Ухвала суду № 55112850, 14.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/283/16 Справа № 183/2641/15 Головуючий у 1 й інстанції - Майна Г. Є. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, і вточнивши позовні вимоги, просили визнати недійсними: кредитний договір № 889406/ФЛ від 29 серпня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4; договір поруки № 889406/ФЛ-П від 29 серпня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_5; договір іпотеки №889406/ФЛ-3, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4; договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7; зобов'язати ОСОБА_6 повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Надра» грошові кошти в сумі 1 913 081,43 грн.; зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_7 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилалися на те, що вказаний кредитний договір, договір поруки та договір іпотеки мають бути визнані судом недійсними в зв'язку з тим, що грошові кошти за кредитним договором позивачі не одержували, гроші були одержані ОСОБА_6, під час укладення зазначених договорів позивачі помилилися щодо суттєвих обставин правочину.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просять його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 29 серпня 2008 року позивачем ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" укладений кредитний договір № 889406/ФЛ, відповідно до якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 197 877,04 доларів США за програмою "Іпотечний конструктор".

29 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укадений договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

29 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" укладений договір іпотеки № 889406/ФЛ-3, за яким ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору № 889406/ФЛ від 29 серпня 2008 року, передає в іпотеку, а банк прийняв в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 29 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ВАТ КБ "Надра" укладений договір поруки № 889406/ФЛ-П, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 889406/ФЛ від 29 серпня 2008 року.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою в групі з позивачем ОСОБА_4 і співучасниками з числа посадових осіб банку умисно присвоїли належні останньому валютні цінності в особливо великому розмірі 197877,04 доларів США, що організувала ОСОБА_9

Враховуючи встановлені обставини вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у позові, оскільки відсутні підстави для визнання спірних договорів недійсними, з тих підстав, які зазначені позивачами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 203, 215, 229 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги не доведені.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що суд відмовив у поновленні строку для звернення до суду за захистом своїх прав, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог по суті позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що за кредитним договором позивач не отримав грошові кошти, а зазначений вироку суду не має приюдиційного значення, не може бути підставою для скасування рішення суду і задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо отримання ОСОБА_4 кредитних коштів за кредитним договором № 889406/ФЛ, укладеним 29.08.2008 року між позивачем ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра", встановлені вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року, який набрав законної сили, тому відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України носить преюдиційний характер, і встановлені вироком обставини, в даному випадку, доказуванню не підлягають /а.с. 23/.

Крім того, обставини щодо укладення оспорюваних договорів підтвердили позивачі, пояснивши, що підписали їх, але не читали.

Приведені апелянтом доводи щодо необґрунтованості судом ст. 1212 ЦК України, не може бути підставою для скасування рішення суду та зобов'язання ОСОБА_6 повернути банку кредитні кошти, оскільки кредитні кошти, як зазначили позивачі, вже стягнені за рішенням суду на користь банку.

Посилання апелянта на те, що договір купівлі-продажу не був спрямований на реальне настання правових наслідків, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та визнання договору недійсним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, саме в момент вчинення правочину.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Згідно договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_7, позивач придбав у останнього за відповідну ціну, яка отримана продавцем в момент підписання цього договору, земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. /а.с. 10/.

Згідно договір іпотеки № 889406/ФЛ-3с від 29 серпня 2008 року укладений між позивачем ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра", за яким ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору № 889406/ФЛ від 29 серпня 2008 року, передала в іпотеку, а банк прийняв в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, посилання апелянта на те, що договір купівлі-продажу не був спрямований на реальне настання правових наслідків, є безпідставними.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не є суттєвими для вирішення даного спору.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: