Ухвала суду № 55112838, 20.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/92/16 Справа № 175/137/16-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - Сербін В.В.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Дьоміній А.А.

за участю підозрюваного- Таранущенка О.В.

захисника- адвоката Маслія В.О.

прокурора- Данильченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою захисника- адвоката Маслія В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Дніпропетровського відділення поліції (с.Ювілейне) Дніпропетровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області Дідик А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого Дніпропетровського відділення поліції (с.Ювілейне) Дніпропетровського відділу ГУНП Дніпропетровській області Дідик А.О. та обраний щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 години 30 хвилин 11 березня 2016 року.

Свої висновки слідчий суддя мотивує тим, що прокурором було доведено те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду і незаконно впливати на свідків, крім того підозрюваний може створювати або знищувати докази по даному кримінальному провадженню, внаслідок чого неможливо обрати йому більш м'який запобіжний захід.

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим слідчим суддею, захисником- адвокатом Маслій В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та звільнити останнього з під варти в залі суду, негайно.

В обґрунтування своїх вимог особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною оскільки винесена з суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а саме ст.186 КПК України, ст.370 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, оскільки слідчий суддя розглянув дане клопотання не маючи при цьому законних на те підстав. Так, підготовче засідання та судовий розгляд відносно останнього проводились 15 січня 2016 року після 14 години, не дивлячись на те, що моментом фактичного затримання особи підозрюваного відповідно до протоколу та застосування до нього тримання під вартою є 12 година 30 хвилин 12 січня 2016 року, тобто на думку сторони захисту строк, упродовж якого слідчий суддя повинен був розглянути клопотання щодо застосування запобіжного заходу сплинув 15 січня 2016 року о 12 годині 30 хвилин. Крім того захист акцентує увагу колегію суддів на те, що суд першої інстанції неповно провів судовий розгляд, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Так, не було враховано, що ОСОБА_3 має високі морально-ділові якості, характеризується позитивно, одружений, проживає із родиною в орендованій квартирі, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом від народження, дружину, яка перебуває у декретній відпустці та батька, який страждає на цукровий діабет, після звільнення з лав Збройних сил України підозрюваний вживав активні дії щодо негайного працевлаштування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію сторони захисту без задоволення, обґрунтовуючи свої доводи ризиками, зазначеними у клопотанні, зазначивши при цьому, що не всі знаряддя злочину, в тому числі рушниця, знайдені і підозрюваний, знаходячись на волі, може знищити вказаний доказ, вивчивши надані судом першої інстанції матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, 10 січня 2016 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань /а.с.п.3/.

12 січня 2016 року, о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України /а.с.п.14-15/, що не оспорюється сторонами кримінального провадження та 13 січня 2016 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України /а.с.п.16-17/, а саме у скоєнні в період з 09 січня 2016 року приблизно з 23 години по приблизно 02 годину 05 хвилин, 10 січня 2016 року, нападу на працівників автозаправочної станції ПП «Амік Україна», розташованої в смт.Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, по вул.Нижньодніпровській- ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, скоєного за попередньою змовою з встановленими органом досудового розслідування особами, з застосуванням мисливської зброї та металевого предмету, а також насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, з проникненням у приміщення станції.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею суду першої інстанції були дотримані у повному обсязі.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання старшого слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні старшого слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, які відноситься до категорії особливо тяжких, про що ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру, на підтвердження зазначених обставин до клопотання були надані копії матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту потерпілих та свідків, протокол огляду місця події, протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3, дані про особу обвинуваченого /а.с.п.4-13, 19-22/.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, про що й зазначив в ухвалі.

Про існування вказаних в ухвалі ризиків свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою у групі осіб кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, з застосуванням насильства до потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з демонстрацією та погрозами мисливською зброєю та металевим предметом, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду і незаконно впливати на свідків та потерпілих, може спотворити або знищити докази по даному кримінальному провадженню.

Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України і тримання ОСОБА_3 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Крім того слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано скористався своїм правом, з урахуванням вимог п.1) ч.4 ст.183 КПК України, не визначати альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника щодо недоведеності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки оцінюючи ризики, заявлені та обґрунтовані у клопотанні слідчого, слідчий суддя встановив, що підозрюваний має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, спотворити або знищити докази по кримінальному провадженню та з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватися від слідства та суду.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що підозрюваний ОСОБА_3 має високі моральні-ділові якості, характеризується позитивно, одружений, проживає із родиною в орендованій квартирі, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом від народження, дружину, яка перебуває у декретній відпустці та батька, який страждає на цукровий діабет, вживання активних дій щодо негайного працевлаштування, хоча й мають місце, однак були враховані судом першої інстанції в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і самі по собі, без врахування наведених ризиків, в даному випадку не можуть бути підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу.

Посилання ж захисника підозрюваного ОСОБА_3 на те, що останнього було затримано 12 січня 2016 року о 12 годині 30 хвилин, а судове засідання відбулося 15 січня 2016 року після 14 години хоча й заслуговують на увагу, оскільки вказують на порушення слідчим суддею вимог ч.3 ст.206 КПК України, однак, на думку колегії суддів, зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону не ставлять під сумнів висновки суду, щодо наявності обґрунтованої в ухвалі мети та підстав для обрання саме зазначеного слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у виді тримання під вартою з зарахуванням підозрюваному вказаного стороною захисту періоду до терміну тримання ОСОБА_3 під вартою, і як наслідок- не можуть бути підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Таким чином обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.177 КПК України, ст.178 КПК України, ст.183 КПК України, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і справедливою, що з урахуванням відсутності істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді дає підстави колегії суддів для відмови у задоволенні апеляційної скарги захиснику підозрюваного ОСОБА_3 - адвокату Маслію В.О. та залишення ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року без змін.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.176 КПК України-ст.178 КПК України, ст.183 КПК України, ст.184 КПК України, ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, ст.196 КПК України-ст.198 КПК України, ст.309 КПК України, ч.2 ст.376 КПК України, ст.405 КПК України, п.1) ч.3 ст.407 КПК України, ст.418 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Дніпропетровського відділення поліції (с.Ювілейне) в Дніпропетровській області Дідик А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обраний щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 години 30 хвилин 11 березня 2016 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника адвоката Маслія В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.П.Піскун В.В.Сербін В.О.Семопядний