Постанова № 55080380, 08.12.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8798/15-а

Провадження № 2а/524/453/15

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

08.12.2015 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Середа А.В.

при секретарі - Кот А.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Година Ірини Іванівни про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із адміністративним позовом до заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Година Ірини Іванівни про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 229252 від 20.10.2015 року заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години І.І. про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 2550,00 гривень, а провадження у справі закрити. Стягнути судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

20 жовтня 2015 року заступником начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ухвалена постанова серії АА № 229252 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 234-2 КУпАП встановлено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наводиться пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, протокол підписується як особою, яка його склала, так і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, їй права належним чином права не роз'яснили та не забезпечила право користуватися юридичною допомогою адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, заступник начальника Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Година 1.1, при розгляді справи про адміністративне правопорушення також належним чином права не роз'яснила і не забезпечила її правом користувалися юридичною допомогою адвоката, не з'ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, тобто чи є склад адміністративного правопорушення в моїх діях, між тим не врахувала мої пояснення та надані документи, які свідчать, що залежне від неї щодо виконання своїх обов'язків при сплаті відповідних платежів я виконала в повному обсязі.

При цьому, їй не було надано достатньо часу на підготовку до розгляду справи, оскільки складання протоколу та сам розгляд відбувся в один день.

Зокрема не з'ясована суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення (вина, мотив і мета поведінки правопорушника), незважаючи на моє не визнання вини та надання доказів її відсутності.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Як вбачається з документів, позивачем, як головним бухгалтером ПрАТ «КСП № 410, 18.09.2015 року, а термін сплати 20.09.2015 року, ініціювало переказ сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2015 року згідно платіжних доручень, які були прийняті банком на виконання, але за відсутності коштів платежі не були здійснені.

За таких обставин, в діях позивача відсутня вина, а як наслідок склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 ч.5 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 18, 19, 69, 71, 105-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 229252 від 20.10.2015 року заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години І.І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 2550,00 гривень, а провадження у справі закрити.

Стягнути з заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години І.І. на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: