Ухвала суду № 55078077, 14.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 р.Справа № 816/3757/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 816/3757/14

за позовом Приватного підприємства "Нефтіда"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Нефтіда", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014р. №0004252201/1741

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головною підставою для нарахування податкового зобов'язання за оскаржуваним рішенням слугували висновки іншої перевірки контрагента позивача в частині неправомірності формування останнім податкових зобов'язань, тоді як жодним нормативно-правовим актом не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені третіми особами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. адміністративний позов Приватного підприємства "Нефтіда" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0004252201/1741 від 12.09.2014.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 13.08.2014р. по 19.08.2014р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім Ветек" за грудень 2013р., результати якої оформлено актом від 27.08.2014 №2091/16-03-22-01-08/33588945 (т. 1 а.с. 19-25).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 45135,50 грн.

Не погодившись з виявленими перевіркою порушеннями, позивач подав заперечення на вказаний акт, за наслідками розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ надана відповідь про обґрунтованість висновків контролюючого органу.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідачем 12.09.2014р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0004252202/1741, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 67704,00 грн. (45136,00 грн. - за основним платежем, 22568,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок перевірки про заниження позивачем ПДВ за наслідками взаємовідносин з приводу придбання нафтопродуктів у грудні 2013р. у продавця - ТОВ "Торговий дім Ветек", який відноситься до групи ризикових платників податків у зв'язку з відсутністю на підприємстві документів первинного бухгалтерського обліку, майна, інших матеріальних ресурсів, управлінського та технічного персоналу тощо. При цьому відповідач, з посиланням на положення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, вказував, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено колегією суддів, що 06.11.2013р. між ТОВ "Торговий дім Ветек" (постачальник) та ПП "Нефтіда" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №212-06/11/13 (т. 1 а.с. 32-36), за умовами якого покупець зобов'язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FСА франко-перевізник на естакаді наливу постачальника, розташованої за адресою: 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 (згідно Інкотермс 2010), якщо інші умови поставки не були узгоджені сторонами в специфікації на поставку певної партії товару або додатковій угоді до даного договору. Пунктом 5.5 договору передбачено, що сторони, керуючись п. 7.5.3. Інструкції № 281 погодились, що автотранспортні засоби покупця з товаром під час їх відвантаження не пломбуються. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником покупця безпосередньо під час відвантаження товару в місці, відповідно до п. 5.1 даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Торговий дім Ветек" виписав на ім'я ПП "Нефтіда" податкові накладні № 81 від 04.12.2013р. на суму 134 601,73 грн., у тому числі ПДВ - 22433,62 грн. (т. 1 а.с. 40), № 628 від 27.12.2013р. на суму 136046,80 грн., у тому числі ПДВ - 22674,47 грн. (т. 1 а.с. 45) та № 629 від 27.12.2013р. на суму 164,44 грн., у тому числі ПДВ - 27,41 грн. (т. 1 а.с. 47).

На підставі вказаних податкових накладних позивач сформував податковий кредит з ПДВ, що відобразив у податковій декларації за грудень 2013 року.

На підтвердження товарності даної господарської операції позивач надав видаткові накладні (т. 1 а.с. 38, 43) та товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 39, 44).

В матеріалах справи наявні платіжні доручення та картка рахунку, що є доказом здійснення оплати на користь ТОВ "Торговий дім Ветек" коштів за придбані нафтопродукти позивач (т. 1 а.с. 49-52).

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із мотивів для висновку щодо заниження позивачем податкового кредиту з ПДВ в акті позапланової перевірки позивача міститься посилання на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім Ветек" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013р. по 28.02.2014р. (т. 1 а.с. 113-119), яким встановлено, що правочини, укладені з контрагентами вказаного господарюючого суб'єкта порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неврахування вищенаведених мотивів, зазначених в акті перевірки позивача, як належних доказів, оскільки жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Висновки акту перевірки позивача містять твердження про порушення позивачем вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155.

Судовим розглядом встановлено, що позивач в спірних правовідносинах здійснював посередницьку діяльність у придбанні нафтопродуктів, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач не зобов'язаний оформлювати та зберігати документи передбачені Інструкцією №281/171/578/155, вказані документи мають знаходиться у кінцевого споживача.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність донарахування відповідача позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67704,00 грн. та відповідно про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12.09.2014 № 0004252201/1741 є обгрунтованим.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 29.10.2015 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 816/3757/14 залишити без змін.

Стягнути з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 200,97 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2016 р.