Рішення № 55112870, 13.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/98/16 Справа № 172/1172/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н. Є. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Деркач Н.М., Пономарь З.М.,

за участю секретаря - Хлус Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес»

на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання передати земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовом до відповідача та просив розірвати договір оренди земельної ділянки, та зобов'язати товариство повернути йому земельну ділянку посилаючись на наступне: 01 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки. В подальшому вказаний договір оренди земельної ділянки, в порушення термінів проведення державної реєстрації договорів оренди землі, 04 березня 2012 року зареєстрований у Відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №№122078884001511.

Згідно умов договору оренди земельної ділянки, а саме п.5.3. розділу 5 договору оренди землі (умови збереження стану земельної ділянки) з метою збереження стану земельної ділянки здійснюється орендарем дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до умов п.9.4. розділу 9 договору оренди землі (права та обов'язки сторін). Орендар зобов'язаний проводити на земельній ділянці господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан землі та родючість ґґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; забезпечувати захист земельної ділянки від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно комісійного акту обстеження земельної ділянки від 23 липня 2014 року встановлено, що при обстеженні земельної ділянки виділеної під товарне виробництво, загальною площею 685,6 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області і знаходиться в оренді ТОВ «Дніпроагропрогрес» встановлено, що вказана площа земельної ділянки з весни 2014 року не підтягалась обробітку, у зв'язку з чим заросла бур'яном (карантинними рослинами).

Згідно п.12.3 розділу 12 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Відповідач, порушуючи норми земельного законодавства, в наслідок недбайливого ставлення до виконання своїх обов'язків по виконанню умов договору оренди земельної ділянки, порушив свої зобов'язання допустивши забруднення та засмічення земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності, карантинно-шкідливими рослинами (бур'яном), що призвело до шкідливого впливу на стан землі та родючість ґрунтів.

Відповідно до п.7.1. розділу 7 договору оренди земельної ділянки, після припинення дії договору Орендар повинен повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гірше порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаною зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків.

Просив суд взяти до уваги той факт, що не тільки земельна ділянка позивача не підлягала обробітку в 2014 році та заросла бур'янами в наслідок недбайливого ставлення товариства до виконання умов договору оренди земельної ділянки, а також бур'янами позаростали ще 40 земельних ділянок, які знаходяться на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області, власники яких надали їх в оренду товариству.

Посилаючись на вимоги ст.24, п.«г» ч.1 ст.141 ЗК України, Закону України ««Про оренду землі»», ч.2 ст.651 ЦК України та умови договору оренди землі, позивач просив суд розірвати договір оренди землі, зобов'язати товариство негайно передати йому земельну ділянку загальною площею 2.620 га, що розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області, в стані придатному для цільового використання, та стягнути із товариства на його користь понесені судові витрати по справі.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано договір оренди землі укладений 01 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагропрогрес».

Зобов'язано ТОВ «Дніпроагропрогрес» негайно передати ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2.620 га, що розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області, в стані придатному для цільового використання.

Стягнуто із ТОВ «Дніпроагропрогрес» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по справі, сплачений судовий збір в розмірі 243,6 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що із державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 від 27 жовтня 2001 року вбачається, що ОСОБА_2(пай НОМЕР_2), є власником земельної ділянки площею 2,620 га. Земельна ділянка розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №№631 (а.с.5).

Між ОСОБА_2 і ТОВ «Дніпроагропрогрес» укладено договір оренди землі від 01 серпня 2010 року.

Відповідно до розділу 1 «Об'єкт оренди», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вартість земельної ділянки становить 39401,60 грн. Земельна ділянка, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладено на 5 (п'ять ) років, і є чинним до 31 грудня останнього року оренди. За кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 3 % від вартості земельної ділянки, що становить 1250 грн. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження Орендаря. Виплата орендної плати оформляється письмово.

Згідно умов договору оренди земельної ділянки, а саме п.5.3. розділу 5 договору оренди землі (умови збереження стану земельної ділянки) з метою збереження стану земельної ділянки здійснюється орендарем дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до п.7.1. розділу 7 договору оренди земельної ділянки, після припинення дії договору Орендар повинен повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гірше порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаною зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків.

Відповідно до умов п.9.4. розділу 9 договору оренди землі (права та обов'язки сторін). Орендар зобов'язаний проводити на земельній ділянці господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан землі та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; забезпечувати захист земельної ділянки від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно п.12.3 розділу 12 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

04.03.2012 року договір зареєстрований у Відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №№122078884001511(а.с.6-7).

За актом приймання - передачі земельної ділянки від 01 серпня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду зазначену земельну ділянку у стані, придатному для ведення товарного сільгоспвиробництва.

Актом від 01.08.2010 року сторони визначили в натурі (на місцевості) межі цієї земельної ділянки. Межа земельної ділянки уявляє собою поворотні точки в кількості 4 шт. Межові знаки в кількості 4 шт., якими закріплена земельна ділянка, вказані Орендодавцем в натурі (на місцевості) та передані на зберігання Орендарю(а.с.8).

ОСОБА_2, була направлена по пошті на адресу товариства вимога про розірвання договору оренди землі від 30.07.2014 року, із якої слідує, що орендар повинен був виконати свої зобов'язання щодо сплати орендної плати не пізніше 20 грудня 2013 року. Орендар грубо порушив умови договору та до цього часу свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати у будь-якій формі не виконав, у зв'язку із чим орендодавець вимагає дострокового розірвання договору та повернення йому земельної ділянки(а.с.9-11).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 23 липня 2014 року встановлено, що при обстеженні земельної ділянки виділеної під товарне виробництво, загальною площею 685,6 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області і знаходиться в оренді ТОВ ««Дніпроагропрогрес»» комісією встановлено, що вказана площа земельної ділянки із весни 2014 року не оброблялась, у зв'язку із чим заросла бур'яном (карантинними рослинами) (а.с.27).

До вказаних правовідносин суд застосував положення ст. 12-16, 19, 21, 25, 32 Закону України ««Про оренду землі»», п.7 ст.102-1, п.«б» ч.1 ст.143,152 ЗК України ст. 16, 202, ч.2 ст.318, ч.1 ст.386, ч.1 ст. 626, ч.1 ст.628, 629, ч.2 ст. 651 ЦК України.

Врахувавши надані позивачем докази, та відсутність доказів на підтвердження заперечень відповідача, і встановивши, що відповідачем не виконані обов'язки по виплаті належної позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання договору оренди та повернення позивачу земельної ділянки, посилаючись на вимоги ст.3, 10, 57, ч.1 ст.64 ЦПК України

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнуто із відповідача судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Але із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам у справі та зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.3.1 договору оренди землі за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що становить 1250 грн. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяці останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження орендаря. Виплата орендної плати оформляється письмово.

Згідно п. 12.3 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Акт прийому - передачі земельної ділянки складений 01.08.2010 року.

Підставою для розірвання договору позивач вказував те, що йому не виплачена орендна плата лише за 2013 рік, як і іншим орендодавцям ще 40 земельних ділянок у цьому масиві. Строк виплати орендної плати наступив 20 грудня 2013 року. Також зазначав, що земельні ділянки відповідачем не обробляються, що привело до їх забруднення та засмічення карантинно-шкідливими рослинами (бур'яном). До суду позивач звернувся тільки у вересні 2014 року (а.с.2-3,15-16, 23-26).

Орендна плата за 2013 рік позивачу виплачена 20 грудня 2013 року у розмірі 2634,72 грн., що підтверджується відомістю виплати паїв №2372, яку відповідач надав суду першої інстанції, звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення (а.с.57). Наявність цієї відомості спростовує доводи позивача, викладені ним як у позові, так і у вимозі до товариства від 30.07.2014 року, щодо невиконання товариством умов договору оренди.

Але суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, не звернув увагу на цю обставину, і обґрунтовував необхідність розірвання договору також і несплатою орендної плати за 2013 рік.

Отже, позивач не був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому його доводи в частині не виконання договору відповідачем по оплаті орендної плати за 2013 рік, суперечать фактичним обставинам у справі.

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання укладеного сторонами договору оренди землі, оскільки відсутні зі сторони відповідача істотні порушення умов договору, як і факти того, що систематично не сплачується орендна плата.

На момент укладення договору оренди землі та складання акту прийому - передачі земельної ділянки від 01.08.2010 року стаття 20 Закону України «Про оренду землі» втратила чинність.

Порушення відповідачем термінів проведення державної реєстрації договору оренди не порушує прав позивача, оскільки відповідно до п.2.1 договору оренди землі, цей договір укладено на 5 (п'ять ) років, і є чинним до 31 грудня останнього року оренди.

Отже, сторони визначили термін дії договору оренди, а тому відповідно до вимог ст. 202,203, ч.1,2 ст.631, ст.627, ч.1 ст.638 ЦК України, ч.5 ст.6 Закону України «Про оренду землі», ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, склали та скріпили підписом письмовий документ, в якому зафіксовані правові наслідки цього правочину. Реєстрація договору є лише адміністративним актом щодо договору.

Що стосується доводів позивача про невиконання відповідачем обов'язку щодо утримання земельної ділянки у належному стані, то вони також не можуть бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до положення ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Доводи позивача, викладені ним у вимозі до товариства від 30.07.2014 року, щодо невиконання товариством умов договору оренди стосувалися лише невиплати орендної плати за 2013 рік. Претензій та вимог іншого характеру позивач не заявляв, в тому числі і щодо утримання земельної ділянки у неналежному стані, хоча на той час акт від 23.07.2014 року уже був складений.

Інші органи чи уповноважені особи, також не заявляли до орендаря претензій щодо утримання орендованої земельної ділянки у неналежному стані та усунення порушення земельного законодавства.

А тому застосування судом п.«б» ч.1 ст.143 ЗК України до вказаних правовідносин є безпідставним.

Крім того, із складеного акту від 23.07.2014 року не слідує, що саме земельна ділянка позивача не була обробленою із весни 2014 року, і в акті саме про цю земельну ділянку нічого не зазначено.

Інших підстав для розірвання договору оренди землі позивач не заявляв, а також і не надавав будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення його прав, і про істотне порушення умов договору відповідачем.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи та встановлені обставини у справі спростовують висновки суду, а із матеріалів справи вбачається, що наявні підстави для скасування судового рішення, передбачені ст. 309 ЦПК України, у зв'язку із чим необхідно постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» задовольнити.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання передати земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із цього часу.

Судді: