Постанова № 55096922, 19.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2016 р. Справа№ 925/949/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Селекційний племзавод "Золотоніський"

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 30.09.2015 року

у справі № 925/949/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мир-Сем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Селекційний племзавод "Золотоніський"

про стягнення 9738 418 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.09.2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський", ідентифікаційний код юридичної особи 33418504, місцезнаходження: 19723, Черкаська область, Золотоніський район, вулиця Шевченка, будинок 61 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мир-Сем", ідентифікаційний код юридичної особи 36775932, місцезнаходження: 19044, Черкаська область, Канівський район, село Павлівка, вулиця Центральна, будинок 147 - 3796892 грн. 90 коп. основного боргу, 606890 грн. 95 коп. штрафу, 5334634 грн. 51 коп. процентів, 73080 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 р. апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Представником відповідача подпно клопотання про відкладення розгляду справи та затвердити мирову угоду.

В судове засідання 01.12.2015 року представники сторін з'явилися. Розгляд справи було відкладено на 15.12.2015 року.

В судове засідання 15.12.2015 року представник позивача не з'явився. Розгляд справи відкладено на 19.01.2016 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

В судове засідання 19.01.2016 року представники позивачма та відповідача не з'явилися.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивачма та відповідача, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів не вважає за необхідне затверджувати мирову угоду від 05.11.2015 року, оскільки її затвердження відноситься до компетенції суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 03.04.2014 року приватним підприємством "Бізон-тех 2012", як постачальником з однієї сторони, і товариством з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" в особі директора товариства Зубенка С.А., як покупцем з другої сторони, був укладений договір поставки насіння № ЧК-Н-39 (далі - договір поставки). Пунктом 1.1. розділу 1 договору поставки сторони визначили предмет договору, згідно з яким у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар і оплачувати його. Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п. 2.1. - найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами;

п. 2.2. - кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікацій ні повністю ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній;

п. 4.3. - дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях;

Розділами 5-8 договору поставки сторони договору погодили умови щодо порядку оплати товару, індексації ціни товару, товарного кредиту, визначили свої обов'язки та права, правові наслідки порушення зобов'язань за договором, порядок вирішення спорів.

Пунктами 9.2., 9.3. договору поставки сторони договору домовились, що відмова однієї із сторін від договору або закінчення строку його дії не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань за поставлений товар, які залишились невиконаними ним, у т.ч. зі сплати сум індексації ціни товару, а також від відповідальності та правових наслідків порушення ним своїх зобов'язань. Договір є виконаним покупцем, коли покупцем виконані всі обов'язки, передбачені договором, у т.ч. сплачена сума індексації товару.

На виконання умов договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року постачальник передав, а покупець отримав товар:

за Специфікацією № 1 від 03.04.2014 року, видатковою накладною № 1147 від 04.04.2014 року, довіреністю № 268 від 04.04.2014 року на загальну суму 762902,40 грн. У Специфікації № 1 сторони договору поставки домовились, що: курс гривні до євро (за 1 євро) на дату складання специфікації становить (використовується як показник К1 у формулах в договорі) - 15,5500; поставка (передача) товару здійснюється на умовах EXW (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Жашківська 3; товар оплачується у строки: авансовий платіж у сумі 152580,48 грн. не пізніше 15.04.2014 року, другий платіж у сумі 610321,92 грн. не пізніше 15.10.2014 року, суми платежів підлягають індексації згідно з договором;

за Специфікацією № 2 від 10.04.2014 року, видатковою накладною № 1575 від 11.04.2014 року, довіреністю № 288 від 11.04.2014 року на загальну суму 278708,85 грн. У Специфікації № 2 сторони договору поставки домовились, що: курс гривні до євро (за 1 євро) на дату складання специфікації становить (використовується як показник К1 у формулах в договорі) - 13,5000; поставка (передача) товару здійснюється на умовах EXW (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна 2; товар оплачується у строки: авансовий платіж у сумі 41806,33 грн. не пізніше 14.04.2014 року, другий платіж у сумі 236902,52 грн. не пізніше 15.10.2014 року, суми платежів підлягають індексації згідно з договором;

за Специфікацією № 5 від 23.04.2014 року, видатковою накладною № 2532 від 05.05.2014 року, довіреністю № 384 від 05.05.2014 року на загальну суму 1787204,10 грн. У Специфікації № 5 сторони договору поставки домовились, що: курс гривні до євро (за 1 євро) на дату складання специфікації становить (використовується як показник К1 у формулах в договорі) - 11,0000; поставка (передача) товару здійснюється на умовах EXW (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Гладківщина; товар оплачується у строки: авансовий платіж у сумі 536161,23 грн. не пізніше 30.04.2014 року, другий платіж у сумі 1251042,87 грн. не пізніше 15.10.2014 року, суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Всього по договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року згідно з Специфікаціями 1, 2, 5 постачальник передав, а покупець отримав товар на загальну суму 2828815,35 грн.

22.10.2014 року за вих. № 313 покупець - ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" направив постачальнику ПП Бізон-Тех 2012" гарантійний лист, у якому визнавши заборгованість на суму 2097969,84 грн., гарантував її погашення згідно запропонованого графіку (т. 1 а.с. 113).

23.10.2014 року сторонами договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року було складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 по 23.10.2014 року, яким покупець підтвердив наявність заборгованості перед постачальником по договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року станом на 23.10.2014 року у розмірі 2097969,84 грн.

Згідно з інформацією системи клієнт-банк, виписками із особового рахунку постачальника, покупцем перераховано постачальнику як оплату за отриманий товар по договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року: 04.04.2014 року - 152580,48 грн., 11.04.2014 року - 42103,80 грн., 25.04.2014 року - 536161,23 грн., 03.12.2014 року - 75000 грн., а всього - 805845,51 грн.

20.02.2015 року за вих. № 42/12/15 постачальник - приватне підприємство "Бізон-Тех 2012" направив покупцю ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" претензію-вимогу про виконання прострочених грошових зобов'язань з оплати товару за договором поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року, в якій вимагав негайно сплатити суму основного боргу у розмірі 2022969,84 грн., суму індексації ціни товару 2793854,51 грн. та попередив про можливе стягнення в судовому порядку, крім зазначених сум заборгованості, додаткових грошових сум процентів, штрафу і пені.

22.04.2015 року приватним підприємством "Бізон-Тех 2012", як первісним кредитором з однієї сторони, укладено з позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Мир - Сем", як новим кредитором з другої сторони, договір №1/ЧК-Н-39 про заміну кредитора у зобов'язанні. За цим договором первісний кредитор передав новому кредитору всі свої права та вимоги до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський", що виникли на підставі основного договору - договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року, а новий кредитор прийняв їх. Грошове зобов'язання (основний не проіндексований борг) боржника як покупця перед первісним кредитором на дату укладення договору про заміну кредитора у зобов'язанні, становив 2022969,84 грн., боржником є товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський". Пунктом 4 договору про заміну кредитора у зобов'язанні сторони цього договору визначили, що з моменту укладення цього договору новий кредитор повністю замінив первісного кредитора в основному договорі, до нового кредитора перейшли всі права та вимоги первісного кредитора до боржника за основним договором, в т.ч. новий кредитор отримав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати на свою користь основного боргу, суми індексації ціни товару, штрафних санкцій (неустойки), процентів (відсотків), збитків, інфляційних втрат за основним договором поставки, а також право на звернення до суду з позовом до боржника в разі невиконання ним основного договору на користь нового кредитора. Боржник є зобов'язаним виконати всі свої обов'язки і зобов'язання за основним договором на користь нового кредитора. Згідно з п. 7 договору про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор зобов'язався самостійно повідомити боржника про відступлення йому прав вимог за основним договором і необхідність провести виконання зобов'язань та обов'язків за ним на його користь.

28.04.2015 року позивач, як новий кредитор, направив відповідачу повідомлення -претензію № 1 про заміну кредитора та сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 05.05.2015 року.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року (договору поставки) та договору № 1/ЧК-Н-39 від 22.04.2015 року про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із суті їх прав та обов'язків за цими договорами.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 1, 2 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 3 ст. 692 ЦК також передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 518 ЦК України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

За викладених обставин справи і норм законодавства, суд вбачає, що станом на дату прийняття рішення відповідач прострочив оплату товару, отриманого по договору поставки насіння № ЧК-Н-39 від 03.04.2014 року, прострочена основна заборгованість відповідача по даному договору поставки становить 2022969,84 грн., строк виконання цього зобов'язання настав 15.10.2014 року, з 16.10.2014 року триває період прострочення. Договір поставки виконувався сторонами цього договору, недійсним в установленому законом порядку не визнавався, наявність і розмір основного грошового зобов'язання в сумі 2022969,84 грн. позивачем обґрунтовані і доведені поданими доказами, відповідачем визнані.

Умовами п. 5.1., 7.1 п.п. 7.1.1. договору поставки сторони цього договору встановили обов'язок покупця оплатити постачальнику товар в порядку, строки та в розмірах згідно з договором і Специфікаціями, а також сплатити суму індексації товару в порядку та строки, визначені підпунктами 5.6.1.- 5.6.7. пункту 5.6. договору поставки.

Крім того, в пунктах 6.1.-6.3. договору поставки сторони цього договору погодили, що поставлений покупцю товар сторони вважають товаром, що поставлений на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить ціна отриманого та неоплаченого покупцем товару, строк користування товарним кредитом становить період з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із Специфікацією, процентна ставка за товарним кредитом становить 24% річних. Покупець самостійно розраховує проценти за товарним кредитом і сплачує їх у день оплати товару. Відповідно до п. 8.5. договору поставки, сторони договору домовились, що, згідно із ст.ст. 692 ч. 3, 694 ч. 5, 536 ЦК України, у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення за погодженою формулою.

За прострочення строків виконання грошових зобов'язань, згідно з п. 8.1.3. договору поставки, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

По договору про заміну кредитора у зобов'язанні первісний кредитор відповідача відступив своє право вимоги за договором поставки позивачу.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України);

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України);

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2015 року у справі № 925/949/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 925/949/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна