Постанова № 55102783, 12.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ №810/4490/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Супій" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Супій" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 513,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Позивач зазначає, що відповідачем не було сплачено у добровільному порядку витрати на виплату та доставку пенсій за серпень 2015 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 513,39 грн., яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 06.10.22015 та від 12.11.2015 повернуто заяви Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про збільшення позовних вимог з усіма доданими до них документами.

Позивач в судове засідання по справі не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, однак 12.11.2015 через канцелярію суду позивачем було надано клопотання про розгляд даної справи без представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Супій" (ідентифікаційний код 03374801, місцезнаходження 07644, Київська область, Згурівський район, село Мала Супоївка) зареєстроване в якості юридичної особи 17.03.2000, а 07.09.2009 внесено запис про юридичну особу до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.04.2015 (а.с.7-8).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював: з 1 червня 1980 року по 30 вересня 1981 року - трактористом у радгоспі " 30 річчя Перемоги"; з 2 жовтня 1981 року по 23 лютого 1982 року - слюсарем-оператором на Лехнівській птахофабриці; з 9 березня 1982 року по 13 серпня 1982 року - трактористом-екскаваторником у Березанській сільгосптехніці; з 20 серпня 1982 року по 1 січня 1983 року, з 1 жовтня 1983 року по 30 червня 1984 року - скотником радгоспу "ім. Жданова"; 1 липня 1984 року по 13 червня 1992 року, з 17 серпня 1992 року по 15 вересня 1996 року, з 7 жовтня 1996 року по 10 грудня 1996 року, з 27 грудня 1996 року по 26 січня 1997 року - трактористом радгоспу "Малосупоївський"; з 27 січня 1997 року по 16 березня 2000 року - трактористом КСП "Малосупоївське"; з 17 березня 2000 року по 14 березня 2001 року - трактористом СТОВ "Супій"; з 2 квітня 2001 року по 10 грудня 2002 року - трактористом ТОВ "Обрій", з 11 грудня 2002 року по 24 лютого 2003 року - підмінним охоронцем ТОВ "Обрій", з 25 лютого 2003 року по 30 листопада 2008 року, з 2 квітня 2009 року по 9 грудня 2013 року - трактористом у ТОВ "Обрій".

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 2 вересня 2014 року у справі №365/458/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області зобов'язано здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком, передбаченої пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 24 вересня 2013 року.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду у Згурівському районі Київської області сформовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2015 року, згідно якого визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 513,39 грн., в тому числі за пенсіонера ОСОБА_1 (а.с.27).

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з серпня 2015 року був направлений на адресу відповідача, однак поштове відправлення було повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що із проведеного Управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області розрахунку стажу ОСОБА_1 вбачається, що такий стаж його роботи у ТОВ "Обрій" становить 58,93 %, а у СТОВ "Супій" - 41,07 % (а.с.58).

Разом з тим, у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з серпня 2015 року вказано, що частка плати СТОВ "Супій" на покриття відшкодування витрат у цьому випадку становить 40,94 %.

Судом встановлено, що у 1997 році радгосп "Малосупоївський" реорганізовано у КСП "Малосупоївське", а правонаступником останнього з 17 березня 2000 року є СТОВ "Супій" та ПОСП "Надія".

Як зазначено у Статуті Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Супій", назване товариство створюється в процесі реорганізації та є правонаступником КСП "Малосупоївське" в обсягах частини майна, що перейшло до товариства внаслідок реорганізації КСП "Малосупоївське". Крім того, вказано, що обсяг правонаступництва визначається за даними розподільчого балансу (а.с.68-79).

Як вбачається із Акту прийому-передачі від 17 березня 2000 року, до СТОВ "Супій" відійшло від КСП "Малосупоївське" основних засобів по балансовій вартості на 87901,00 грн., а до ПОСП "Надія" - на 378816,00 грн. (а.с.80-82).

Суд зазначає, що позивачем жодних доказів на підтвердження правильності визначення частки у процентному співвідношенні покриття витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1, з урахуванням того, що правонаступником КСП "Малосупоївське" був не лише відповідач, а і ПОСП "Надія".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

За правилами статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом України №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

За визначенням у статті 1 цього Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; а згідно частини третьої статті 18 цього закону вони є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за Списком №2, визначено, зокрема, пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-ХІІ).

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності таким Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (Інструкція №21-1), за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За нормами пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції №21-1).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

На підставі викладеного, суд констатує, що наявні у справі докази свідчать про те, що правонаступниками КСП "Малосупоївське" були СТОВ "Супій" і ПОСП "Надія", обсяг правонаступництва яких визначався за даними розподільчого балансу.

Разом із тим, частка покриття витрат товариством "Супій", вказана у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначена Управлінням Пенсійного фонду без урахування того, що правонаступником КСП "Малосупоївське" було ще і ПОСП "Надія".

При цьому, суд звертає увагу, що самостійно визначати правильний розмір частки плати підприємства із покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є дискреційним повноваженням саме органів Пенсійного фонду, яке суд не може перебирати на себе і, відповідно, самостійно визначати правильний розмір частки названого відшкодування. Оскільки у випадку, який розглядається, орган Пенсійного фонду визначив частку покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій без врахування факту правонаступництва у результаті реорганізації КСП "Малосупоївське" як СТОВ "Супій", так і ПОСП "Надія", а розмір такої частки із врахуванням цієї обставини, не визначив, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області у цьому випадку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як передбачає частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд резюмує, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Як встановлює стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.