Ухвала суду № 55084391, 20.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/11055/15-ц Номер провадження 22-ц/775/139/2016

Головуючий у 1 інстанції: Пронін С.Г. Єдиний унікальний номер 243/11055/15-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження22-ц/775/139/2016

Категорія: 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі. Посилається на те, що судом не враховано порушення її прав, гарантованих статтями 3,6,8,21,24,28,32,43,46,55,59 Конституції України, статтями 5,115,116, 117 Кодексу Законів про працю України, ст.1 Першого Протоколу, статтями 6,13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод України. За увесь час державні органи не вжили заходів щодо сплати заборгованості із заробітної плати та виконання рішень суду, не припинили порушення її прав протягом тривалого часу. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обовязком держави. За цей час інфляція поглинула заробітну плату. В національному законодавстві немає статті, яка б захищала її правові інтереси щодо надмірної тривалості виконання судових рішень. Станом на 1.01.2013р. за даними Реєстру державних корпоративних прав по Донецькій області обліковується державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу ВАТ «Содовий завод», тому згідно зі ст. 619 ЦК України «Субсидіарна відповідальність» законом передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи, якою являється Фонд Державного майна України. Згідно ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державне підприємство». З цього випливає, що відповідачем по справі є Фонд Державного майна України, який несе додаткову (субсидіарну) відповідальність за Законом України.

Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015р. апеляційна скарга в частині оскарження рішення щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні була залишена без руху через несплату судового збору.

Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 12 січня 2016р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги в частині оскарження рішення щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та апеляційна скарга в частині вказаних вимог повернута ОСОБА_1.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням 15.01.2016р. телефонограм позивачкою ОСОБА_1 та представником відповідача ОСОБА_2.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та дотримався вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що позивачка працювала у ВАТ «Содовий завод» з 17 червня 1988 р. по 12 вересня 1996р..

Рішенням Словянського міського суду Донецької області від 11 листопада 1997р. з ВАТ «Содовий завод» на її користь було стягнено заборгованість по заробітній платі в сумі 208, 78 грн.. Рішення суду не виконане.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 4 вересня 2003р. ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 1997р. з ВАТ «Содовий завод» на користь позивачки було стягнено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 338, 60 грн..

У даній справі позивачка просила стягнути заборгованість по заробітній платі сумі 208, 78 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 338, 60 грн. з Фонду Державного майна України, посилаючись на те, що відповідач володіє 100% статутного капіталу ВАТ «Содовий завод» та згідно ст. 619 ЦК України несе субсидіарну відповідальність поряд з відповідальністю боржника.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави покладати на Фонд державного майна обов'язок виплатити борг юридичної особи ВАТ «Содовий завод» по заробітній платі перед позивачем.

Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Відповідно до вимог частини другої ст. 152 ЦК України акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

За приписами частини першої ст. 176 ЦК України держава, ОСОБА_3 Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (ч. 1 ст. 619 ЦК України).

Між позивачкою та роботодавцем ВАТ «Содовий завод» виникли трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці».

Позивачем не надано доказів, що трудовим договором між нею та ВАТ «Содовий завод» передбачено додаткову відповідальність відповідача з виплати заробітної плати. Відсутній також закон, який покладає додаткову (субсидіарну відповідальність відповідача за зобовязаннями ВАТ «Содовий завод».

Додаткова (субсидіарна) відповідальність не може застосовуватися до трудових правовідносин, так як виникає лише у разі порушення зобов'язання, якого між сторонами не існувало.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Установивши, що боржник ВАТ «Содовий завод» є акціонерним товариством, яке самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Фонд Державного майна України не несе поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність перед ОСОБА_1 на підставі ст. 619 ЦК України, а тому вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

Положення ч. 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, до спірних правовідносин не застосовуються.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: