Ухвала суду № 55077733, 14.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2016 р. м. Київ К/800/29649/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Вишняк О.М.

з участю представника позивача - Дробот В.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Комунального підприємства «Дніпродзержинський спецкомбінат»

до відповідача Державної інспекції України з контролю за цінами

про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

8.01.2013р. з позовом про визнання протиправними дій Державної інспекції України з контролю за цінами (далі Інспекція) щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін та скасування вказаного рішення звернулося комунальне підприємство «Дніпродзержинський спецкомбінат» (далі Підприємство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що за результатами проведеної Інспекцією перевірки на нього відповідачем протиправно накладено штраф та прийнято рішення про вилучення отриманої виручки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано неправомірними дії Інспекції щодо прийняття рішення №57 від 12.11.2013р. та скасовано рішення.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Інспекція звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

У своїх запереченнях позивач вважає рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство здійснює господарську діяльність з надання громадянам ритуальних послуг при організації поховань.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 13.04.2011р. встановлено тарифи на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, що надаються Підприємством.

За наслідками проведеної перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Інспекцією складено акт №116, в якому зазначено, що позивачем з гр. ОСОБА_4 за договором замовлення було стягнуто додаткову плату за терміновість робіт з поховання у розмірі 20% від тарифу - 499,83грн., що складає 99,97грн. Крім того, позивачем за січень-серпень 2013р. було надано послуг з копання ручним способом 1587 могил, з яких кількість терміново виконаних складає 532, наслідком чого стало отримання необґрунтованої виручки у сумі 57535,13грн.

На цій підставі Інспекцією 12.11.2013р. прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме вилучення необґрунтовано отриманої виручки у сумі 57535,13грн., застосовано штраф на суму 57535,14грн. та винесено припис від 12.11.2013р. щодо усунення порушень.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про поховання та похоронну справу» та наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. №193 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу"

Відповідно до статті 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.

Згідно з пунктом 3 Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг (затв. наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003р. №193) до нього включено таку ритуальну послугу як копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили).

Водночас, пунктом 3 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення (затв. наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003р. №193) обумовлено, що замовник звертається до ритуальної служби з приводу укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання не пізніше ніж за 24 години до їх проведення, проте пунктом 17 цього переліку передбачено, що у разі наявності відповідних підстав поховання, як виняток, може бути проведено в день оформлення.

Відтак, поховання в день оформлення договору замовлення, у разі наявності відповідних підстав, входить до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, вартість яких встановлюється органом місцевого самоврядування, та безпідставно вважається позивачем додатковою послугою, не передбаченою цим переліком.

З огляду на це, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що Підприємство, надаючи ритуальні послуги у вигляді копання могил ручним способом в день оформлення договору замовлення за додаткову плату, діяло у невідповідності до рішення виконкому Дніпродзержинської міськради від 13.04.2011р. та статті 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Наведене, у відповідності до приписів статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», дає Інспекції підстави для застосування до Підприємства адміністративно-господарських санкцій у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 221,223,226,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014р. скасувати, залишивши в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз