ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2016 р. Справа № 820/6284/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/6284/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Ові"
про скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати рішення конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) Укртрансінспекції, оформлене протоколом № 38 від 25.03.2015р. про недопущення ФОП ОСОБА_1 до участі у конкурсі та визнання переможцем конкурсу на виконання рейсів 339/340 маршруту Ромни-Харків - ТОВ «Авто-Ові».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Також зазначив, що спірні правовідносини безпосередньо стосується встановлення середньооблікової кількості працівників позивача, що працювали на протязі року до дати проведення конкурсу Укртрансінспекцією. Суд першої інстанції, на думку апелянта, неправомірно посилається в оскаржуваному рішенні на лист ДФС України від 21.08.2015 року, оскільки вказаний фіскальний орган не має даних про середньооблікову кількість працюючих осіб на підприємстві і про це зазначила Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в своїй відповіді, що була надана на запит суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.01.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2015 року Укртрансінспекція організувала та провела відповідний конкурс, одним з об'єктів конкурсу був маршрут Ромни-Харків (рейси 339/340) - об'єкт 36.
23.02.2015 року ФОП ОСОБА_1 подав заяву для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування з наступними документами: нотаріально завірена копія ліцензії серії НОМЕР_1, перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою «з місцем водія/без місця водія), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу, копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів на автобуси, що пропонуються до використання на автобусному маршруті, документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу (у відповідності зі змістом оголошення про проведення конкурсу), інформація про транспортні засоби, що пристосовані для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, анкета відповідно до пункту 32 Порядку проведення конкурсу, копія сертифікату відповідності серія НОМЕР_2, копія штатного розпису, копія податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ за 3, 4 квартал 2014 року).
Пунктом 37 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1081 від 03.12.2008 року, закріплено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених п. 29 Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
03.03.2015 року, з метою перевірки наданих на конкурс документів, відповідач направив до ДФС України запит № 363/11/16-15 щодо надання інформації за 2014 рік про середньооблікову кількість працівників перевізників-претендентів, які подали документи на участь у конкурсі, що призначений на 25 березня 2015 року.
Листом від 17.03.2015 року ДФС України повідомила Укртрансінспекцію, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_1, за звітний період, становить 29 осіб.
25.03.2015 року відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 38, яким було не допущено позивача до участі у конкурсі на виконання рейсів 339\340 за маршрутом Ромни-Харків, у зв'язку з із наданням ФОП ОСОБА_1 недостовірної інформації щодо середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу.
Також з анкети позивача, судом першої інстанції встановлено, що вказана ФОП ОСОБА_1 середньооблікова кількість працюючих на підприємстві осіб, за рік до дати оголошення конкурсу, із заробітною платою не нижче мінімального рівня встановленого законодавством, становила понад 30 осіб (31).
При цьому, з листа ДФС України від 21.08.2015р. за № 20136/5/99-99-17-02-02-16 суд першої інстанції встановив, що середньооблікова кількість працівників ФОП ОСОБА_1, які працювали у штаті та отримували мінімальну та/або вище мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року становить 29 осіб, зокрема за 1 квартал 2014 року - 26 осіб, за 2 квартал 2014 року - 30 осіб, за 3 квартал 2014 року - 29 осіб, за 4 квартал 2014 року - 31 особа.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що відповідач приймаючи рішення про недопущення позивача до участі у конкурсі на виконання рейсів 339/340 маршруту Ромни - Харків, у зв'язку із наданням ФОП ОСОБА_1 недостовірних даних щодо середньооблікової чисельності його працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу автомобільного перевізника, діяв в межах, у спосіб та у порядку встановленому чинним законодавством України.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Умови проведення конкурсу з перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування регулюються Постановою Кабінету Міністрів № 1081 від 03.12.2008 року «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, перевізник-претендент - автомобільний перевізник, який в установленому порядку подав заяву та документи для участі в конкурсі.
Пунктом 8 Порядку обумовлено, що рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом.
Пункт 27 Порядку встановлює, що члени конкурсного комітету зобов'язані дотримуватися норм законодавства, цього Порядку, об'єктивно та неупереджено розглядати конкурсні пропозиції перевізників-претендентів.
Згідно п. 29 Порядку вказані які саме документи для участі у конкурсі автомобільний перевізник має подати на кожний об'єкт конкурсу, а також окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2. Вказаним пунктом Порядку також закріплюється, що перевізник-претендент подає для участі у конкурсі анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку.
Відповідно до п. 32 Порядку, до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Одним з питань вищеназваної анкети, яке враховується під час нарахування балів, є питання стосовно середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, осіб.
Судовим розглядом встановлено, що в анкеті, що була подана на розгляд конкурсної комісії Укртрансінспекції ФОП ОСОБА_1 зазначив середньооблікову кількість осіб - понад 30.
Відповідно до Додатку № 4 Порядку, яким визначені показники, які оцінюються конкурсним комітетом, та механізм нарахування балів, для здійснення міжміських перевезень середньооблікова кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, осіб, повинна становити від 30 до 50 включно або понад 50, тобто мінімальний показник повинен становити 30.
Середньооблікова кількість працюючих осіб за відповідний період розраховується на підставі Інструкції зі статистики кількості працівників, що затверджена Наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005р. (надалі - Інструкція).
Відповідно до п.3.2.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Відповідно до п.3.2.4. Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.
На розгляд конкурсної комісії відповідача необхідно було надати середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, таким чином для розрахунку необхідно враховувати період з 20 січня 2014 року до 20 січня 2015 року (оголошення про проведення конкурсу було опубліковано 21.01.2015 року).
Згідно п. 3.2.5. Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4 …12.
Встановлені обставини справи, свідчать про те, що позивачем для розрахунку були взяті найменші показники. Особи, які були звільнені впродовж місяця взагалі не враховувались під час розрахунку, а в січні 2014 та в січні 2015 років були взяті 11 та 20 днів відповідно, що сумарно становить 31 календарний день.
Згідно копій відомостей про видачу заробітної плати працівникам за період січень 2014 року - січень 2015 року заробітна плата отримана працівником після відрахування податків, а також відповідно копій витягів з книги обліку нарахування заробітної плати працівникам, в якій вказана заробітна плата до моменту відрахування податків. Всі працівники апелянта мають заробітну плату, до відрахування податків, в розмірі 1300 грн..
Відповідно до вищеназваних бухгалтерських документів за період з 20 по 31 січня 2014 року середньооблікова кількість працюючих осіб у ФОП ОСОБА_1 становила 11, що було розраховано за наступною формулою: 31 працююча особа * на 11 календарних днів та ділення на 31 календарний день січня; в лютому 2014 року - 30 (30*28/28); в березні 2014 року - 31 (31*31/31); в квітні 2014 року - 31 (31*30/30); в травні 2014 року - 31 (31*31/31); в червні 2014 року - 31 (31*30/30); в липні 2014 року - 31 (31*31/31); в серпні 2014 року - 31 (31*31/31); у вересні 2014 року - 33 (33*30/30); в жовтні 2014 року - 34 (34*31/31); в листопаді 2014 року - 32 (32*30/30); в грудні 2014 року - 32 (32*31/31) та в період з 1 січня по 20 січня 2015 року (що становить повних 12 календарних місяців) - 20 (31*20/31).
Таким чином, згідно з положеннями пункту 3.2.5. Інструкції, розрахунок середньооблікової кількості працюючих осіб на підприємстві позивача за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, має наступний вигляд: 11+30+31+31+31+31+31+31+33+34+32+32+20/12 = 31,5.
Представником Укртрансінспекції під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначено, що до початку проведення конкурсу члени конкурсної комісії отримали інформацію від представника ДФС України щодо недостовірності даних поданих ФОП ОСОБА_1 відносно середньооблікової кількості працівників. Вказана інформація стала підставою для розрахування середньооблікової кількості працівників апелянта і всупереч п.3.2.5. Інструкції, для розрахунку відповідач брав дані поквартально, проте як Інструкція зі статистки кількості працівників визначає, що для розрахунку беруться дані по підприємству за кожний день звітного місяця, а для розрахунку за рік - дані середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто на 2, 3, 4, ….12.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно було взято до уваги лист Державної фіскальної служби України від 21.08.2015 року № 20136/5/99-99-17-02-02-16, адже листом Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на запит Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015р. №53725/15 по даній справі, було повідомлено, що дані які подаються ДФС складаються із звітності за формою 1ДФ (Податковий розрахунок), що подається окремо за кожний квартал, а окрім того в Податковому розрахунку за формою 1 ДФ не передбачено відображення інформації про середньооблікову кількість працівників та окладу за штатним розписом.
Також, інформація органів ДФС не містить даних про середньооблікову кількість працюючих осіб за 12 місяців відповідного періоду, фіскальний орган лише повідомив суд першої інстанції про кількість найманих працівників та загальний розмір виплаченої винагороди працівникам, проте як розрахунок середньооблікової кількості працюючих осіб розраховується за відповідною методикою згідно з положеннями Інструкції зі статистики кількості працівників.
Таким чином, під час ухвалення рішення судом першої інстанції не було надано належної оцінки інформації, що викладена в листі Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на запит Харківського окружного адміністративного суду, суд не взяв до уваги положення Інструкції про методологію розрахунку середньооблікової кількості працюючих осіб, що є головним нормативним документом для здійснення розрахунку.
Одночасно з викладеним, судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки інформації викладеної в листі управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 7980-08/32 від 19.06.15р., де містяться дані про середньооблікову чисельність штатних працівників за звітний період за кожний місяць періоду січень 2014 року - січень 2015 року. З аналізу інформації, що викладена в листі № 7980-08/32 можна дійти висновку, що дані пенсійного фонду та дані органів ДФС містять суттєві розбіжності.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/6284/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати рішення конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) Укртрансінспекції, оформлене протоколом № 38 від 25.03.2015р. про недопущення ФОП ОСОБА_1 до участі у конкурсі та визнання переможцем конкурсу на виконання рейсів 339/340 маршруту Ромни-Харків - ТОВ «Авто-Ові».
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 18.01.2016 р.
Судове рішення № 55077018, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/6284/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: