Постанова № 55103147, 20.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пархоменко О.Ф.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року справа №239/500/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 р. у справі № 239/500/14-а (головуючий І інстанції Пархоменко О.Ф.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області з 01.07.2013 року, щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати позивача при обчисленні розміру пенсії державного службовця, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на державне пенсійне страхування, скасувати рішення (розпорядження) Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області про перерахунок пенсії щодо не включення в заробіток при обчислені пенсії фактично виплачуваної позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які передбачеі законодавством з 01.07.2013 року, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 85 % від середнього заробітку згідно довідки про складові заробітної плати за № 0-15/352 від 02.07.2013 року, з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2013 року (а.с.2-7).

Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2014 року позов задоволено. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 при обчисленні розміру пенсії державного службовця, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на державне пенсійне страхування, зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2013 року (а.с.43-48).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області задоволено частково, постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року по справі № 239/500/14-а скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року включно, прийнято в цій частині нову ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду. В іншій частині постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року по справі № 239/500/14-а залишено без змін (а.с.57-60).

19 лютого 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, мотивуючи її тим, що суд розглянув не всі позовні вимоги. В заяві зазначено, що позивачем було заявлено вимоги про зобов'язання УПФУ здійснити позивачу перерахунок пенсії в розмірі 85% від середнього заробітку, згідно довідки про складові заробітної плати, суд в резолютивній частині не вказав розмір 85%, а ПФУ при перерахунку пенсії зменшили відсоток від середнього заробітку з 85% на 80%. Тому просив ухвалити додаткове рішення, яким зобов'язати ПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі 85% від середнього заробітку, згідно довідки про складові заробітної плати (а.с.68-70).

Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 22 квітня 2015 року в ухваленні додаткового рішення було відмовлено (а.с.109-110).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 22 квітня 2015 року було скасовано та справу направлено для продовження розгляду (а.с.150-151).

Додатковою постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 року суд першої інстанції резолютивну частину постанови Новогродівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії доповнив четвертим абзацем наступного змісту: В задоволенні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівці Донецької області про зобов'язання здійснити їй перерахунок пенсії в розмірі 85% від середнього заробітку, згідно довідки про складові заробітної плати за формою довідки, затвердженою Постановою управління ПФУ від 14.02.2011 року № 5-1 та довідки від 02.07.2013 року за № 0-15/352 - відмовити (а.с.169-170).

Не погодившись з вказаною додатковою постановою суду першої інстанції від 09 листопада 2015 року позивач подав апеляційну скаргу в якій вказує на порушення судом норм матеріального права (а.с.173-175).

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до положень статті 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 року роз'яснено, що прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу суд може лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Із наданого Пленумом роз'яснення, чітко видно, що додаткове судове рішення може бути прийнято лише на підставі тих доказів, які досліджувались судом при прийнятті основного рішення у справі.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2014 року суд визнав неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 при обчисленні розміру пенсії державного службовця, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на державне пенсійне страхування, зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідно до Закону № 3723-XII, та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2013 року.

Відповідно до поданої позовної заяви, позивач просив суд першої інстанції також зобов'язати УПФУ здійснити їй перерахунок пенсії в розмірі 85% від середнього заробітку, згідно довідки про складові заробітної плати. Як вбачається з цього рішення, судом не прийнято рішення стосовно зазначеної частини позовних вимог.

Суд першої інстанції приймаючи додаткову постанову зазначив що відповідач на законних підставах нарахував позивачу 85% від середнього заробітку, та в 2013 році провів перерахунок на 80% на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) та Розпорядження від 08.04.2011 року № 27-К.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з частинами 3, 4 статті 21 Закону № 2493-III, умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Згідно із прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2493-III дія Закону № 3723-XII поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно з частинами другою і п'ятою статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року (які діяли на час перерахунку пенсії), текст статті 37 Закону № 3723-XII викладено в новій редакції, якою, зокрема, встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати незалежно від стажу роботи та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, з 1 жовтня 2011 року змінились умови призначення пенсії державним службовцям.

Водночас, цим Законом не передбачено проведення після вказаної дати перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям виходячи з нового проценту заробітку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до суду за відновленням своїх прав, порушених при перерахунку призначеної їй пенсії, під час якого при обрахунку її заробітної плати для перерахунку пенсії були враховані не всі складові заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виходу позивача на пенсію в 2011 року, пенсія їй була призначена в розмірі 85 % від суми її заробітної плати, що передбачалось статтею 37 Закону № 3723-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки згідно статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції яка була чинна саме на час призначення пенсії позивачу, пенсійний орган повинен був зробити перерахунок пенсії позивачу виходячи з розміру 85 % від суми заробітної плати позивача, на яку були нараховуванні страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на наведене, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, з задоволенням позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. 168, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 р. у справі № 239/500/14-а задовольнити.

Додаткову постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 р. у справі № 239/500/14-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівці Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії в розмірі 85% від середнього заробітку, згідно довідки про складові заробітної плати від 02.07.2013 року за № 0-15/352, з 02 січня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська