Постанова № 55078941, 19.01.2016, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження2-а/289/5/16

Справа №289/1673/15-а

Рядок статистичного звіту 3

Категорія: 2.1

ПОСТАНОВА

іменем України

19.01.2016

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І.М.,

при секретарі Шуба В.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

предст. відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радомишль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1 Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області, Відповідача-2 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Відповідачів, в якому просила визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (список № 2) згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», викладене у повідомленні про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії № 4175/02 від 08.07.2015 р., та зобов»язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення до органу ПФ України, тобто з 17 березня 2015 року.

При цьому зазначила про те, що маючи пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 за віком 10 років 10 місяців і 19 днів вона 17 березня 2015 року звернулася до Відповідача-1 із заявою про призначення такої пенсії.

Відповідач-1 своїм листом за № 4175/02 від 08.07.2015 року повідомив Позивачку, що оскільки у трудовій книжці міститься неповна інформація щодо пільгового стажу, Позивачу необхідно надати уточнюючу довідку відповідно до додатку № 5 до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, а отже право на пільгову пенсію у Позивача відсутнє.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона, ОСОБА_1, 16.07.1979 закінчила середнє професійно-технічне училище № 6 поліграфістів м. Києва і здобула професію складача вручну і загальну середню освіту. Їй відмовлено у включенні до пільгового стажу роботи на посаді наборщика вручну для призначення пенсії за Списком №2, при цьому Відповідач-1 відмовився прийняти до уваги при проведенні перерахунку пенсії наступні періоди роботи:

- з 11.06.1981 по 21.07.1982 в 4 військовій друкарні за відсутності відомостей щодо ліквідації її правонаступника ДП «ОСОБА_3 видавництво України «Варта»;

- з 23.09.1982 по 06.08.1984 в типографії газети «На бойовому посту»;

- з 01.10.1984 по 11.11.1986 за строковим договором в редакції газети Південної групи військ «Ленінський прапор», оскільки із її заробітку у даний період не проводилось жодних відрахувань, в т.ч. на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- з 01.09.1989 по 14.06.1991 у друкарні ОСОБА_3 зв'язку ім. С.М.Будьонного за відсутності відомостей про ліквідацію даної друкарні без визначення правонаступника та у зв»язку з роботою неповний робочий день з 11.09.1990.

Крім того Відповідач-1 необґрунтовано не включив їй в пільговий стаж для призначення пенсії за списком № 2 час навчання на стаціонарі в училищі № 6 поліграфістів в м. Києві з 01.09.1976 по 16.07.1979 років (дипломом №454185, виданий 16.07.1979 року), що підтверджується записом у трудовій книжці.

Позивачка, вважаючи вказану відмову у призначенні пенсії протиправною та такою, що прийнята всупереч Закону,просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала відповідні пояснення на їх підтримання.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодилася в повному обсязі.

На думку представника Відповідача-1, дані періоди документально не підтверджені, оскільки трудова книжка не містить відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах установлені для окремих категорій працівників, а довідки для підтвердження спеціального трудового стажу, передбачені п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, де має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, не представлені.

06 жовтня 2015 р. Відповідачем-1 надані письмові заперечення проти позову. В обґрунтування письмових заперечень Відповідач-1 посилався на те, що у призначенні пенсії позивачу було відмовлено, оскільки нею не було подано до УПФУ уточнюючої довідки на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком № 2. Зазначена вимога УПФУ ґрунтується на положеннях п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, п. 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, абз. 4 п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 р. № 58 та п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Представник також зазначила, що із записів у трудовій книжці неможливо визначити характер виконуваних робіт та про зайнятість повний робочий день, тому просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надіслав.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин,що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Під час вирішення справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачка:

- з 11.06.1981 по 21.07.1982 працювала в 4 військовій друкарні наборщиком вручну 6 розряду;

- з 23.09.1982 по 06.08.1984 працювала в типографії газети «На бойовому посту» наборщиком вручну 6 розряду;

- з 01.10.1984 по 11.11.1986 працювала за строковим договором в редакції газети Південної групи військ «Ленінський прапор» наборщиком вручну 6 розряду.

Оскільки із її заробітку у даний період не проводилось жодних відрахувань, в т.ч. на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Відповідач-1 відмовив зарахувати згаданий період до нарахування пільгової пенсії, однак суд не погоджується з такою позицією Відповідача-1 тому, що нарахування, виплата заробітної плати та відрахування з заробітку до відповідних Фондів здійснювалося відповідними посадовими особами, а не працівниками самостійно, а тому вини ОСОБА_1 в цьому суд не вбачає.

- з 01.09.1989 по 14.06.1991 працювала наборщиком вручну 6 розряду у друкарні ОСОБА_3 зв'язку ім. С.М.Будьонного.

В період з 01.09.1976 по 16.07.1979 ОСОБА_1 навчалася на стаціонарі в училищі № 6 поліграфістів в м. Києві (диплом №454185, виданий 16.07.1979 року), що також підтверджується записом у трудовій книжці.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 38 Закону України про "Професійно-технічну освіту" від 10.002.1998 року час навчання включається в стаж для призначення пенсій в тому числі на пільгових умовах до 01.01.2004, якщо після закінчення навчання працівник на протязі 3-х місяців приступив до роботи за спеціальністю.

Як встановлено судом, після закінчення училища № 6 поліграфістів м. Києва ОСОБА_1 23 липня 1979 року влаштувалася на роботу в видавництво "Київська правда" наборщиком вручну 5 розряду і тому час навчання в училищі № 6 поліграфістів м. Києва з 01.09.1976 по 16.07.1979 повинен бути включений в стаж для призначення пільгової пенсії.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 17 березня 2015 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, додавши до заяви такі документи: паспорт, ідентифікаційний код, атестат про професійно-технічну освіту, військовий квиток, трудову книжку, перелік атестацій робочого місця за Списком № 2, довідку про перейменування підприємства та інш..

Відповідач-1 надіслав Позивачу лист-відповідь від 08.07.2015 року за № 4175/02 за наслідками розгляду її заяви від 17.03.2015 року, в якому із посиланням на пункт 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, зазначив, що для визначення права на призначення пільгової пенсії позивачу необхідно надати уточнюючу довідку відповідно до додатку № 5 до вказаного Порядку.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з пунктом «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, куди входить посада наборщика типографії.

Як передбачено пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У комплекті документів, які подавались позивачем відповідачу для оформлення пенсії, було подано трудову книжку, в якій містяться записи про роботу ОСОБА_1 у період з 11 червня 1981 року по 14.06.1991 року, яка дає право на оформлення пільгової пенсії за Списком № 2.

Судом встановлено, що всі записи проведені відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Записи про прийняття на роботу, переведення і звільнення на вказаних вище підприємствах проведені в точній відповідності текстів наказів (розпоряджень).У трудовій книжці зазначені номери і дати видання цих наказів. Всі записи у трудовій книжці засвідчені підписами відповідних посадових осіб і скріплені печатками цих організацій. Назви професії наборщик вручну про роботу в зазначених вище підприємствах відповідають найменуванню професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Крім того, перебування позивача на роботі в певні періоди часу підтверджуються:

- архівною довідкою № 4799 від 20.07.2012 та архівна довідка № 179/1/741 від 20.01.2015 про роботу в 4-й військовій типографії;

- архівною довідкою № 2/11380 від 12.02.2015 про роботу в редакції газети Південної групи військ «Ленінський прапор»;

- архівною довідкою № 5/11379 від 12.02.2015 про роботу в друкарні ОСОБА_3 ОСОБА_5 зв'язку ім. С.М. Будьонного;

- витягами з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців про відсутність даних по вищевказаним підприємствам;

Витребувати інші документи позивачу неможливо, так як архіви знаходяться в Російській Федерації і у зв'язку з веденням фактичних бойових дій з цією країною на запити посадові особи не відповідають.

Разом з цим та відповідно до вимог п. 4.3 «Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку)пенсій» та відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, в трудовій книжці ОСОБА_1 містяться всі необхідні відомості, що підтверджують її право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача в суді та у письмових запереченнях проти позову на те, що у трудовій книжці мають бути зазначені відомості, передбачені абз. 20 п. 20 Порядку № 637, тобто всі відомості, передбачені цим Порядком для уточнюючої довідки, оскільки зазначений Порядок № 637 не стосується правил заповнення та ведення трудових книжок працівників, а тому не може застосовуватись у правовідносинах між працівником та роботодавцем при внесенні записів до трудової книжки. Також обов»язок підприємства-роботодавця вказувати у трудовій книжці працівника відомості відповідно до абз. 20 п. 20 Порядку № 637 не передбачено жодними іншими положеннями діючого законодавства України.

Оскільки трудовою книжкою підтверджується пільговий стаж позивача, та враховуючи, що позивачем були надані до УПФУ всі інші необхідні документи для призначення пенсії, суд приходить висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивачка досягла пенсійного віку 13 грудня 2011 р., однак на той час з заявою до ПФ не звернулася, таким чином, пенсія їй має бути призначена з 17 березня 2015 року, тобто з моменту звернення до органу ПФ з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні у повному обсязі.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, які були задоволені судом, а також відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд приходить висновку, що з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487,20 гривні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 6971, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114,121, 160, 161, 162, 163, 1832, 185, 186, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

1. Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (список № 2) згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», викладене у повідомленні про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії № 4175/02 від 08.07.2015.

2. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення до органу ПФ України, тобто з 17.03.2015.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн.

Постанову виготовлено та складено у повному обсязі 19 січня 2016 року в нарадчій кімнаті з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв»язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов»язки.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області,який ухвалив судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Десятиденний строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя І.М. Невмержицький