2 не визнав себе винним. Пояснив суду, що працює водієм з 1974 року, та з вересня 2014 року виконував рейси між Горлівкою та Артемівськом. Вранці 25 березня 2015 року він виїхав з Горлівки і о 10 годині був в Артемівську. Повинен був виїжджати з Артемівська близько 14 години,та людей не було. Потім прийшли пасажири, було 14 чоловік , і виїхали після 16 години. На Артемівському блокпосту була черга, перевіряли документи , та військові посадили ще пасажирів з іншого автобусу , який далі не пропустили. О 17 годині 30 хвилин виїхали з цього блокпосту, сутеніло. Потім минули пост на Курдюмовці і поїхали на Майорськ, де на блокпосту було багато легкових машин. Сказали, що вже не пропускають, хоча час закриття не настав. Обвинувачений вийшов з автобусу, просив військовослужбовця пропустити, але той не дозволив і повідомив, що до ранку пропускати не будуть. ОСОБА_2 повернувся до автобусу, сказав, що потрібно повертатися до Артемівська, але пасажири почали обурюватися, казали, що хочуть додому. Пасажир ОСОБА_11 запропонував поїхати іншою дорогою . Інші пасажири його підтримали. Обвинувачений запитав у водіїв легковиків дорогу і останні повідомили , що знають , як їхати. ОСОБА_2 розвернув автобус від блокпосту на Майорську і поїхав іншою дорогою разом з декількома легковими машинами. Потім обвинувачений з,їхав з основної дороги на асфальтову дорогу в напрямку селища Зайцеве. Дорога йшла вниз, і він попереду побачив бетонні трикутники - блоки, які стояли на дорозі та в полі , перекриваючи рух. Не доїхавши біля 100 метрів , він вийшов з автобусу і підійшов до блоків,та в полі поряд з ними побачив грунтову дорогу. В полі в метрах трьох від автобусу обвинувачений також побачив табличку з надписом «Міни». З автобусу виходили люди, він їх попередив, щоб не ходили, оскільки це небезпечно, бо там міни. Водії легкових машин пішли пішки по ґрунтовці. Потім один з них сів за руль, проїхав на машині «Волга» біля 300 метрів вперед по ґрунтовці та по дорозі , зупинився і потушив фари. Обвинувачений вирішив, що далі їхати немає сенсу, але було мало місця, щоб розвернути автобус, бо асфальтова дорога була вузька, стояли інші машини. Він просив , щоб люди вийшли з автобуса ,але вони відмовились. Тоді обвинувачений поїхав вперед метрів 100 до блоків по дорозі та по ґрунтовій дорозі, щоб потім здати назад та розвернути автобус. Але , коли проїхав по грунтовій дорозі декілька метрів, пролунав вибух під автобусом. ОСОБА_2 відкинуло на підлогу, пішов дим. Він почав рятувати людей, витягував їх, викликав МНС, швидку медичну допомогу, та деякі пасажири отримали поранення і загинули.

Перед початком руху автобус стояв перпендикулярно блокам , а коли автобус рухався , то знаходився паралельно асфальтовій дорозі. Обвинувачений не визнає себе винним , оскільки не знав , що по руху автобуса можуть бути міни. При цьому пояснив , що при наявності бетонних блоків і таблички «міни « йому було зрозуміло , що далі їхати не можна.

Незважаючи на те, що обвинувачений не визнає своєї провини, його вина підтверджується дослідженими судом доказами , показаннями потерпілої , свідка, протоколами слідчих дій , висновками експертиз.

Згідно протоколу огляду місця події з доданими схемою та фототаблицею від 26.03.2015 року оглянуто ділянку місцевості, розташованої на відстані 390,0 м зліва від автодороги сполученням Красний Лиман - Артемівськ - Горлівка за умови руху з боку м. Артемівська в напрямку м. Горлівка. Відстань від точки, протилежної даній ділянці місцевості, яка знаходиться на лівому боці проїзної частини даної автодороги, до дорожнього знаку 5.53 «Курдюмовка», який відносно оглядаємої ділянки місцевості знаходиться з боку м. Артемівська, складає 6,9 км.

На ділянці розташована асфальтована дорога, яка веде до с. Зайцеве Микитівського району м. Горлівка , справа від якої знаходиться автобус марки «ЛАЗ 695 НСПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2, який передньою частиною розташований в напрямку с. Зайцеве, при цьому відстань від осі лівого заднього колеса автобуса до краю проїзної частини даної дороги складає 8,1 м, а відстань від осі лівого переднього колеса до даної дороги - 10,2 м.

Ширина асфальтованої дороги складає 6,2 м. На момент огляду на просілковій дорозі розташовані залізобетонні конструкції конусоподібної форми, які обмежують рух даною дорогою.

На ділянці поля, яка знаходиться справа від даної дороги за умови руху з боку автодороги сполученням Красний Лиман - Артемівськ - Горлівка в напрямку с. Зайцеве, на відрізку між вказаним автобусом і автодорогою сполученням Красний Лиман - Артемівськ - Горлівка, наявні 4 таблички уздовж даної дороги з надписом червоним кольором «МИНЫ». Дані таблички фанерні, прикріплені до дерев'яних кілків, які вбиті в землю.

Оглядом автобусу марки «ЛАЗ 695 НСПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що основні пошкодження руйнівного (вибухового) характеру, сконцентровані в задній частині правої бокової сторони даного автобусу, з напрямком деформації металу справа наліво. Також пошкоджений весь корпус автобусу, відсутнє скління. Зліва від автобусу розкидані пошкоджені фрагменти автобусу, предмети одягу та інші предмети, напрямок розкиду справа наліво відносно даного автобусу. В районі задньої частини правої бокової сторони автобусу наявне поглиблення в ґрунті круглої форми (воронка) діаметром 1,5 м, і глибиною 0,7 м. В даному поглибленні на ґрунті маються нашарування кіптяви чорного кольору. Також нашарування кіптяви чорного кольору маються на пошкоджених металевих частинах автобуса, розташованих переважно в його правій боковій частині.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 автобус марки «ЛАЗ 695 НСПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_10

Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00320-03507-13 після технічного контролю транспортний засіб марки «ЛАЗ 695 НСПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано технічно справним.

11.05.2010 року ОСОБА_3 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України видано ліцензію серії НОМЕР_8 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_9 ОСОБА_3 зареєстрований в Горлівській ОДПІ (Центрально-Міське відділення) як платник єдиного податку за видом господарської діяльності - 49.31 - Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.39 - інший пасажирський наземний транспорт.

Відповідно до договору №2 на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка від 12.07.2012 року між виконкомом Горлівської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір, предметом якого є надання перевізникові замовником права на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті м. Горлівка, та забезпечення перевізником якісного та безпечного перевезення пасажирів на умовах, передбачених договором.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_10.

07.07.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, згідно якого працівник зобов'язаний виконувати роботу водія автотранспортних засобів, пасажирські перевезення автобусом по Україні, що підтверджується трудовим договором між сторонами.

Згідно подорожнього листа №001536 за березень 2015 року, 16 березня 2015 року ОСОБА_2 дозволено виконувати рейс на маршруті «Горлівка-Артемівськ» на автобусі ЛАЗ 695 р.н. НОМЕР_4, технічний стан якого перевірено.

Зі схеми маршруту міжміського сполучення Горлівка /АС /- Артемівськ /АС/ вбачається , що маршрут визначений по автошляху прямуванням «Красний Лиман - Артемівськ -Горлівка», та відсутній поворот і маршрут не пролягає по автодорозі в напрямку селища Зайцеве Микитівського району міста Горлівки.

Таким чином , судом встановлено , що місце , де трапився вибух, не знаходиться на маршруті руху автобусу міжміського сполучення «Горлівка-Артемівськ» / Артемівськ-Горлівка /, і саме обвинувачений, який керував транспортним засобом, об,їзджаючи блокпост , привіз пасажирів до цієї ділянки місцевості.

Згідно протоколу огляду від 09.04.2015 року оглянуто автобус «ЛАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 та виявлено пошкодження в задній правій частині транспортного засобу. Найбільші пошкодження наявні в районі заднього правого колеса. В місці пошкодження маються руйнування ходової частини транспортного засобу, а саме розрив та деформація металевих частин деталей та рами автобуса. Відсутні заднє колесо та двері, металева обшивка кузова справа та зліва, також відсутні вікна. Підлога в салоні автобуса в місці найбільших руйнувань відсутня, навколо цього місця маються сліди вибухового впливу у вигляді тріщин, розривів та нашарувань кіптяви чорного кольору. Також наявні деформації у вигляді вигинів направлених зі сторони правого колеса в салон автобуса. Більшість металевих фрагментів автобуса в районі розташування правого заднього колеса також мають сліди вибухового впливу та механічної деформації. Сидіння в салоні автобуса в місці найбільших руйнувань від'єднанні, навколо цього місця маються пошкодження, характерні для вибухової дії у вигляді деформації, розривів та нашарувань кіптяви чорного кольору. Дах автобусу має пошкодження у вигляді деформації металу. В салоні автобусу слідів вибухових пристроїв не знайдено, газові балони, розташовані на даху автобусу, пошкоджень не мають. Пошкодження автобусу характерні для бризантної дії вибуху, що виражено у подрібненні та розриві металевих частин автобусу в місці розташування правого заднього колеса, та фугасної дії вибуху, що виражена в деформації металевих частин і їх відриву, вибивання скління автобусу, та термічною дією вибуху, що виражено у нашаруванні кіптяви чорного кольору.

Згідно висновку №4572/4573 комплексної судової вибухотехнічної експертизи та експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, складеного 8 липня 2015 року, 25 березня 2015 року під час руху автобусу «ЛАЗ 695 НСПГ» р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 в напрямку с. Зайцеве Микитівського району міста Горлівка мав місце вибух заряду вибухової речовини, внаслідок якого на автобусі виникли пошкодження. На поверхні ацетонового змиву з поверхні автобусу, зразку ґрунту, чотирьох металевих уламків та двох фрагментів обшивки автобусу, а також на поверхні металевого предмету з трупу ОСОБА_5 є сліди вибухової речовини - тротилу. За наданими на дослідження об'єктами, вилученими з місця події, встановити вид вибухового пристрою (боєприпасу) не надається можливим.

Потерпіла ОСОБА_17 показала , що її мати ОСОБА_8 25 березня 2015 року після 16 години виїхала додому до Горлівки з Артемівська автобусом, де також знаходилися їх інші знайомі пасажири, про що потерпіла взнала від мами по телефону. Останній раз потерпіла розмовляла за телефоном після 18 години, та взнала , що автобус с пасажирами стоїть в полі, мабуть будуть ночувати, оскільки на Майорському блокпосту не пропустили. Водій питав, чи їхати далі, частина пасажирів сказала, що їхати, інша - не їхати. Більше зв.язку не було. Потім вона взнала , що автобус під час руху підірвався , а її мати загинула.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 25 березня 2015 року їхав із Артемівська на автобусі під керуванням ОСОБА_2 , якій є його сусідом по вулиці в місті Горловці та знаходяться у добрих відносинах. На майорському блокпості автобус не пропустили, хоча за часом вони ще встигали. Пасажири почали обурюватися, всі хотіли додому, почали просити водія об'їхати. Поїхали легкові машини і обвинувачений також рушив. За машиною «Волга» обвинувачений з'їхав з траси на іншу асфальтну дорогу , та попереду на дорозі були бетонні блоки. Обвинувачений зупинив автобус, підійшов до інших водіїв, вони дивилися , обговорювали. В полі перед автобусом була табличка з надписом, яку свідок не прочитав. Потім «Волга» поїхала далі через поле та зупинилася. ОСОБА_2 сказав, що далі не поїде, буде розвертатися. Оскільки дорога була вузька , стояли інші машини, обвинувачений поїхав паралельно блокам на грунтову дорогу і пролунав вибух, автобус зруйнувало. Обвинувачений спасав людей , викликав служби.

Інші потерпілі та свідки по кримінальному провадженню, які неодноразово викликалися до судового засідання , мешкають на території непідконтрольній Україні . Потерпілі не бажають з,являтися до суду , свідки неодноразово не з,явилися до суду, а примусові заходи доставки свідків до суду , тобто ухвали суду щодо приводу свідків , компетентним органам виконати неможливо.

Згідно протоколу огляду місця події та трупа від 26.03.2015 року оглянуто труп ОСОБА_5 та виявлено наступні пошкодження: ліва стопа і гомілка відсутні до рівня колінного суглоба, краї рани нерівні, клаптеві, без осаднень з обширним відшаруванням шкіри та підшкірножирової клітковини. М'які тканини в ділянці рани розтрощені, в просвіті рани видно фрагменти велико- та малоберцової кісток. В поперековій області обширна рвана клаптева рана з нерівними неосадненими краями і розтрощенням підлеглих м'яких тканин, яка продовжується догори вздовж хребта, утворюючи раневой канал. Рана переходить на праву та ліву сідниці і далі на задню поверхню правого стегна. З-під шкіри в проекції лівої лопатки вилучено металевий предмет у вигляді полого циліндра сірого кольору, висотою 3 см, діаметром 1,6 см,

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №283 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_5 померла внаслідок гострої кровотечі, травматологічної ампутації обох нижніх кінцівок.

Згідно висновку судово-медичного експерта №283 від 26.03.2015 року смерть ОСОБА_5 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією лівої гомілки, множинними рваними ранами правого стегна, сідниць, поперекової області внаслідок мінно-вибухової травми. Пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та прямий зв'язок з настанням смерті.

Згідно протоколу огляду місця події та трупа від 26.03.2015 року оглянуто труп ОСОБА_6 та виявлено наступні пошкодження: права нога відсутня до рівня верхньої третини стегна, ліва нога відсутня до рівня середньої третини стегна. Краї ран нерівні, клаптеві, розтрощені, з рясним нашаруванням кіптяви. На задній поверхні стегна рани поширюються на праву та ліву сідниці з переходом в поперекову область. В просвіті ран видно розтрощені м'які тканини та кісткові фрагменти стегнових кісток.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №284 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки про причину смерті №284 ОСОБА_6 загинула внаслідок гострої кровотечі, травматичної ампутації обох нижніх кінцівок.

Згідно висновку судово-медичного експерта №284 від 26.03.2015р. смерть ОСОБА_6 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією обох нижніх кінцівок та рваними ранами обох сідниць та поперекової області внаслідок мінно-вибухової травми. Пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та прямий зв'язок з настанням смерті.

Згідно протоколу огляду місця події та трупа від 26.03.2015 року оглянуто труп ОСОБА_8 та виявлено наступні пошкодження: на правому плечі в верхній та середній третині по задній поверхні, в правій поперековій області з переходом на сідницю, на спині безліч саден буро-коричневого кольору, різної форми, розмірами від 6х5 см до 1,5х1 см. На шкірі верхньої губи в центрі рана з нерівними осадненими краями розмірами 0,7х0,5 см. По внутрішній поверхні гомілковостопного суглобу рана з нерівними неосадненими краями розмірами 7х1,5 см. Права і ліва стопи синюшного кольору.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №286 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки про причину смерті №286 ОСОБА_8 загинула внаслідок гострої кровотечі, множинних переломів кісток тулуба та кінцівок з ушкодженням легенів.

Згідно висновку судово-медичного експерта №286 від 26.03.2015 року смерть ОСОБА_8 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті гострої кровотечі, обумовленої множинними переломами ребер з ушкодженням легенів та печінки внаслідок мінно-вибухової травми. Множинні переломи ребер з ушкодженням легенів та печінки; перелом грудного відділу хребта; переломи кісток правого передпліччя та правої гомілки; множинні садна спини, правого плеча, сідниці; рани шкіри верхньої губи та правого гомілкового суглоба утворились внаслідок мінно-вибухової травми, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та прямий зв'язок з настанням смерті.

Згідно протоколу огляду місця події та трупа від 26.03.2015 року оглянуто труп ОСОБА_7 та виявлено наступні пошкодження: права нога відсутня до рівня середньої третини гомілки. Краї рани нерівні, клаптеві, розтрощені, з рясним нашаруванням кіптяви, в просвіті якої видно кісткові фрагменти велико- та малоберцової кісток. Від рани вгору передньої, зовнішньої та задньої поверхонь відходять множинні рвані рани, які доходять до середньої третини стегна з розтрощенням підлеглих м'яких тканин, відшаруванням підшкірножирової клетчатки і оголенням стегнової кістки. Кістки лівої гомілки незвичайно рухливі в середній третині.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №285 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до довідки про причину смерті №285 ОСОБА_7 загинула внаслідок гострої кровотечі, розтрощення правого стегна та гомілки.

Згідно висновку судово-медичного експерта №285 від 26.03.2015 року смерть ОСОБА_7 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті гострої кровотечі, обумовленої травматичною ампутацією правої гомілки, розтрощенням правого стегна, переломом кісток лівої гомілки внаслідок мінно-вибухової травми. Пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та прямий зв'язок з настанням смерті.

Згідно висновку судово-медичного експерта №346 у ОСОБА_9 виявлено вибухову травму: закритий багатоосколковий внутрішньосуглобний перелом дистального епиметафиза лівої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків, перелом нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням відламків, відкритий осколковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням відламків, перелом таранної кістки, краєвий перелом основи п'ятої плюсневої кістки, основних фаланг першого та п'ятого пальців лівої стопи, рваної рани внутрішньої поверхні нижньої третини правого стегна і верхньої третини задньої поверхні правого стегна, травматичний відрив правої гомілки в нижній третині ( що вимагало проведення операції: ампутації). Дана травма утворилась в результаті дії первинних та вторинних продуктів вибуху боєприпаса, можливо, в зазначений строк і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечна для життя.

Згідно висновку судово-медичного експерта №313 у ОСОБА_12 виявлено мінно-вибухову травму: поєднана черепно-мозкова та скелетна травма: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, закритий осколковий перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки, яка утворилась від ударної дії тупих предметів, яким можуть бути і вторинні продукти вибуху боєприпасу, можливо, в зазначений строк і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яка потребує для свого загоєння строк більше 21-го дня (3-х тижнів).

Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2015 року свідок ОСОБА_13 на фотознімку №3 впізнав водія автобусу «ЛАЗ», який 25.03.2015 року близько 18 год. 30 хв. по ґрунтовій дорозі об'їжджав бетонні блоки на мінному полі, внаслідок чого автобус підірвався. Як вбачається з довідки до протоколу ,на фотознімку за №3 зображений ОСОБА_2

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №212 ОСОБА_2 є психічно здоровим. В період скоєння інкримінованого діяння він за психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними та не перебував у тимчасово хворобливому стані, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами , оскільки вони вчинені відповідно до норм чинного КПК України.

Суд також приймає до уваги , як достовірні докази , висновки експертиз , оскільки вони проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими доказами по справі.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні за необережністю шляхом злочинної самовпевненості кримінальних правопорушень, передбачених ст..119 ч2 ,128 КК України .

Суд вважає доведеним в судовому засіданні , що обвинувачений, рухаючись на рейсовому автобусі до міста Горловки, здійснюючи об,їзд блокпосту ЗСУ в порушення встановленого маршруту руху , звернув з основної траси на асфальтну дорогу у напрямку селища Зайцеве, де побачив вздовж дороги табличку з застережним написом «Міни» і бетонні блоки за нею , якими перегороджено подальший рух. Далі ОСОБА_18, діючи зі злочинною самовпевненістю , маючи професійні навики водія, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення , які можуть настати під час руху автобусу від вибуху мін , здійснив об,їзд бетонних блоків. Минаючи бетонні блоки та таблицю з написом «Міни», обвинувачений розпочав рух автобусу повз бетонні блоки в напрямку села Зайцеве,та під час руху автобусу по грунтовій дорозі, автобус наїхав на вибуховій пристрій , пролунав вибух ,внаслідок якого через необережність обвинуваченого пасажири загинули та отримали тілесні ушкодження.

Суд вважає неправдивими показання обвинуваченого про те , що він вирішив не їхати вперед , та став розвертати автобус. Далі він вказує , що оскільки асфальтована дорога була вузька, там знаходилися інші машини, для розвороту він проїхав уперед до блоків біля 100 метрів, виїхав на грунтову дорогу , де трапився вибух. Суд вважає , що такі показання дані з метою уникнути відповідальність за скоєне , та не приймає їх до уваги при постановленні обвинувального вироку.

Зазначені показання спростовуються даними протоколу огляду міста події , з якого вбачається , що автобус знаходиться справа від дороги , яке веде до с.Зайцеве , передньою частиною розташований в напрямку с. Зайцеве, відстань до краю дороги складає від осі заднього лівого колеса автобуса -8,1 м, від осі переднього лівого колеса -10,2м.

Вони також спростовуються показаннями самого обвинуваченого в судовому засіданні про те , що перед початком руху автобус стояв перед блоками за 100 метрів , перпендикулярно до них ,а під час руху мимо блоків автобус знаходився паралельно асфальтовій дорозі на Зайцеве.

Таким чином , в сукупності наведені докази щодо місця знаходження автобусу після вибуху передньою частиною в напрямку селища Зайцеве , і показання обвинувачення щодо руху автобусу , свідчать про те , що обвинувачений , незважаючи на заборону у вигляді блоків та застережливі таблички «Міни», здійснював рух в напрямку селища Зайцеве , а не виконував маневр розвороту, щоб не рухатися в сторону селища Зайцеве.

Вищенаведені докази , протокол огляду міста події та показання обвинуваченого щодо руху автобусу , також спростовують показання свідка ОСОБА_11 про те , що обвинувачений розвертав автобус. Суд вважає такі показання свідка ОСОБА_11 неправдивими ,не приймає їх до уваги , оскільки вони дані з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за скоєне, особою , яка перебуває в сусідських відносинах з обвинуваченим та зацікавлена у певному розгляді справи.

Статтею 25 частиною 2 КК України передбачено , що необережність є злочинною самовпевненістю , якщо особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння , /дії або бездіяльності /, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

З протоколу огляду міста події вбачається, що на відстані 390 м від основної трасі вдовж асфальтової дороги на селище Зайцево до міста знаходження автобуса знаходяться 4 табличка с написом «Міни».

Обвинувачений показав суду , що дійсно він , керуючи автобусом в об,їзд блокпосту, побачив попереду блоки , якими перегороджено подальший рух , і табличку з написом «Міни» , про що попередив пасажирів та заборонив їм ходити , бо це небезпечно. При наявності бетонних блоків і таблички «міни « йому було зрозуміло , що далі їхати не можна. Тобто обвинувачений передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності , суд вважає , що винність обвинуваченого в інкримінованих йому правопорушеннях - злочинах встановлена , і дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст..119 ч 2, ст.128 КК України ,оскільки він своїми діями, що виразилися у вбивстві через необережність двох або більше осіб, та необережному спричиненні тяжкого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, скоїв кримінальні правопорушення передбачені ст.ст. 119 ч.2 , 128 КК України.

Прокурором заявлені цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь медичних закладів: КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» і Артемівської центральної районної лікарні витрат у зв,язку із стаціонарним лікуванням потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_9, відповідно 7408,03 грн, 20080,78 грн , та 119,81 грн..

Позови підтверджуються письмовими доказами . Так ,вартість лікування ОСОБА_12 складає 7408,03 грн., що підтверджується довідкою від 19.05.2015р., наданої КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Вартість лікування ОСОБА_9 складає 20080,78 грн. та 119,81 грн, що підтверджується довідкою від 19.05.2015р., наданої КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та довідкою Артемівської ЦРЛ.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України , ст.129 КПК України , особа , яка вчинила злочин , зобов,язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров,я на лікування потерпілого від цього злочину , та суд задовольняє такий позов при ухваленні обвинувального вироку.

З урахуванням наведеного , суд вважає необхідним задовольнити цивільні позови прокурора.

При призначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст..65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - злочинів, які відносяться до вчинених через необережність тяжкого та невеликої тяжкості злочинів ; дані про особу обвинуваченого , обставини , що пом,якшують чи обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, не знаходиться на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері , позитивно характеризується за місцем роботи. Суд також враховує вік обвинуваченого, який досяг 57 років , стан його здоров.я , оскільки він страждає на хронічне захворювання - виразкову хворобу; має на утримання матір - пенсіонерку.

Обставин , що згідно з положеннями ст..67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого , судом не встановлено.

Суд визнає обставиною , яка відповідно до вимог ст..66 КК України пом,якшує покарання обвинуваченого , надання медичної та іншої допомоги потерпілим безпосередньо після вчинення злочину.

З урахуванням викладеного ,суд вважає , що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в розмірі мінімального строку , передбаченого санкцією статті , яка передбачає більш тяжче покарання ,застосувавши принцип поглинення покарання , та неможливо призначити інше покарання.

Суд приходить до висновку , що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити в порядку передбаченому

ст..100,124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст.119 ч 2 ,128 КК України і призначити йому покарання за даними статтями:

за ст..119 ч2 КК України - у виді 5 років позбавлення волі

за ст.128 КК України - у виді 2 років обмеження волі

На підставі ст..70 КК України за сукупність злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточно до відбуття ОСОБА_2 покарання у виді 5 / п,яти / років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з 26 березня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув,язнення з 26 березня 2015 року по день ухвалення вироку - 21 січня 2016 року , з розрахунку 1 день попереднього ув.язнення за 2 дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попереднім - утримання під вартою в Артемівській УВП УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироку суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 4915,20 грн - витрати у зв,язку з проведенням вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин НДЄКЦ ГУ МВСУ в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 119,81 грн - витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 на користь Артемівської ЦРЛ / /р\р 35412031002151 , банк ГУДКУ в Донецькій області УДК м.Артемівська , МФО 834016, ОКПО 01990217,НаКЕКВ 1132.

Стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_9 в розмірі 20080,78 грн, ОСОБА_12 - в розмірі 7408,03 грн , загалом 27488,81 грн на користь КЗОЗ «Обласної клінічної лікарні - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф « місто Харьків ,проспект Правди ,13 / р\р 35424201037745 в ГУ ДКСУ в Харьківській області , МФО 851011, код ЄРДПОУ 02003563.

Речові докази у кримінальному провадженні,: автобус «ЛАЗ Турист» реєстраційний номер НОМЕР_6, який залучений постановою слідчого від 17.04.2015 року та знаходиться на зберігання у ОСОБА_16 у філіалі « Артемівського ДЕУ», передати по належності ФОП ОСОБА_3;

ДВД диск, проби ґрунту з місця вибуху, змиви з пошкоджень металевих частин автобусу, металевий предмет у вигляді полого циліндру, 4 металевих уламки, 2 фрагменти обшивки, які залучені постановою слідчого від 24.07.2015 року та відповідно до квитанції №324 знаходяться на зберігання в камері схову Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, знищити;

Речі з трупу ОСОБА_5 (светр, кофта, юбка, бюстгальтер, черевик), речі з трупу ОСОБА_6 (дублянка, кофта, футболка), речі з трупу ОСОБА_8 (полушубок, кофта, сорочка, юбка, колготи, черевик), речі з трупу ОСОБА_7 (светр, джинсові брюки, черевик, шкарпетка), які залучені постановою слідчого від 30.04.2015 року та відповідно до квитанції №262 знаходяться на зберігання в камері схову Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Перепустку НОМЕР_11 на імя ОСОБА_2 (координаційна група сектора С), яка залучена постановою слідчого від 22.06.2015 року та знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12015050150001035 - повернути ОСОБА_2

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим , який утримується під вартою , в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок ухвалено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.О. Носовська