Рішення № 55096703, 14.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2016 р.Справа № 922/6225/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "ХЕЛП-АГРО", м. Харків, до приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Каплунівка Краснокутського району Харківської області, про стягнення 136820,60 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ХЕЛП-АГРО", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "ПСП "Дніпро", про стягнення заборгованості за договором поставки в загальній сумі 136820,60 грн., в т.ч. основна заборгованість - 63720,00 грн., 3% річних - 3964,60 грн., інфляційні втрати - 50020,20 грн., штраф - 19166,00 грн. Позивач просить також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В слуханні справи 23.12.2015р. оголошена перерва до 14.01.2016р. об 11:00 год.

У судовому засіданні 14.01.2016р. позивачем подано клопотання про прийняття судом уточненого розрахунку позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача 19790,56 грн. інфляційних втрат, 11836,00 грн. штрафу, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Суд розцінює подане позивачем клопотання як заяву про зменшення позовних вимог, приймає таку заяву та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2016р., про час та місце розгляду справи повноважний представник відповідача був повідомлений під розпис у судовому засіданні 23.12.2015р., відповідач про причини неявки суду не повідомив. У судовому засіданні 23.12.2015р. відповідач вказував на те, що основна заборгованість ним повністю погашена.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами.

Вислухавши представників сторін, які були присутні в судових засіданнях по даній справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.01.2013р. між ТОВ НВФ "Хелп-Агро" (продавець, позивач) та ПП ПСП "Дніпро" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 2204п1, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність насіння соняшника та кукурудзи в кількості та по ціні, що обумовлені у цьому договорі, а покупець зобов'язався сплатити вартість товару та прийняти товар в порядку, строки та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.5 Договору загальна вартість товару складає 63720,00 грн.

Відповідно до п.п 2.3.1 Договору оплата товару має бути здійснена в трок до 01.10.2013р.

Позивачем на виконання умов Договору на адресу відповідача був поставлений товарна загальну суму 63720,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 354 від 22.04.2013р., довіреністю на отримання ТМЦ № 2 від 22.04.2013р.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив своєчасно, тобто до 01.10.2013р., оплату товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 63720,00 грн.

Вказана заборгованість була сплачена з порушенням строків оплати, а саме відповідачем були здійснені наступні оплати : 12.11.2013р. - 13000,00грн., 17.10.2014р. - 5000,00 грн., 24.10.2014р. - 7000,00 грн., 05.11.2014р. - 15000,00 грн., 19.08.2015р. - 16000,00 грн., 30.11.2015р. - 15000,00 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень та виписок банку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 3.4. Договору за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, покупець за вимогою продавця сплачує штраф у розмірі 30% від суми невиконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач нарахував до сплати відповідачу штраф у сумі 19116,00 грн., в розмірі 30% від несвоєчасно оплаченої суми заборгованості 63720,00 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору. Суд зазначає, що відповідачем нарахована сума штрафу не спростована, заперечень щодо стягнення штрафу не заявлено.

Судом також встановлено, що позивачем в рахунок оплати штрафу частково зараховані кошти в сумі 7280,00 грн., що були оплачені 30.11.2015р.

Суд зазначає, що 30.11.2015р. відповідачем були перераховані на користь позивача кошти в загальній сумі 15000,00 грн. з призначенням платежу за насіння, заборгованість 2013 року, з яких позивачем 7720,00 грн. було зараховано в рахунок оплати основного боргу, а 7280,00 грн. в рахунок часткового погашення штрафу. Суд зазначає, що договором не передбачені інші умови зарахування коштів у разі недостатності платежу, вказані дії позивача не суперечать вимогам діючого законодавства.

Враховуючи те, що право на стягнення штрафу передбачено сторонами в договорі, а також порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд вважає вимоги щодо стягнення неоплаченої частини штрафу в розмірі 11836,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 19790,56 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок здійснений з урахуванням часткових оплат, що здійснювались відповідачем, за відповідні періоди. Наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 19790,56 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (62010, Харківська область, Краснокутський район, с. Каплунівка, вул. Морозова, 74, код 34643912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "ХЕЛП-АГРО" (місце реєстрації : 64801, Харківська область, смт. Близнюки, в'їзд Механізаторів, буд. 1/9, поштова адреса : 61060, м. Харків, пр. Московський, буд. 142/2, код 30511419) 19790,56 грн. інфляційних втрат, 11836,00 грн. штрафу, 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.01.2016 р.

Суддя ОСОБА_2