Рішення № 5508422, 03.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.09 Справа № 18/144/09

Суддя

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: державний заклад “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, п-т. Будівельників, 33)

про стягнення 20512,95 грн. неустойки та виселення відповідача з орендованого приміщення, яке, на підставі акту приймання-передачі, повернути третій особі

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Прохода І.В., на підставі довіреності № 01/184 від 30.12.2008 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, на підставі довіреності № 380226 від 09.07.2009 р.;

від третьої особи: не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.06.2009 р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області заявлені вимоги про виселення ПП Гєворгяна Гєворга Серьожайовича з державного нерухомого майна: окремо розташованої будівлі харчоблоку, а саме: приміщення першого поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № 10 включно, сходова клітина 1 площею 209,3 кв.м); приміщення підвального поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № ХІХ включно, площею 151,1 кв.м), загальною площею по внутрішньому обміру 360,4 кв. м, відповідно до плану підвального та першого поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, що розташована за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 33 та його повернення державному закладу “Спеціалізована медико-санітарна частина №1”, на підставі акту приймання-передачі; та про стягнення 17362,59 грн. неустойки за неналежне виконання умов договору № 2250/д від 29.12.2006 р. щодо вчасного повернення державного орендованого майна балансоутримувачу в звязку із припиненням/закінченням строку дії договору оренди державного нерухомого майна. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 785 ЦК України, статей 17, 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»та умовах договору № 2250/д від 29.12.2006 р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства «Спеціалізована медична частина № 1». Позивач зазначив, що строк дії договору № 2250/д від 29.12.2006 р. оренди державного нерухомого майна закінчився 21.12.2008 р., ним, в місячний термін, а саме, 19.01.2009 р., була направлена відповідачу заява про припинення строку дії договору, внаслідок закінчення строку, на який був укладений договір, з проханням підписати протягом трьох днів відповідний акт приймання-передачі майна. Подібні звернення направлялися неодноразово відповідачу, але державне майно так і залишилося в користуванні у орендаря безпідставно, від повернення його, останній відмовляється, що і стало приводом для звернення до суду, з вимогою про виселення відповідача із державного нерухомого майна примусово. Крім того, відповідно до статті 785 ЦК України, орендодавець позивач, вимагає за весь час безпідставного користування державним майном стягнути з відповідача в доход держави неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 18/144/09, судове засідання призначено на 09.07.2009 р. В судовому засіданні оголошувались перерви до 31.07.2009 р. та до 03.08.2009 р.

24.06.2009 р. судом отриманий відзив третьої особи на позовну заяву, де остання просила суд розглядати справу за відсутності ДЗ «СМСЧ № 1», своєї правової позиції щодо суті спору висловлено не було. Зазначений відзив прийнятий до уваги судом.

25.06.2009 р. судом отримана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач збільшив розмір позовних вимог щодо суми неустойки та просив суд стягнути з відповідача 20512 грн. 95 коп. неустойки; інші вимоги були залишені без змін. Заява була подана згідно зі статтею 22 ГПК України, відповідала вимогам чинного законодавства України, не порушувала будь-чиїх прав та інтересів, тому була прийнята судом до розгляду. Судом розглянуті уточнені позовні вимоги.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, надав суду відзив (09.07.2009 р.) на позовну заяву з доповненнями (03.08.2009 р.), згідно з якими просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав: відповідно до п.10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Як вбачається з п.10.1 договору він був укладений з 29.12.2006 р. по 25.12.2007 р. та на підставі п.10.6 договору строк його дії був продовжений до 25.12.2008 р., що не заперечується позивачем та підтверджується договором про зміни № 2 від 21.04.2008 р. до Договору оренди № 2250/д від 29.12.2006 р. Відповідач зазначив, що повідомлення орендодавця про припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі надійшло орендареві тільки 02.02.2009 р., тобто з порушенням місячного терміну, встановленого Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та договором, що підтверджується поштовою довідкою від 08.07.2009 р. До того ж, він, як орендар, сумлінно та вчасно виконує свої обовязки за договором, як тільки ДЗ «СМСЧ № 1» виставляє рахунки на сплату орендних платежів, відповідачем вони у цей же, або на наступний день сплачуються. Крім того, відповідач звернув увагу суду, не той факт, що у орендованому приміщенні знаходиться пекарня, з відповідачем ДЗ «СМСЧ № 1»уклала договори на купівлю-продаж хлібобулочних виробів за зниженими соціальними цінами для харчування хворих. Отже, відповідач вважає, що термін дії договору № 2250/д від 29.12.2006 р. продовжений ще на рік на тих самих умовах і у позивача не має підстав для виселення добросовісного орендаря. Також, відповідач зазначив, що він дійсно знаходиться у спірному приміщенні, веде свою господарську діяльність і продовжує сплачувати оренду плату, надав відповідні платіжні документи, натомість категорично заперечує проти зарахування цих сум у якості неустойки за порушення умов договору та приписів цивільного законодавства; вважає, що позивач робить це безпідставно, адже у призначенні платежу чітко вказано, що це орендна плата, а не неустойка, до того ж не має у позивача і спеціального рахунку для сплати неустойки. Орендна плата у 2009 році сплачується на підставі виставлених ДЗ «СМСЧ № 1»актів виконаних робіт за договором оренди державного нерухомого майна та на підставі виписаних ДЗ «СМСЧ № 1»рахунків, що є, на думку відповідача, ще одним підтвердженням того, що термін дії договору № 2250/д від 29.12.2006 р. продовжений на 2009 р.

31.07.2009 р. представниками відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в звязку зі зверненням відповідача до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання договору оренди державного нерухомого майна № 2250/д від 29.12.2006 р. продовженим. Клопотання відповідача судом залишено без задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів прийняття позовної заяви до розгляду судом та порушення провадження по справі про визнання договору оренди державного нерухомого майна № 2250/д від 29.12.2006р. продовженим.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу

Розгляд справи був закінчений 03.08.2009 р., у відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, за згодою представників сторін, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі орендодавець, позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі орендар, відповідач) 29.12.2006 р. був укладений договір № 2250/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства «Спеціалізована медична частина № 1»(далі балансоутримувач, третя особа та договір, відповідно).

В оренду було передано наступне державне майно: окремо розташована будівля харчоблоку, розташована за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 33, а саме: приміщення першого поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № 10 включно, сходова клітина 1 площею 209,3 кв.м); приміщення підвального поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № ХІХ включно, площею 151,1 кв.м), загальною площею по внутрішньому обміру 360,4 кв. м, відповідно до плану підвального та першого поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку. Зазначене державне майно знаходиться на балансі державного закладу «Спеціалізована медико - санітарна частина №1».

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, він був укладений з 29.12.2006 р. по 25.12.2007 року та на підставі п. 10.6 договору строк дії договору оренди був продовжений на той самий строк до 21.12.2008 р.

19.01.2009 р. орендодавець направив на адресу орендаря лист №13-13-00283 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передачі, який потрібно підписати протягом 3-х днів. Зазначений лист був отриманий орендарем 02.02.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5006252.

09.02.2009 р. до позивача надійшов лист відповідача б/д, б/н, в якому він повідомляв, що договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий термін, а саме по 25.12.2009 р.

26.03.2009 р. орендодавець повторно направив лист орендарю про припинення терміну дії договору та повернення майна по акту приймання-передачі.

Згідно з п. 10.5 договір припиняє свою дію у разі закінчення строку на який він був укладений. У відповідності до п. 2.5 договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач не виконав умови договору та проігнорував приписи чинного законодавства щодо повернення орендованого приміщення, таким чином, вимога позивача щодо виселення відповідача із займаного спірного примушення та повернення балансоутримувачу орендованого майна обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту приймання-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Згідно наданого розрахунку, за період з 22.12.2008 р. по 17.06.2009 р. позивачем нарахована неустойка у розмірі 20512 грн. 95коп.

Відповідач не знав і не міг знати, що позивач вирішить не пролонгувати договір та припинити дію договору оренди, до тих пір, поки не був повідомлений про припинення дії договору оренди державного майна з 21.12.2008 р., що відбулося 02.02.2009 р. (вручення листа позивача від 19.01.2009 р.), тобто до 02.02.2009 р. відповідач не відмовлявся на вимогу позивача від повернення майна. Таким чином, фактично, орендодавець встановив новий строк повернення майна з оренди і, відповідно, із закінченням цього строку і невиконанням вимоги повернути майно за актом прийому-передачі настало порушення зобовязання відповідачем.

Отже, враховуючи те, що лист щодо припинення терміну дії договору оренди № 2250/д від 29.12.2006 р. був отриманий відповідачем 02.02.2009р. та враховуючи те, що акт приймання-передачі майна потрібно було підписати відповідачу в триденний строк, суд визнав за необхідне провести перерахунок нарахованої до стягнення суми неустойки з 05.02.2009 р. по 17.06.2009 р. Оскільки останній місяць оренди був не повним, то суд виходив із подвійної орендної плати за листопад 2008 р., так як неустойка, в даному випадку, стягується в розмірі подвійної місячної орендної плати. Таким чином, сума неустойки за вказаний період, згідно розрахунку суду, складає 18990 грн. 27 коп., і в цій частині відповідна позовна вимога підлягає задоволенню судом, в частині стягнення з відповідача 1522,68 грн. неустойки суд відмовляє в задоволення позову.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому, судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін ...

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що відповідач, все ж таки поступово сплачує орендні платежі (які зараховуються в рахунок нарахованої неустойки), має переважне право на оренду спірного нерухомого майна, суд визнав за можливе зменшити розмір неустойки на 12490,27 грн. та стягнути із відповідача 6500,00 грн. неустойки. При зменшені суми неустойки, суд виходив з того, що зазначені грошові кошти все ж надходять до державного бюджету, якщо врахувати стягнуту суму за рішенням суду (6500,00 грн.) та суму, добровільно сплачену відповідачем у якості орендної плати (близько 12000,00 грн.) у 2009 році за займане спірне державне приміщення, то й вийде сума подвійної місячної орендної плати за весь час відмови від повернення спірного майна. Сплачені у 2009 році грошові кошти за оренду спірного приміщення, суд не зарахував у якості сплати неустойки і не припинив в цій частині провадження у справі щодо відповідної позовної вимоги, оскільки відповідачем ці суми сплачувалися саме як орендна плата, і по-друге, вказівок закону щодо такої можливості (або такого порядку) в разі припинення дії договору оренди майна не має.

З урахування вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Виселити приватного підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 33 окремо розташованої будівлі харчоблоку, а саме: приміщення першого поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № 10 включно, сходова клітина 1 площею 209,3 кв.м); приміщення підвального поверху (літера Е-1, приміщення з № 1 по № ХІХ включно, площею 151,1 кв.м), загальною площею по внутрішньому обміру 360,4 кв. м, відповідно до плану підвального та першого поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку і, на підставі акту приймання-передачі, повернути його державному закладу “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1” (71502, Запорізька область, м. Енергодар, пр-т Будівельників, 33,код ЄДРПОУ 34247637) Видати наказ.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Енергодара (одержувач - Державний бюджет м. Енергодара, 22080200, р/р 31114093700015, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677056, банк одержувач УДК у Запорізькій області) 6500 (шість тисяч пятсот) грн. 00 коп. неустойки. Видати наказ.

4.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 274 (двісті сімдесят чотири) грн.90 коп. державного мита. Видати наказ.

5.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 289 (двісті вісімдесят девять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

6.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17.08.2009 р.