Постанова № 55078025, 15.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2015 рокусправа № 804/51/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева С.А.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27 травня 2015 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 05 січня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року

у справі № 804/51/15

за позовом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району

до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з урахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2014 року №0005072203, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 74502,20 гривень; №0005062205, яким застосовано штраф за несплату земельного податку з юридичних осіб в розмірі 7913,79 гривень; №0005102205, яким застосовано штраф за несплату податку на додану вартість в розмірі 437532,58 гривень; №0005112205, яким застосовано штраф за несплату податку на додану вартість в розмірі 4785,80 гривень; №0005122205, яким застосовано штраф за несплату податку на прибуток в розмірі 117449,97 гривень; №0005132205, яким застосовано штраф за несплату податку на прибуток в розмірі 5610,50 гривень; №0005082205, яким застосовано штраф за несплату частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 22146,00 гривень; №0005092205, яким застосовано штраф за несплату частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 2434,50 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережна обєднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримує.

Представник комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району у судовому засіданні заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на виконання постанови старшого прокурора прокуратури міста Дніпропетровська ОСОБА_3 від 12 травня 2014 року, проведено позапланову виїзну перевірку комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №2461/22-05/05432916 (а.с. 12-29).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення:

підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на суму 51590 гривень;

пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 4681 гривень;

підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, абзацу 1 пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобовязання зі сплати частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями на суму 135075 гривень, а також допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 743380,85 гривень та з податку на додану вартість на суму 2360406,20 гривень;

підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб на суму 49601,15 гривень;

пункту 164.1, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб на суму 931,61 гривень;

пунктів 2.3, 2,6, 2.8 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні».

За виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки, Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, зокрема, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2014 року:

№0005062205, яким застосовано штраф у розмірі 20 відсотків за несплату узгодженої суми земельного податку з юридичних осіб в розмірі 13047,36 гривень (а.с. 42);

№0005072203, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій в національній валюті України в розмірі 74502,20 гривень (а.с. 41);

№0005082205, яким застосовано штраф у розмірі 20 відсотків за несплату узгодженої суми частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 22146 гривень (а.с. 47);

№0005092205, яким застосовано штраф в розмірі 10 відсотків за несплату узгодженої суми частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 2434,50 гривень (а.с. 48);

№0005102205, яким застосовано штраф у розмірі 20 відсотків за несплату узгодженої суми податку на додану вартість в розмірі 447509,74 гривень (а.с. 44);

№0005112205, яким застосовано штраф у розмірі 10 відсотків за несплату узгодженої суми податку на додану вартість в розмірі 4785,80 гривень (а.с. 43);

№0005122205, застосовано штраф в розмірі 20 відсотків за несплату узгодженої суми податку на прибуток в розмірі 117449,97 гривень (а.с. 45);

№0005132205, яким застосовано штраф у розмірі 10 відсотків за несплату узгодженої суми податку на прибуток в розмірі 5610,50 гривень (а.с. 46).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2014 року №11/10/04-36-10-08-09 «Про результати розгляду скарги», податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2014 року (а.с. 57-64):

№0005102205 скасовано в частині застосованої штрафної санкції в сумі 9977,16 гривень за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, в іншій частині залишено без змін;

№0005062205 скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 5133,57 гривень за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб, в іншій частині залишено без змін;

№№0005072203, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 залишені без змін.

Державною фіскальною службою, з урахуванням рішення відповідача, прийнятого за розглядом первинної скарги, скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с. 65-69).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування штрафних санкцій Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснено під час дії мораторію та суперечить вимогам статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 2 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року у справі №29/5005/10280/2012 порушено провадження у справі про визнання банкрутом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків повинні сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як підтверджується матеріалами справи розрахунками штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 21 серпня 2014 року №№0005062205, НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_1, №0005092205, штрафні санкції застосовані за порушення строків сплати податкових зобовязань, які виникли і строки сплати за якими настали до дати введення мораторію.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, відповідно до акту, перевіркою дотримання вимог та норм регулювання готівки встановлено, що облік касових операцій позивачем ведеться в «Касовій книзі», звіт по касі складається згідно з прибутковими та видатковими касовими ордерами, ліміт залишку готівки у 2011 році встановлений наказом №59 від 28 січня 2011 року у сумі 1577 гривень.

З каси підприємства 14 липня 2011 року видавалися готівкові кошти ОСОБА_4 у розмірі 2736 гривень відповідно до касового ордеру №109, в якому відсутній підпис отримувача коштів, в результаті чого встановлено перевищення залишку готівки в касі на 1159 гривень.

30 грудня 2011 року, на підставі «Відомості на виплату грошей» №90 від 30 грудня 2011 року, позивачем проведено видачу готівкових коштів (заробітна плата за грудень 2011 року) у сумі 14436,84 гривень. Згідно з записами касової книги позивача, 30 грудня 2011 року вказана сума до каси не надходила, працівникам підприємства не видавалася (останній запис вчинено 29 грудня 2011 року, із визначенням залишку коштів 0 гривень; наступний запис вчинено 06 січня 2012 року), в результаті чого, встановлено не оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження на суму 14436,84 гривень.

Податковий орган дійшов висновку про порушення комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Індустріального району порушено положення пунктів 2.3, 2.6, 2.8 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні», відповідальність за які передбачена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436 від 12 червня 1995 року.

Абзацами 2,3 частини 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За своєю суттю передбачені статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, тому їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За даними перевірки, позивачем допущено порушення Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, 14 липня 2011 року та 30 грудня 2011 року, тому строк застосування адміністративно-господарських санкцій слід обраховувати починаючи з цих дат, а отже, річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки закінчився відповідно у липні та грудні 2012 року.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21 серпня 2014 року №0005072203 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то його застосування поза межами строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України є неправомірним.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, однак з помилковим мотивом щодо підстави визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2014 року №0005072203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій в національній валюті України у розмірі 74502,20 гривень, у звязку з чим, мотивувальна частина постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року підлягає зміні із зазначенням іншого мотиву задоволення позовної вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Апеляційну скаргу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року щодо підстави визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2014 року №0005072203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій в національній валюті України у розмірі 74502,20 гривень, зазначивши інші мотиви задоволення позовних вимог в цій частині.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяІ.Ю. Богданенко

суддяС.А. Уханенко

суддяЮ.М. Дадим