Постанова № 55104663, 15.01.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3430/15

15 січня 2016 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Лавренюк О.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 11 січня 2016 року.

представника відповідача - Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області Чорнописької В.В., довіреність № 650 від 02 лютого 2015 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі відповідач, Козівська ОДПІ) про визнання незаконними і неправомірними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області при складанні акту про результати здійснення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами від 20 жовтня 2015 року відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та визнання його недійсним, та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.10.2015 року працівниками контролюючого органу проведено фактичну перевірку за місцем здійснення торгівельної діяльності позивача - в кіоску, що розташований за адресою: вул.Лисенка, м. Бережани Тернопільської області та було складено акт від 20.10.2015 року № 140/21-02/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії та за результатами перевірки 28.10.2015 року відповідачем прийнято рішення № 013/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до позивача у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Позивач вважає дії посадових осіб при складанні акту перевірки незаконними і неправомірними, а сам акт таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і складеним з перевищенням службових повноважень та зловживанням службовим становищем та не погоджується з винесеним відповідачем рішенням про застосування фінансових санкцій, оскільки, на думку позивача, воно прийняте на основі незаконно і неправомірно складеного акту, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, свою позицію виклав у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Суду пояснив, що посадові особи контролюючого органу під час здійснення перевірки діяли законно і правомірно, а оскаржуване рішення від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1 прийняте на підставі акту перевірки від 20 жовтня 2015 року № 140/21-02/НОМЕР_1 у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є законним і скасуванню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_4, яка була присутньою при проведенні перевірки контролюючим органом в кіоску, що розташований за адресою: вул.Лисенка, м. Бережани Тернопільської області. Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що не є продавцем у вищезазначеному кіоску, у трудових відносинах із ОСОБА_3 не перебуває, жодних алкогольних напоїв нею продано не було. Натомість вона підписувала документи, надані перевіряючими для підпису, проте фактично з їх змістом ОСОБА_4 не знайомилась, оскільки була налякана словами податківців про те, що в разі відмови від виконання їх вказівок її та власницю кіоску буде оштрафовано. Права відмовитись підписувати надані документи їй ніхто не роз'яснював.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.80.1 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон № 481/95-ВР).

Судом встановлено, що 20 жовтня 2015 року працівниками податкової служби згідно наказу №542 від 20.10.2015 року "Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_3." та на підставі направлення на перевірку № 904 від 20.10.2015 року проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП № НОМЕР_1), свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 26.10.2011 року за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцезій на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання встановлених мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також з інших питань, що регулюються вимогами Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Результати перевірки оформлені актом від від 20.10.2015 року № 140/21-02/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії, а саме 20.10.2015 року реалізовано одну пляшку пива "Львівське світле" (місткістю 0,5 л, міцністю 4,5 %) по ціні 08,00 грн за пляшку. Крім того встановлено, що в кіоску на залишку зберігаються з метою реалізації ще 15 пляшок пива "Львівське світле".

Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_4, посаду якої зазначено в акті перевірки як продавець.

На підставі встановленого факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та висновків акту перевірки Козівською ОДПІ 28.10.2015 року винесено рішення № 013/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абз.5 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Виходячи із положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд вважає, що необхідною умовою для настання відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 даного Закону є факт продажу товару особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.

Необхідно зазначити, що працівниками Козівської ОДПІ не було встановлено, в яких стосунках перебуває громадянка ОСОБА_4 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, тобто не було встановлено факту трудових правовідносин між зазначеними особами, працівниками податкового органу не встановлювався та не документувався факт порушення підприємцем ОСОБА_3 трудового законодавства щодо оформлення найманих працівників, зокрема щодо ОСОБА_4

Крім того, постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 23.12.2015 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд дійшов такого висновку, оскільки ним не здобуто достатньо належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах, як найманий працівник - продавець ФОП ОСОБА_3, здійснила реалізацію пива солодового без наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право продажу такого виду підакцизного товару.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких встановлених обставин, суд вважає неправомірним застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Козівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області, оскільки ОСОБА_4, зазначена в акті перевірки як продавець, не є найманим працівником ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Козівська ОДПІ, будучи суб'єктом владних повноважень, не представила достатньо належних доказів (товарних чеків) факту продажу алкогольного напою, а тому суд не має можливості встановити факт реалізації однієї пляшки пива «Львівське світле».

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання акту перевірки недійсним, суд виходить з того, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, тобто не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії та не породжує будь-яких правових наслідків, а є лише актом, що констатує встановлені під час перевірки порушення. На підставі акту перевірки контролюючим органом виносяться відповідні рішення або податкові повідомлення-рішення, які можуть бути оскаржені, так як є правовими актами індивідуальної дії.

Також суд звертає увагу на те, що порушення, на які позивач посилається як на підставу для скасування рішення про застосування фінансових санкцій, а саме неправомірні дії посадових осіб щодо проведення перевірки та процедури складання акту перевірки, судом не приймаються до уваги оскільки дії посадових осіб податкового органу відповідають приписам ст. 80-86 Податкового кодексу України, якими врегульовано порядок проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині визнання незаконними і неправомірними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області при складанні акту про результати здійснення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами від 20 жовтня 2015 року відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та визнання його недійсним до задоволення не підлягають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що рішення Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,122,158-167,186,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.