Ухвала суду № 55084804, 20.01.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/6905/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі Головець М.А , з участю прокурора - Сехіна С.І. , захисника ОСОБА_3 розглянув у відкритому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області Римарука І.В. на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 12.11.2015 року за матеріалами кримінального провадження № 11-кп/777/6589/165 яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області, мешканка с. Чомонин, Мукачівського району, вул. Терека, 28, українки, громадянка України, не заміжня, не працююча, маючої на утриманні 4 малолітніх дітей, раніше не судимої

визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень з призначенням покарання відповідно:

-за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.;

-ч. 3 ст. 358 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.;

-за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді- штрафу в розмірі 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 грн.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України та ч.1, 2 ст. 190 КК України, шляхом поглинеання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 грн.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання, призначеного за ч. 3 ст. 358 КК України з випробуванням, якщо протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі управління соціального захисту населення Мукачівської райдержадміністрації суму в розмірі 69 266 грн. ( шістдесяти дев'яти тисяч двохсот шістдесяти шести гривень) за відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

За вироком ОСОБА_4 визнана винною в тому, 08.08.2007 року, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації по вул. Миру, 18 в м. Мукачеві з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, умисно надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 777 г, 778г, 779г від 08.08.2007 Про призначення усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства соцполітики України № 96 від 22.02.2012 року, відносно того, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дитину.

В подальшому, 08.08.2007 року обвинувачена ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА ( м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно використала підроблений документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву №777г, 778г, 779 г, від 08.08.2007 року Про призначення усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дитину.

Крім цього, 08.08.2007 року ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації за вищевказаною адресою, з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, шляхом обману надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву №777г, 778г, 779г від 08.08.2007 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дитину.

Згодом, 18.12.2008 року ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА ( м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, повторно та умисно надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 733 д, 734 д, 735 д від 18.12.2008 Про призначення усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Крім того, 18.12.2008 року ОСОБА_4 Б, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА ( м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, умисно надала працівнику УПСЗН офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 733 д, 734д, 735д від 18.12.2008 Про призначення усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Продовжуючи свої злочинні дії, 18.12.2008 обвинувачена, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА за вищевказаною адресою, з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, повторно, діючи умисно, шляхом обману надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 733д, 734д, 735д від 18.12.2008 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соцполітики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Крім того, 18.11.2011 року ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соцзахисту населення Мукачівської РДА ( м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 2644 д, 2645 д, 2646 д під 18.11.2011 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соцполітики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю. При цьому, проживала з громадянином ОСОБА_5, тривалий проміжок часу, вела з ним спільне господарства та виховувала дітей.

Також, 18.11.2011 року ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА за вищевказаною адресою, з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, умисно надала працівнику УПСЗН підроблений офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 2644 д, 2645 д, 2646 д від 18.11.2011 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що в ході досудового розслідування, було з'ясовано, що громадянин ОСОБА_5 проживав разом із обвинуваченою тривалий проміжок часу, вів спільне господарства та виховував дітей.

Крім цього, 18.11.2011 року, ОСОБА_4 Б,, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА за вищевказаною адресою, з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, шляхом обману надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення цієї допомоги, а саме заяву №2644д, 2645д, 2646д від 18.11.2011 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соцполітики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Крім того, 12.11.2013 року обвинувачена ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 18, з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 2938д, 2936д, 2937д від 12.11.2013 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи па те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

В подальшому, 12.11.2013 року обвинувачена ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської РДА (м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно надала працівнику УПСЗН підроблений офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву №2938д, 2936д, 2937д від 12.11.2013 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Крім того, 12.11.2013 року, ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації ( м. Мукачево, вул. Миру, 18), з метою отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, шляхом обману надала неправдиву інформацію в офіційний документ, який став підставою для призначення вищевказаної допомоги, а саме заяву № 293 8д, 2936д, 2937д від 12.11.2013 Про призначення усіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, про те, що вона є одинокою матір'ю, незважаючи на те, що з нею разом проживав громадянин ОСОБА_5, з яким вони разом вели спільне господарство та виховували дітей.

Таким чином, за період з 2007 року по жовтень 2015 року, обвинувачена ОСОБА_4, в порушення приписів абзацу четвертого ст. 18-1 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми, якими передбачено, що жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям не має, незаконно отримала соціальну допомогу як одинока мати своїх дітей, а саме на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 27.11 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, в загальній сумі 69 266 грн.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Закарпатської області просить вирок Мукачівського міськрайонного суду від 12.11.2015 року щодо ОСОБА_4 змінити та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань, призначених за ч.1,4 ст. 358 КК України та ч.1,2 ст. 190 КК України більш суворим, призначеним за ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 вважати засудженою до остаточного покарання у виді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає обовязки, передбачені п.2,3 ст. 76 КК України. Разом з тим, вказує на помилку суду першої інстанції при застосуванні ст. 70 КК України, що призвело до призначення двох видів покарань.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, пояснення захисника на підтримання і визнання апеляційної скарги, перевіривши та дослідивши матеріали провадження в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації діяння особою, яка подала апеляційну скаргу не оспорюються, внаслідок чого вони відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України судом апеляційної інстанції не перевірялися.

Однією з умов постановлення законного і обгрунтованого вироку у кримінальному провадженні є суворе дотримання судом визначених законом вимог до його змісту та форми.

Відповідно до вимог статті 370 КПК України вирок повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Вирок буде законним лише в тому випадку, коли він ухвалений з дотриманням всіх матеріальних законів, які підлягали застосуванню, та відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а саме: його ухваленню передувало проведення передбачених законом процесуальних дій, а зміст вироку викладено у відповідній закону формі.

Форма вироку передбачає певний порядок як розташування всіх складових частин вироку, так і викладу кожної його частини, а також логічність викладу всіх елементів вироку з приведенням відповідного мотивування .

Форма рішення - одна з рис, притаманних процесуальній формі судочинства в цілому, а тому точне дотримання передбаченої законом форми судового рішення - неодмінна умова законності судочинства та законності судового рішення в цілому.

Суд першої інстанції вказаних вимог законодавства не дотримався.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України, що згідно вимог ст. 33 КК України утворює сукупність вчинених злочинів.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З даної норми слідує, що за сукупністю злочинів покарання призначається відповідно до ст. 70 КК України і здійснюється у два етапи. На першому з них суд призначає покарання за кожний окремий злочин, що входить до сукупності, керуючись при цьому положеннями статей 65-67 КК України. На другому визначає остаточне покарання за усі злочини, що утворюють сукупність, керуючись при цьому спеціальними правилами принципами його призначення за сукупністю і визначаючи його у межах, установлених ч.2 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом: 1) поглинення менш суворого покарання більш суворим; 2) часткового складання призначених за окремі злочини покарань; 3) повного їх складання.

Призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим може здійснюватися щодо покарань як одного, так і різних їх видів і припускає, що суд, призначивши за окремі злочини різні за ступенем суворості покарання, одним з них більш суворим поглинає інше ( інші) менш суворі.

Суд першої інстанції з врахуванням сукупності вчинених ОСОБА_4 злочинів, призначив покарання з врахуванням вимог ст. 70 КК України, застосувавши при цьому принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, що не оспорюється і апелянтом..

Однак, Так, у резолютивній частині вироку суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України та ч.1, 2 ст. 190 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 грн.ивень та Нна підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання, призначеного за ч. 3 ст. 358 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Як видно з вироку, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, але фактично визначив ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 грн.,ривень, тобто, мотивувальна частина вироку не відповідає його резолютивній. принцип часткового складання покарань.

З врахуванням наведеного, принцип поглинення покарання повинен бути застосований не лише щодо одного виду покарань ( у вигляді штрафу) , призначених за частину злочинів у виді штрафу , як зробив суд першої інстанції, а і до різних їх видів і передбачає , що суд, призначивши за окремі злочини різні за ступенем суворості покарання, одним з них ( позбавленням волі) більш суворим поглинає інші менш суворі.

Поглиненню покарання підлягає також покарання у виді позбавлення волі та менш суворе покарання у виді штрафу повинно бути поглинено більш суворим покаранням у виді позбавлення волі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу, що зумовлює доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність зміни вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, що зумовлює необхідність зміни вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407,408, 418-419 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 12.11.2015 року щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 1, 2 ст. 190 КК України в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженою: за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грнивень; за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України - штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грнивень; за ч. 1 ст. 190 КК України - штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грнивень; ч. 2 ст. 190 КК України - штрафу в розмірі 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України та ч.1, 2 ст. 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_4 вважати визначеним покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 вважати звільненою від відбування призначеного їй покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік таз покладенням обовязків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: