Постанова № 55096650, 20.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.01.2016 справа №908/5029/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1Л ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу за участю представників сторінка від позивача відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м.Київ Не зявились Не зявились на рішення господарського судуЗапорізької областівід11.11.2015 р.у справі№908/5029/15 (суддя Алейнікова Т.Г.)за позовом до про Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група, м.Київ Приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія АСКА, м.Запоріжжя стягнення 40 737,56 грн. ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ звернулось з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Запоріжжя про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 вересня 2013 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «УниКредит Лізинг» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01/4217, предметом якого є страхування транспортного засобу «Ніссан» державний реєстраційний № НОМЕР_1.

19 липня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Ніссан» держ. № НОМЕР_1 та транспортного засобу «Сканія» державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Сканія» державний реєстраційний № НОМЕР_2, застрахована у ПАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу № АІ/0358544.

Після сплата страхового відшкодування позивач звернувся з вимогою до відповідача про відшкодування сплаченої суми. Вимога залишена без задоволення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 року у справі № 908/5029/15 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд погодився з доводами відповідача відносно недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору а також того, ст.35 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. Законом передбачений також порядок її розгляду та строк виплати такого відшкодування. Порядок дотриманий не був. Крім того, на час ДТП поліс відповідача АІ 0358544 був діючим. Ним був застрахований автомобіль НОМЕР_3, але даний транспортний засіб не був учасником ДТП.

Позивачем у справі подана апеляційна скарга, у якій заявник просить скасувати судове рішення через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на скаргу вказано на її безпідставність. Відповідач просить розглянути скаргу без участі його представника.

Представник заявника скарги у судове засідання також не зявився.

При розгляді скраги, судова колегія зазначає помилковість висновку господарського суду Запорізької області про недотримання позивачем порядку звернення для виплати страхового відшкодування, передбаченого Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема ст. 35, 36 Закону виходячи з наступного.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: позивач - страхова компанія - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, отримала від страхувальника право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди.

Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», оскільки за договором страхування відповідальності останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.

Разом із тим за правилами п. 35.1 ст. 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до заміни кредитора.

Враховуючи викладене, до нового кредитора - ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - обов'язок подачі заяви не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі - ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» не є страховиком у розумінні наведеної норми, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами, у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову на тій підставі, що страхова компанія-позивач не звернулася до страхової компанії-відповідача із заявою в порядку ст. 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», є помилковим.

Вищевказана правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 року у справі № 3-165гс14 по аналогічному спору, яка відповідно до приписів ст.111-28 ГПК України повинна бути врахована при вирішенні спору, що розглядається.

В той же час, у задоволенні позовної заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9401648, яка сталася 19.06.2014 року у м. Харкові (а не 19.07.2014р., як вказує заявник скарги у позовній заяві) о 18-00 год., винним у ДТП є ОСОБА_4, який керував вантажним автомобілем SKANIA, номерний знак НОМЕР_2 , цивільно - правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «УАСК АСКА» згідно з полісом АІ0358572 (а.с.17-18).

Відповідно до Постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.07.2014р. ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Районним судом встановлено, що ОСОБА_4 при скоєнні ДТП, керував автомобілем НОМЕР_4.

В то же час, відповідачем застрахована відповідальність водія автомобіля «Сканія» з номерним знаком № НОМЕР_2.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Сканія» з номерним знаком, вказаним і постанові районного суду, застрахована не була.

Відповідно до ст. 35 ГПК України встановлені вищевказаним судом обставини не потребують доказування.

Апелянт наполягає на технічній помилці при виготовленні постанови районного суду, але даними про те, що допущена описка у встановленому законодавством порядку виправлена, господарський суд не володіє.

Крім того, в основу вимоги позовної заяви покладений Поліс страхування АІ 0358544 (а.с.31), в той час як відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.17-18) цивільно - правова відповідальність винного водія була застрахована відповідачем у справі, що підтверджується іншим полісом АІ0358572, який позивачем взагалі не наданий. В матеріалах справи поліс цієї серії на номеру відсутній. Умови страхування за цим полісом невідомі, як і строк його дії.

Окрім того, згідно довідки та постанови суду іншим учасником ДТП був автомобіль NISSAN з номерним знаком № НОМЕР_5, в той час, як згідно з договором страхуванням позивачем був застрахованих автомобіль NISSAN з номерним знаком № НОМЕР_1.

Відповідно до акту огляду (а.с.21) та калькуляції ремонту СТО ТОВ «Атлант-М на Гагаріна», м. Харків (а.с. 23) пошкодження отримав автомобіль NISSAN з номерним знаком № НОМЕР_5, в той час як позивачем застрахований автомобіль з номерним знаком № НОМЕР_1.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які дають право позивачу звертатись до відповідача в порядку, передбаченому ст.993 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевказане, позовна заява задоволенню не підлягає, у звязку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду, яким у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 99, 101-103, 105 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 року у справі № 908/5029/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя: О.Л. Агапов

Судді: С.А. Малашкевич

ОСОБА_2

Надруковано 5 прим 1- позивачу, 1- відповідачу, 1- у справу, 1- ДАГС, 1- ГСЗО