Постанова № 55104376, 19.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 січня 2016 року 15:20 справа №826/17529/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2015 року №3093117-01.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17529/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15 жовтня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 04 серпня 2015 року №3093117-01 згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 статті 120, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення статей 36, 76, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 158 509,00 грн., в тому числі за основним платежем - 126 807,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 701,90 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 20 липня 2015 року №1205/17-01/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб від доходів, отриманих у вигляді інвестиційного прибутку фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем статей 36, 76, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, а саме не визначення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами у 2014 році в сумі 747 360,00 грн. в результаті завищення витрат, понесених на придбання інвестиційного активу, та несплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із наступним: позивачем не посвідчено нотаріально, а отже, не підтверджено, сплату грошових коштів за придбання 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" та не надано інших документів, підтверджуючих факт такої сплати.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу 10% частини корпоративних прав статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" від 23 грудня 2008 року підтверджує факт передачі позивачем готівкою грошових коштів ОСОБА_2 у сумі 747 360,00 грн. в оплату частки в статутному капіталі ТОВ "Маяк Інвест", а станом на день укладання такого договору законодавство не вимагало нотаріального посвідчення; з урахуванням вказаної суми витрат на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Маяк Інвест" вбачається відсутність позитивного результату від операцій із інвестиційними активами.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

За правилами, визначеними підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Відповідно до підпункту 170.2.3 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Як встановлено в акті перевірки та визнається позивачем, ОСОБА_1 подав до ДПІ у Шевченківському районі декларацію про майновий стан і доходи, отримані за 2014 рік, разом із додатком 3 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами", де визначено суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу у сумі 7 099 920,00 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу в сумі 7 099 920,00 грн.; фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами складає 0,00 грн.

Матеріали справи підтверджують, що за договором купівлі-продажу 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" від 23 грудня 2008 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 10% прав засновника ТОВ "Маяк Інвест".

Згідно з пунктом 4 вказаного договору сума договору за погодженням сторін становить 747 360,00 грн., які покупець сплатив продавцю під час підписання договору; продавець свідчить, що сплатив грошові кошти в повній сумі він отримав від покупця, підтвердженням чого є підпис на договорі.

Відповідно до копії нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 від 23 грудня 2008 року остання просить вивести її зі складу учасників ТОВ "Маяк Інвест" та засвідчила, що продала свою частку у розмірі 10% ОСОБА_1

Згідно з договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 01 листопада 2012 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_3 частку в статному капіталі ТОВ "Маяк Інвест" у розмірі 85%. За умовами вказаного договору відступлення частки вчиняється за 6 352 560,00 грн., розрахунки між сторонами здійснено повністю до підписання даного договору.

Таким чином на придбання частки в статному капіталі ТОВ "Маяк Інвест" у розмірі 95% позивач фактично витратив 7 099 920,00 грн.

У подальшому за договором купівлі-продажу від 11 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1, представником ОСОБА_4, які є учасниками ТОВ "Маяк Інвест", (продавці) та громадянином США ОСОБА_5, представником громадянина США ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (покупці), позивач передав належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Маяк Інвест" у розмірі 95%, що у грошовому виразі становить 7 099 920,00 грн.

За умовами вказаного договору продаж часток вчинюється за 7 473 600,00 грн., які покупці передали продавцям до моменту підписання цього договору шляхом безготівкового переказу.

Наведене підтверджує, що позивач отримав доход від продажу інвестиційного активу у розмірі 7 099 920,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Таким чином, різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, складає 0,00 грн. (7 099 920,00 грн. - 7 099 920,00 грн.), тобто, фактично у межах спірних правовідносин інвестиційний прибуток відсутній.

На думку відповідача, оскільки договір купівлі-продажу 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" від 23 грудня 2008 року, укладений із ОСОБА_2 не посвідчений нотаріально, позивачем не доведено сплату грошових коштів в сумі 747 360,00 грн. та понесення відповідних витрат.

Разом з тим, суд звертає увагу, що діюче на той час законодавство не встановлювало обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав.

Так, відповідно до норм статті 208 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

За змістом статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Отже, правочин між фізичними особами, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Разом з тим, посилань на норму закону, який встановлює обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, відповідач не наводить, а в договорі купівлі-продажу 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" від 23 грудня 2008 року не вказується про необхідність його нотаріального посвідчення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 9 вказаного договору, як умову щодо нотаріального посвідчення договору, оскільки у цьому пункті договору лише зазначено, що покупець бере на себе усі витрати, пов'язані із укладанням цього договору, у тому числі його нотаріальним посвідченням; утім, зазначене положення договору не можна розцінювати як домовленість сторін на нотаріальне посвідчення договору.

Крім того, суд звертає увагу, що разом із запереченням на акт перевірки від 28 липня 2015 року позивач надав до ДПІ у Шевченківському районі копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 21 липня 2015 року, в якій вона підтверджує, що 23 грудня 2008 року отримала від ОСОБА_1 готівкою кошти у розмірі 747 360,00 грн. за договором купівлі-продажу 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" від 23 грудня 2008 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що витрати ОСОБА_1 на придбання 10% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ "Маяк Інвест" є документально підтвердженими, а висновки акта перевірки про завищення витрат, понесених на придбання інвестиційного активу та несплату податку на доходи фізичних осіб є помилковими.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському від 04 серпня 2015 року №3093117-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04 серпня 2015 року №3093117-01.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 317,02 грн. (триста сімнадцять гривень дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко