Постанова № 55078039, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4997/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова зміні, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 16.12.2014 по 19.12.2014 на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 статі 200 Податкового кодексу України Броварською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Тріумф» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та вересень 2014 року.

Результати перевірки оформленні довідкою від 19.12.2014 №31/10-06-15-01-09/31829270.

За висновками перевірки, порушень при відображенні ТОВ «Тріумф» в уточнюючому розрахунку за липень 2014 року та податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року бюджетного відшкодування у загальному розмірі 9722495,00 грн. не встановлено.

Разом з тим, зазначену суму податку на додану вартість відповідачами ТОВ «Тріумф» не відшкодовано, що зумовило позивача звернутись до суду із даним адміністративним позовом щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тріумф» бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що чинним податковим законодавством чітко передбачено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Враховуючи встановлені правопорушення, суд прийшов до висновку про визнання бездіяльності податкового органу щодо неподання висновку протиправною, та як наслідок стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тріумф» бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком в повній мірі, мотивуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем подано до Броварської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року, у якому визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 8813918,00 грн.

У жовтні 2014 року позивачем до Броварської ОДПІ подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 908577,00 грн.

До уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року та звітної податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року позивачем, у тому числі, додано розрахунок бюджетного відшкодування (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).

У період з 16.12.2014 по 19.12.2014 на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 статі 200 Податкового кодексу України Броварською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Тріумф» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та вересень 2014 року.

Результати перевірки оформленні довідкою від 19.12.2014 №31/10-06-15-01-09/31829270.

За висновками перевірки, порушень при відображенні ТОВ «Тріумф» в уточнюючому розрахунку за липень 2014 року та податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року бюджетного відшкодування у загальному розмірі 9722495,00 грн. не встановлено.

Однак, зазначену суму податку на додану вартість відповідачами ТОВ «Тріумф» не відшкодовано.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.18 п.п. 14.1 ст. 14 ПК бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено статтею 200 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок).

Пунктом 200.7 статті 20 ПК передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 ПК).

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування ПДВ (далі - висновок), у якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку).

За правилами пункту 200.13 статті 200 ПК та пункту 9 Порядку на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Проаналізувавши наведені норми податкового права, колегія суддів приходить до висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.

Колегія суддів наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав, а тому, висновки суду першої інстанції про можливість задоволення вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ зроблено із помилковим застосуванням норм матеріального права.

Тому, в цьому випадку, правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Рішення суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права

Ураховуючи наведене, оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну постанови суду першої інстанції шляхом викладення резолютивної частини в новій редакції, зокрема про зобов'язання відповідача подати до Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Тріумф».

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час судового засідання, представник податкового органу акцентував увагу на наказі Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13 та листі Державної фіскальної служби України від 06.03.2015 року № 7796/7/99-99-19-03-02-17.

Суд апеляційної інстанції вважає такі посилання безпідставними та необґрунтованими, оскільки: по-перше, вказаний наказ Міністерства фінансів є підзаконним актом і не регулює порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість; по-друге, спірні правовідносини сторін, а також зобов'язання апелянта щодо подання до Броварського УДКСУ висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування ТОВ «ТРІУМФ», виникли ще в грудні 2014 року - тобто до видання вказаного наказу Міністерства фінансів та листа ДФС України, а отже не регулюються їх положеннями; по-третє порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначається нормами ст. 200 Податкового кодексу України, про що правильно зазначив суд першої інстанції в своїй постанові; та по-четверте, лист ДФС України не є нормативно-правовим актом або джерелом матеріального права.

З огляду на викладене вище можна дійти висновку про хибність тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, а також про відсутність правових підстав для її задоволення.

Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9722495 грн. та пеня за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2304311 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки таке рішення змінює майновий стан особи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги апелянт повинен сплатити 198442,3 грн. (12026806 грн.* 1,5%)*110%)

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.215 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - змінити, виклавши перший, другий та третій абзац її резолютивної частини в наступній редакції:

Визнати протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо не подання до Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку про суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби у Київській області подати до Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Тріумф» (ідентифікаційний код 31829270) за липень та вересень 2014 року у розмірі 9722495 (дев'ять мільйонів сімсот двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. та пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року у розмірі 2304311 (два мільйона триста чотири тисячі триста одинадцять) грн. 22 коп.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 198442 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста сорок дві гривні) 30 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.