Рішення № 55110705, 15.01.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5181/15-ц

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

секретарів - Озерчук Г.І., Циби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до ОСОБА_5, 3-тя особа: КП «Куренівське Подільського району м.Києва», про визначення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,

та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: КП «Куренівстке Подільського району м.Києва», про усунення перешкод в користуванні частиною квартири,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили встановити конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1, змінити договір найму, визнавши позивача ОСОБА_3 замість померлої бабусі ОСОБА_6, та зобов»язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні квартирою.

В судовому засіданні позивачі та представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 позовні вимоги підримали з підстав, викладених в позові.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову. Подали до суду зустрічну позовну заяву, в якій просили усунути перешкоди в користуванні квартирою, зобов»язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за власний рахунок привести у попередній стан кімнату площею 20 кв.м. шляхом демонтажу гіпсокартонної стіни (перегородки) відповідно до проекту забудови, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно.

Вислухавши позивачів, відповідача, їх представників, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову та відмову в зустрічному позові, виходячи з наступного.

Квартира АДРЕСА_1 надавалась на підставі ордеру, виданого 13.08.1959 р. на ім»я ОСОБА_6 на сім»ю в складі чотирьох осіб: на неї, сина ОСОБА_5, дочку ОСОБА_8, мати ОСОБА_9 ( а.с.5).

У 1975 році померла ОСОБА_9, у 2009 році померла ОСОБА_6 Власником особового рахунку до цього часу рахується ОСОБА_6, особовий рахунок на квартиру не переведений на будь-кого з повнолітніх осіб, зареєстрованих у спірній квартирі, оскільки тривалий час сторони не можуть дійти взаємної згоди щодо користування квартирою та оформлення договору найму.

На даний час в квартирі зареєстровано 5 осіб : відповідач ОСОБА_5, позивачка ОСОБА_1, її дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_2, малолітня ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Форми №3, виданої КП «Куренівське Подільського району міста Києва» ( а.с.6).

Після смерті у 2009 році ОСОБА_6 сторони не можуть досягти згоди щодо порядку користування жилим приміщенням і переведення особового рахунку. ОСОБА_5 не бажає, щоб власником особового рахунку була його племінниця - позивачка ОСОБА_3, в той же час і сам особисто не виявляє бажання і не ставить вимог про переведення особового рахунку на себе. Але в той же час розуміє, що залишатися власником особового рахунку покійна мати не може. Позивачі ж погоджуються, щоб власником особового рахунку стала ОСОБА_3

Згідно ст.106 ЖК України повнолітній член сім»ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім»ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім»ї наймача.

З відповіді заступника голови Подільської районної в м.Києві державної адміністрації від 09.04.2012р. вбачається, що для переоформлення особового рахунку на квартиру до відділу обліку та розподілу житлової площі необхідно було надати, зокрема згоду всіх членів родини. Разом з тим, відповідач ОСОБА_5 такої згоди не надає і до теперішнього часу, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Згідно з поверховим планом спірна квартира житловою площею 42,9 кв.м. ( загальною площею 59,4 кв.м) складається з 3-х кімнат : 20 кв.м, 12,9 кв.м. 10,0 кв.м., кухні 6,6 кв.м, ванної кімнати 1,9 кв.м, вбиральні 0,9 кв.м, коридору 5,2 кв.м, вбудованої шафи 1,9 кв.м. Квартира обладнана балконом 2, 6 кв.м., вихід на який з кімнати площею 12, 9 кв.м.

Спірна квартира не приватизована.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджено сторонами в судовому засіданні, що у 2006році в квартирі встановлена перегородка у великій кімнаті 20,0 кв.м., після чого вона зменшилась до 13,3 кв.м , але стала ізольованою, а не прохідною, та утворився коридор 6,6 кв.м, по якому забезпечений вільний окремий прохід до кімнати 10,0 кв.м., в якій мешкає відповідач ОСОБА_5 як він пояснив суду, в кімнаті 10,0 кв.м. він мешкає постійно , з моменту заселення, тобто постійно користується цією кімнатою, площа якої не зменшилась.

Згідно ст.257 ЦК України встановлена позовна давність тривалістю у три роки.

Перегородка була встановлена ще за життя власника особового рахунку ОСОБА_6, за її згодою, жодних претензій чи вимог про її знесення відповідач з 2006р. не заявляв. А тому пропустив строки позовної давності без поважних причин. Суд відмовляє у задоволенні цих вимог за пропуском строків позовної давності, про застосування яких просила представник позивача.

Судом встановлено, що між сторонами склались вкрай неприязнені стосунки, виникають постійні сварки щодо порядку користування квартирою. Кімнату 10 кв.м. займає відповідач ОСОБА_5, кімнату 13,3 кв.м. займають інші 4 особи, а кімната 12,9 кв.м., яку займала мати ОСОБА_6, вільна. В цій кімнаті 12,9 кв.м. відповідач зніс двері, вона не замикається, що підтверджується фотографіями, наданими сторонами, також демонтував диван позивачів. Як пояснює відповідач, таким чином він постійно користується балконом для куріння, а тому не бажає, щоб кімната замикалась чи хтось її займав. Тобто відповідач перешкоджає у користуванні цією кімнатою. Спільне користування всіх приміщень квартири неможливе в силу того, що сторони не є членами однієї сім»ї.

Факт перешкоджання користуватись квартирою підтверджується рішенням Подільського районного суду м.Києва від 27.02.2013р. (а.с. 92-99), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного сужду м.Києва від 12.06.2013р. (а.с.100-104). Рішенням суду зобов»язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди позивачам в користуванні спірною квартирою. Також рішенням суду підтверджено неприязнені стосунки між ОСОБА_5 та позивачами.

Обставини , встановлені судовим рішенням, доказуванню не підлягають в силу ч.3 ст.61 ЦПК України. Після прийняття судових рішень домовленість не досягнута, і продовжують тривати конфліктні стосунки. Відповідач вважає, що повернення заборгованості за кредитами, які брали позивачі, може вплинути на його права, оскільки неодноразово колекторні компанії надсилають вимоги про необхідність повернення заборгованості, а також постійно дзвонять, і це його бентежить.

Як на підставу заперечень проти позову ОСОБА_5 послався на те, що в подальшому після приватизації квартири, можуть виникнути труднощі при продажу його частки, оскільки покупці надають перевагу кімнатам з балконом. Тому він дає згоду, щоб кімната з балконом була закріплена за позивачами, а повинна залишатись в загальному користуванні.

Як на підставу зустрічного позову ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_10 послались на норми ст.100 ЖК України, відповідно до якої переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення проводяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім»ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім»ї, які проживають з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов»язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) №191-УІІ від 12.02.2015р., виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення в експлуатацію не потребується. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня опублікування . Тобто, з 05.04. 2015р.

Ст.64 ЖК України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст.65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Як на підставу позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що внаслідок проведеного перепланування (встановлення гіпсокартонової перегородки, не зачіпаючи несучих конструкцій приміщення) мало місце штучне погіршення житлових умов для позивача, таким чином зменшена велика кімната, яка була прохідною, він позбавлений можливості користуватись всією квартирою.

Разом з тим, такі твердження позивача за зустрічним позовом суду не доведені, оскільки він постійно користувався та продовжує користуватись кімнатою 10 кв.м., до якої має вільний прохід по коридору, будь-які його речі та меблі у великій кімнаті 13,3 кв.м. відсутні, а місця загального користування залишаються в загальному користуванні сторін. Гіпсокартонна стіна (перегородка) у великій кімнаті 20 кв.м. була встановлена ще в 2006р, про що було відомо сторонам, і з цього часу ОСОБА_5 не заявляв вимог про порушення своїх прав, не звертався з вимогами про її знесення та приведення квартири в попередній стан. Тобто, суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги в зв»язку з пропуском строків позовної давності. Вимоги щодо чинення перешкод ОСОБА_5 з боку відповідачів у користуванні йому квартирою не підтверджені.

Крім того, позивач за зустрічним позовом посилався на те, що відповідачі ( позивачі за основним позовом) не проживають в квартирі, а тому втратили право користування квартирою і не мають права звертатись до суду, а фактично проживає лише племінниця ОСОБА_3 зі своєю малолітньою дитиною.

Втім, це спростовується рішенням Подільського районного суду від 18.12.2014р., яким йому було відмовлено в задоволенні вимог про визнання позивачів втратившими права користування квартирою. (а.с. 105-108). Як зазначено в рішенні суду , позивач ОСОБА_1 , 1955 року народження та її онука ОСОБА_4, 2006 року народження, проживають в АДРЕСА_2, без реєстрації на період шкільних канікул. ОСОБА_5 чинить перешкоди в користуванні квартирою, тому вони вимушені перебувати всі в одній кімнаті 20 кв.м., і періодично бути відсутніми у спірному помешканні, хоча почергово оплачують житлово-комунальні послуги за окремими квитанціями, ОСОБА_5 платить за себе.

Отже, враховуючи конфліктну ситуацію між позивачами та відповідачем, нагальну потребу у вирішенні питання щодо порядку користування квартирою, неможливість проживати 4-м особам в одній кімнаті при наявності однієї вільної кімнати 12,9 кв.м., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної заяви та недоведеність зустрічного позову.

Крім того, враховуючи переплату розміру судового збору при подачі позову, необхідно повернути 243,60 грн. позивачам відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 64, 64, 100, 106 ЖК України, ст.257, 267 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до ОСОБА_5, 3-тя особа: КП «Куренівське Подільського району м.Києва», про визначення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням задовольнити.

Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1:

-виділити в користування ОСОБА_3 та її доньці ОСОБА_4 кімнату площею 13,3 кв.м

- виділити в користування ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_2 кімнату площею 12,9 кв.м.

- виділити в користування ОСОБА_5 кімнату площею 9,9 кв.м.

Змінити договір найму жилого приміщення, а саме : квартири АДРЕСА_1, визнавши ОСОБА_3 наймачем цієї квартири замість померлої ОСОБА_6.

Зобов»язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: КП «Куренівське Подільського району м.Києва», про усунення перешкод в користуванні частиною квартири відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

Зобов'язати Управління Державного казначейства у Подільському районі міста Києва повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі переплаченої суми 81,20 грн. (квитанція № 367 .від 22.06.2015 року, проведено ГУ Ощадбанку по м.Києву та області), ОСОБА_2 судовий збір переплаченої суми 81,20 грн.( квитанція №369 від 22.06.2015р., проведено ГУ Ощадбанку по м.Києву та області), ОСОБА_3 судовий збір переплаченої суми 81,20 грн.( квитанція № 368 від 22.06.2015р., проведено ГУ Ощадбанку по м.Києву та області).

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун